Ухвала суду № 100099761, 04.10.2021, Болградський районний суд Одеської області

04.10.21

Справа № 1507/2601/12

Провадження № 6/497/64/2021

УХВАЛА

04.10.21 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Раца В.А.

за участю секретаря – Божевої І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Болград, заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа № 1507/2601/12, виданого Болградським районним судом Одеської області від 05.12.2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню.

Заяву обґрунтовує тим, що про існування рішення суду про стягнення з нього кредитної заборгованості в розмірі 332 099,80 грн. та судового збору йому стало відомо 14.09.2021 року, коли було затримано транспортний засіб на підставі постанови приватного виконавця Гамбаль О.Є. ВП № 58447107. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, він звернув увагу, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлено судом до 18.12.2013 року, а приватний виконавець відкрив виконавче провадження лише 20.01.2019 року, при цьому згідно даних з Автоматизованій системі виконавчого провадження виконавчий лист перебував лише один раз на примусовому виконанні у Болградському відділі ДВС та 28.12.2017 року був повернутий стягувачу на підставі п.2 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Таким чином, він вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущено, тому виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

У судове засіданні сторони не з`явилися.

Заявник (боржник) ОСОБА_1 надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності.

Представник стягувача – ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явився, заперечень або пояснень з приводу заявлених вимог не надав, однак був повідомлений належним чином згідно з наданою заявником накладною Нової Пошти №59000736075381.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши матеріали справи, надані заявником докази, суд дійшов висновку про те, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Так, 27 лютого 2013 року Болградським районним судом Одеської області видано виконавчий лист №1507/2601/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитну заборгованість в розмірі 332 099,80 грн. та судовий збір в розмірі 3 219,00 грн. Строк пред`явлення цього листа до виконання – 18.12.2013 року, тобто один рік (а.с.6-7).

В подальшому ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 07.10.2019 року (провадження №6/497/50/19) було замінено сторону виконавчого провадження щодо примусового виконання цього виконавчого листа з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.13-15).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв на момент видачі виконавчого листа, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», який діє на час звернення заявником до суду, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред`явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Як вбачається з даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, вказаний виконавчий лист тричі був пред`явлений до примусового виконання та по ньому зареєстровані три виконавчі провадження № 46461860, № 58447107 та №59261476.

Вперше виконавчий лист пред`являвся до Болградського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області 28.05.2015 року (виконавче провадження № 46461860), його стан в автоматизованій системи зазначений як «завершено» (а.с.17).

Також в самому виконавчому листі є відмітка державного виконавця про завершення виконавчого провадження 28.12.2017 року на підставі п.2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», що діяв на момент прийняття рішення державним виконавцем, а саме виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Після цього почав плинути новий строк для пред`явлення виконавчого документи до примусового виконання, а саме з 29.12.2017 року, який сплинув 28.12.2018 року.

Але стягувач знову (друге) звернувся до приватного виконавця Гамбаль О.Є. з вищезазначеним виконавчим листом для примусового виконання та згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаля О.Є. від 20.02.2019 року відкрито виконавче провадження за №58447107.

В автоматизованій системі виконавчих проваджень є запис про ще одне виконавче провадження № 59261476, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт капітал» суми, дата відкриття виконавчого провадження 04.06.2019 року, але його стан значиться в системі як «завершено», з яких причин ніяких вказівок не має (а.с.17).

В силу ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень приватним виконавцем здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.

Заявник як на підставу для задоволення заяви в даній справі посилався на те, що виконавчий лист було пред`явлено до виконання після закінчення строків пред`явлення їх до виконання.

Законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у статті 432 ЦПК України, на яку посилався заявник у даній справі.

При цьому словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі N 520/1466/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі №308/6024/14.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, така підстава, як пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання є достатньою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а виконавчий лист по справі №1507/2601/12, виданий 27.02.2013 року Болградським районним судом Одеської області – таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258,259,263,265,268, 432 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий лист, виданий 27.02.2013 року Болградським районним судом Одеської області, по справі № 1507/2601/12, за яким з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» підлягає стягненню кредитна заборгованість в розмірі 332 099 грн. 80 коп. та сума судового збору в розмірі 3 219,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.А. Раца