Рішення № 100098647, 04.10.2021, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/1141/21

Провадження № 2/316/853/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2021 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі суду:

головуючого судді: Куценка М.О.

за участі секретаря судового засідання: Нестерової Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Енергодар Запорізької області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 04.09.2019 укладено кредитний договір №1242925, умови якого відповідачем не виконуються, в зв`язку з чим за договором утворилася заборгованість в загальному розмірі 21755,80 грн., яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6050 грн., суми заборгованості за відсотками 3267 грн., суми заборгованості за пенею 12438,80 грн..

Між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» ТОВ «ФК «ЄАПБ» 23.04.2020 укладено договір факторингу №23042020, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 у розмірі 21755,80 грн.. Відповідач сповіщалася позивачем, який набув право грошової вимоги, про наявну заборгованість та про необхідність її погашення, однак ОСОБА_1 заборгованість не сплатила.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 17.05.2021 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

У судове засідання ТОВ «ФК «ЄАПБ» не з`явилося, через додаток «Електронний суд» надіслали клопотання про розгляд справи без участі представника позивача на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги просять задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують (а.с.37).

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, про причину неявки суд не повідомила, про розгляд справи повідомлялася за адресою реєстрації свого місця мешкання, до суду повернувся поштовий конверт з позначкою «адресат відсутній» (а.с.40). Заяв або клопотань про відкладання слухання справи, відзиву на позов або заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців,- за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи, що відповідач, в порядку ст.128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання та не з`явилася в судове засідання без поважних причин, відзив на позов до суду не надала, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, а також за наявності згоди позивача, суд, відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України розглядає справу за наявними у справі матеріалами, та відповідно до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом встановлено, що 04.09.2019 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1242925 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту в електронній формі. Відповідно до умов договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надає позичальнику грошові кошти у сумі 6050 грн. (п. 1.1 договору) строком на 30 днів (п. 1.2 договору). Сторони погодили фіксовану ставку за користування позикою, а саме: знижена процентна ставка 0,72% від суми позики за кожен день користування позикою (262,80% річних) у межах строку надання позики, стандартна процентна ставка 1,80% від суми позики за кожен день користування позикою (657,00% річних) (п. 1.3 договору). Загальна вартість позики за заниженою ставкою складає 121,60% від суми позики або 7356,80 грн. та включає в себе проценти за користування позикою 21,60% від суми позики або 1306,80 грн. (п. 1.4 договору) (а.с. 4-5).

Вказаний договір укладений між сторонами в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом, який є аналогом власноручного підпису.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому, частиною 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Отже для укладення договору в електронному вигляді є певний порядок, який має дотриматись відповідач. Особа, яка виявила бажання укласти такий Договір здійснює реєстрацію на відповідному веб-сайті, шляхом внесення відповідних даних до електронної анкети, в тому числі реєструє свої банківські рахунки. Такий спосіб ідентифікації передбачає неодноразове підтвердження особою своєї згоди на прийняття (акцепту) пропозиції (оферти), шляхом натискання на відповідну кнопку «погоджуюсь», після чого клієнту надсилається засобами зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді коду. У момент введення коду на сайті Товариства, клієнт направляє Товариству електронне повідомлення про прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) та з моменту отримання такого повідомлення Товариством, Договір вважається укладеним.

Таким чином, судом встановлено, що укладаючи електронний договір шляхом обміну електронними повідомленнями, відповідач ОСОБА_1 виконала весь алгоритм дій, зазначений у розділі 5 Правил, спрямований на отримання від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредиту, а відтак між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 04.09.2019 року укладений кредитний договір. Вказаний Договір відповідачем не оспорюється.

Між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 23.04.2020 укладено Договір факторингу №23042020, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, казаних у Реєстрі боржників (а.с. 8-9, 10, 13).

Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом, пеню за порушення зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

З метою досудового врегулювання, позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про розмір наявної суми заборгованості по кредитному договору та порядок її погашення, тобто ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 14).

Враховуючи те, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі, будь-яких доказів щодо спростування цього відповідачем суду не надано, а також враховуючи правомірність набуття прав вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд приходить до висновку про обґрунтованість звернення позивача до суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Як було зазначено вище, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» умови Договору виконало, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 6050 грн., а відтак з відповідача підлягає стягненню на користь нового кредитора – позивача по справі ТОВ «ФК «ЄАПБ» вказана сума заборгованості.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Так, за договором №1242925 від 04.09.2019 року, позика надається строком на 30 днів, тобто до 04.10.2019 (п. 1.2 договору). Як визначено у п.1.6 договору, у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява клієнта про продовження строку користування позикою вважається поданою.

З картки обліку, що містить розрахунок суми боргу по договору №1242925 від 04.09.2019 встановлено, що ОСОБА_1 декілька разів здійснювала платежі. Останній раз відповідач 03.12.2019 сплатила суму у розмірі 3267 грн., тим самим на виконання п. 1.6 договору, ініціювала продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики.

Пунктом 1.7 договору передбачено, що після вчинення клієнтом дій згідно з п. 1.6 договору, та у разі якщо залишок суми позики складає не менш, ніж 400 грн, товариство має право але не обов`язок, продовжити строк користування позикою. Новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно з п. 1.6. цього договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення позики відображається у особистому кабінеті клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною ставкою.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 03.12.2019 року, на виконання п. 1.6 договору ініційовано продовження строку користування позикою, то відповідно до п. 1.7 договору, новий строк користування позикою продовжено на 30 днів, тобто до 04.01.2020 року, а відтак відсотки за користування кредитом припинили нараховуватися з 05.01.2020 року.

Тобто з відповідача підлягають стягненню відсотки у розмірі 3267 грн..

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 12438,80 грн., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вже було зазначено вище, строк дії Договору №1242925 від 04.09.2019 року був продовжений до 04.01.2020 року, та відповідно припинив свою дію 05.01.2020 року. Вказаний договір є строковим та діє чітко визначений, конкретний період, а відтак, оскільки строк Договору закінчився 05.01.2020 року, умови щодо нарахування пені за його невиконання, в даному випадку застосуватися не можуть, з цих підстав позивачу необхідно відмовити у стягнення пені.

На підставі вищевикладеного, позов підлягає частковому задоволенню, та з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості у розмірі 6050 грн. за кредитом та відсотки у розмірі 3267 грн..

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено частково у розмірі 9317 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 972,14 грн..

Керуючись ст.ст. 207,512-514, 516, 526, 527, 530, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 280-284, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30), код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»), заборгованість за кредитним договором №1242925 від 04.09.2019 року у загальному розмірі 9317 грн. (дев`ять тисяч триста сімнадцять гривень), з яких: 6050 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3267 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30), код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк», судовий збір у розмірі 972,14 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Енергодарським міським судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: М. О. Куценко