Рішення № 100096208, 23.09.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2814/20

Провадження № 2/132/80/21

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2021 Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Павленко І.В.

за участю секретаря Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка в режимі відеоконференції з представником відповідача ОСОБА_1 -адвокатом Цвігун Таїсією Станіславівною цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-

ВСТАНОВИВ:

08.09.2020 р. до Калинівського районного суду Вінницької області звернулось Акціонерне товариство «Альфа-Банк» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, в якому просить: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №050/25-2367 від 26.08.2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та громадянкою України ОСОБА_2 , звернути стягнення на предмет застави, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки HONDA CIVIC 1,81, рік випуску 2011, № НОМЕР_1 , шляхом продажу зазначеного автомобіля АТ «Альфа-Банк» шляхом проведення публічних торгів в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною визначеною оцінкою майна на момент продажу; стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування цих вимог представник Акціонерного товариства «Альфа-Банк» зазначив, що 26.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №050/25-2367 на купівлю автотранспортних засобів. Згідно умов зазначеного договору Банк надав позичальнику кредит в розмірі 156000,00 грн зі сплатою процентів в розмірі, в порядку та на умовах, визначених договором. Кредитні кошти були надані позичальнику на наступні цілі:для оплати придбаного автомобіля марки HONDA CIVIC 1,81, рік випуску 2011, № НОМЕР_1 , згідно договору купівлі-продажу №24.08.8 від 24.08.2011 року, укладеним з ТОВ «ТД Автоцентр Поділля». На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №050/25-2367 від 26.08.2011 року, між банком та позичальником був укладений договір застави транспортного засобу №050/1-295 від 26.08.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. та зареєстрований в реєстрі за №2158. За умовами Договору застави, ОСОБА_2 передала в заставу транспортний засіб, а саме: автомобіль марки HONDA CIVIC 1.81, рік випуску 2011, кузов типу легковий седан- НОМЕР_2 , чорного кольору, що належить заставодавцю на підставі договору купівлі-продажу №24.08.8, укладеного 24.08.2011 року між заставодавцем і TOB «ТД Автоцентр Поділля» та Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого Калинівським ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області 25.08.2011 року.

26.04.2018 року Загальними зборами акціонерів було прийнято рішення, про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне, та про зміну найменування (назви) Банку з Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк». 10.09.2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Згідно Рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019року, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «АЛЬФА-БАНК» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року. 15.10.2019 між AT "Альфа-Банк" та AT "Укрсоцбанк" було підписано передавальний акт, згідно якого правонаступником усіх активів та зобов`язань AT "Укрсоцбанк" стало AT "Альфа-Банк". АТ «Укрсоцбанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк». Таким чином, AT «Альфа-Банк» є новим Кредитором за Кредитним договором № 050/25-2367 від 26.08.2011 року, що був укладений між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 .

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №32716911 від 26.08.2011 р. об`єктом обтяження є автомобіль марки HONDA CIVIC 1.81, рік випуску 2011, кузов типу легковий седан-В, № НОМЕР_1 , чорного кольору.

ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору не виконувала належним чином своїх зобов`язань по сплаті кредитної заборгованості, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором №050/25-2367 від 26.08.2011 року в розмірі 121509,41 грн.

З метою захисту порушених прав та законних інтересів ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 050/25-2367 від 26.08.2011 року. 25.12.2013 р. Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків в особі третейського судді Ярошовця В.М. прийняв рішення №882/13 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість в розмірі 121509,41 грн та третейський збір в розмірі 1615,09 грн. 23.04.2014 р. Дніпровським районним судом міста Києва було постановлено ухвалу №755/6786/14-ц якою задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду та видано виконавчі листи на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25.12.2013 року по справі №882/13 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 121509,41 грн. У Калинівському районному відділі Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький) знаходиться виконавче провадження №43915813 від 07.07.2014 року з примусового виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків №882/13 від 25.12.2013 року. Станом на 08.09.2020 р. зазначене рішення залишається невиконаним.

Під час проведення заходів стягнення боргу встановлено, що позичальник всупереч вимогам закону здійснив продаж предмета застави третій особі ОСОБА_1 . З 01.04.2014 р. предмет застави зареєстрований на ОСОБА_1 та належить останньому на праві приватної власності.

Позивач, мотивуючи свій позов, вказує, що оскільки предмет застави зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень ще 26.08.2011 року за №32716911, відповідач ОСОБА_2 не зверталась до заставодержателя для отримання дозволу на відчуження заставного транспортного засобу, то відповідач ОСОБА_1 не може вважатись добросовісним набувачем заставного автомобіля. З метою захисту порушених прав та охоронюваних законних інтересів АТ «Альфа-Банк» адвокат Мартиненко В.В. звернувся до суду з зазначеним позовом.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з відзивом на позов (зареєстрованим 04.12.2020 за вх.№11743), в якому просить у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити, обґрунтовуючи свою позицію тим, що він придбав транспортний засіб у 2014 року за довіреністю. Йому не було відомо про те, що транспортний засіб перебував у заставі. Станом на 01.04.2014 р. не було законодавчо обґрунтованої обов`язкової вимоги щодо перевірки відомостей про обтяження рухомого майна, а тому йому не були відомі відомості щодо наявності обтяження на спірний транспортний засіб. Відтак, він є добросовісним набувачем спірного транспортного засобу .

Позивач АТ «Альфа Банк» в особі представника-адвоката Галдецького Я.А. звернулось до суду із відповіддю на відзив ОСОБА_1 (зареєстрованою 01.02.2021 р. за вх.№912/21), в якому зазначає, що відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається добросовісним набувачем згідно зі ст.388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Враховуючи, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на момент відчуження спірного транспортного засобу містилися відомості про обтяження предмета застави автомобіль марки HONDA CIVIC 1.81, рік випуску 2011, кузов типу легковий седан-В, № НОМЕР_1 , чорного кольору ОСОБА_1 не є і не може бути визнаним добросовісним набувачем вказаного автомобіля, а застава спірного транспортного засобу зберігає свою чинність для нового власника.

18.03.2021 р. на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Голівського В.В. про застосування строків позовної давності. Згідно зазначеної заяви просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з тієї підстави, що у первісного кредитора з 2013 року виникло право на звернення до суду із позовом для захисту своїх порушених прав щодо звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, проте ПАТ «Укрсоцбанк» в особі правонаступника АТ «Альфа Банк» звернулось до суду з позовом до позичальника лише у вересні 2020 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, який передбачений ст.257 ЦК України. При цьому заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Укрсоцбанк на АТ «Альфа Банк» не змінює порядку обчислення перебігу позовної давності (ст.262 ЦК України).

Представник позивача Акціонерного товариства «Альфа-Банк»-адвокат Куйдан О.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з мотивів наведених у позові та у відповіді на відзив ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 та її представник-адвокат Голівський В.В. при вирішенні позову АТ «Альфа Банк» просили застосувати наслідки спливу позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_1 -адвокат Цвігун Т.С., яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просила застосувати наслідки спливу позовної давності. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем заставного майна.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №050/25-2367 на купівлю автотранспортних засобів. Згідно умов зазначеного договору Банк надав позичальнику кредит в розмірі 156000,00 грн зі сплатою процентів в розмірі, в порядку та на умовах, визначених договором (п.1.1 Договору). Кредитні кошти були надані позичальнику на наступні цілі: для оплати придбаного автомобіля марки HONDA CIVIC 1,81, рік випуску 2011, № НОМЕР_1 , згідно договору купівлі-продажу №24.08.8 від 24.08.2011 року, укладеним з ТОВ «ТД Автоцентр Поділля» (п.1.2 Договору). На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №050/25-2367 від 26.08.2011 року, між банком та позичальником був укладений договір застави транспортного засобу №050/1-295 від 26.08.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. та зареєстрований в реєстрі за №2158. За умовами Договору застави, ОСОБА_2 передала в заставу транспортний засіб, а саме: автомобіль марки HONDA CIVIC 1.81, рік випуску 2011, кузов типу легковий седан- НОМЕР_2 , чорного кольору, що належить Заставодавцю на підставі Договору купівлі-продажу №24.08.8, укладеного 24.08.2011 року між Заставодавцем і TOB «ТД Автоцентр Поділля» та Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого Калинівським ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області 25.08.2011 року (п.1.1 Договору застави транспортного засобу).

Договір застави набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та нотаріального його посвідчення (п.8.1.Договору застави).

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №32716911 від 26.08.2011 р. об`єктом обтяження є автомобіль марки HONDA CIVIC 1.81, рік випуску 2011, кузов типу легковий седан-В, № НОМЕР_1 , чорного кольору. ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору не виконувала належним чином своїх зобов`язань по сплаті кредитної заборгованості, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором №050/25-2367 від 26.08.2011 року в розмірі 121509,41 грн (а.с.18).

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25.12.2013 р. №882/13 стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість в розмірі 121509,41 грн та третейський збір в розмірі 1615,09 грн.

Згідно ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 23.04.2014 р. по справі №755/6786/14-ц задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду та видано виконавчі листи на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 25.12.2013 року по справі №882/13 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 121509,41 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , власником транспортного засобу марки HONDA CIVIC, рік випуску 2011, № куз. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 (а.с.22).

Із відповіді Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області від 14.04.2020 р., наданої на адвокатський запит, вбачається, що з 08.02.2014 року автомобіль марки HONDA CIVIC, рік випуску 2011, № куз. НОМЕР_1 перереєстровано на другу особу, після чого 01.04.2014 року зазначений автомобіль перереєстровано на третю особу.

Як вбачається з відповіді начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій області) від 30.09.2020 №31/221288, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 11.09.2020, власником транспортного засобу марки HONDA CIVIC, рік випуску 2011, № куз. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 . Вторинна реєстрація ТЗ, дата видачі свідоцтва 01.04.2014 р. (а.с.87).

26.04.2018 року Загальними зборами акціонерів було прийнято рішення, про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне, та про зміну найменування (назви) Банку з Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк». 10.09.2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Згідно Рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019року, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «АЛЬФА-БАНК» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року. 15.10.2019 між AT "Альфа-Банк" та AT "Укрсоцбанк" було підписано передавальний акт, згідно якого правонаступником усіх активів та зобов`язань AT "Укрсоцбанк" стало AT "Альфа-Банк". АТ «Укрсоцбанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк». Таким чином, AT «Альфа-Банк» є новим Кредитором за Кредитним договором № 050/25-2367 від 26.08.2011 року, що був укладений між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 589 ЦК України, в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (стаття 1 Закону України «Про заставу»).

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором,-неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (стаття 19 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про заставу», заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження предмета обтяження боржником він зобов`язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом п`яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження згідно зі статтею 13цього Закону.

Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

У ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зазначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Системний аналіз положень Закону України «Про заставу» і Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» свідчить про те, що у разі відчуження боржником предмета обтяження без згоди заставодержателя, обтяження рухомого майна, що є предметом застави, зберігає свою силу для нового власника (покупця) у разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Покупець може бути добросовісним набувачем за умови, якщо на час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна був відсутній відповідний запис.

Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи і на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статями 25,26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Таким чином, обов`язковою умовою для звернення стягнення на передане у заставу майно, відчужене іншій особі, є встановлення того, що чинний запис про обтяження містився у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна саме на день набуття новим власником заставленого майна.

Як вбачається з матеріалів справи спірний транспортний засіб заставодавцем 08.02.2014 року перереєстровано на другу особу, після чого відчужено ОСОБА_1 , який став власником транспортного засобу 01.04.2014 року.

У п.2.1.5 договору застави від 26.08.2011 зазначено, що заставодавець зобов`язаний без письмової згоди не здійснювати дій, пов`язаних зі зміною права власності на предмет застави, його обтяження будь-якими зобов`язаннями, а також не здійснювати передачу предмета застави в оренду, спільну діяльність, в користування та володіння третіх осіб, не використовувати предмет застави в комерційних цілях, тощо.

Враховуючи положення ст.27 Закону України «Про заставу» та ст.ст. 9, 10, 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у їх взаємозв`язку, можна стверджувати, що на момент відчуження предмету застави вперше новий власник не був добросовісним набувачем, оскільки набув право власності на транспортний засіб з обтяженням і таке обтяження в подальшому при послідуючому відчуженні зберігало свою силу для нових власників.

Оскільки обтяження транспортного засобу було зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна при першому відчуженні транспортного засобу, і таке обтяження в подальшому зберігає свою силу для нового власника (покупця) у разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі, суд приходить до висновку, що не дивлячись на те, що ОСОБА_1 придбав транспортний засіб не безпосередньо в заставодавця, він набув право власності на транспортний засіб з обтяженням.

Оскільки запис про обтяження автомобіля внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 26.08.2011 із строком його дії до 26.08.2016, а відомостей щодо вилучення вказаного запису із Державного реєстру обтяжень матеріали справи не містять, враховуючи відсутність згоди заставодержателя на відчуження предмета застави, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем.

Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Голівського В.В. про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу»).

Умовами укладеного кредитного договору передбачено дату остаточного повернення кредиту 25.08.2016.

Разом з тим, сторони узгодили право банку вимагати дострокового повернення кредиту.

У зв`язку із зверненням банку до третейського суду з позовом про дострокове стягнення боргу за кредитним договором (ч.2 ст.1050 ЦК України) банком було змінено строк виконання основного зобов`язання.

Ухваливши рішення у третейській справі про стягнення всієї заборгованості, в банку виникло право звернення на предмет застави.

Цим банк, як кредитор, одночасно також змінив момент початку перебігу позовної давності за його вимогами.

Банк міг пред`явити позов щодо звернення стягнення на предмет застави протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання з дня ухвалення третейським судом рішення про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, з позовом позивач звернувся 08.09.2020, тобто більш ніж через три роки після ухвалення рішення третейським судом про стягнення заборгованості.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про наявність законних підстав для звернення стягнення на предмет застави, однак, позов не підлягає задоволенню у зв`язку із пропуском строку звернення АТ «Альфа Банк» до суду із позовом про звернення стягнення на предмет застави.

З клопотанням про поновлення строку звернення до суду сторона позивача не зверталась.

Судові витрати по сплаті судового збору суд вважає за необхідне залишити за позивачем у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.267 ЦК України, ст.ст.141, 246, 259, 268, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Повний текст рішення складено 4 жовтня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.

Суддя: