Ухвала суду № 100095837, 01.10.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6436/19

Провадження № 1-КП/639/96/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року м. Харків

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П.,

суддів – Гаврилюк С.М., Баркової Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Крбеян К.О., прокурора – Караченцева Д.Ю., обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника – Конюшенка І.П., потерпілої – ОСОБА_2 , представника потерпілих – Майбороди С.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 28.04.2019 року за № 12019220500000727, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п. п. 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України,

в с т а н о в и л а :

На розгляді Жовтневого районного суду м. Харкова знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокатом Конюшенком І.П. було заявлено клопотання, в якому він просив доручити ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області:

-провести слідчий експеримент за участі обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 , до участі в якому залучити судово-медичного експерта (експертів) та, експерта вибухотехніка Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» для з`ясування механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, механізму вибуху гранати.

-за результатами слідчого експерименту залучити судово-медичного експерта (експертів) та, експерта вибухотехніка Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» для проведення судово-медичної, вибухотехнічної експертизи на вирішення яких поставити такі питання:

1)чи можливо спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичного експерта ХОБСМЕ №12-14/266-А/19 від 28.05.2019р. за обставин, зазначеним обвинуваченим ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту ?

2)чи можливо спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичного експерта ХОБСМЕ №12-14/266-А/19 від 28.05.2019р. за обставин, зазначеним потерпілим ОСОБА_3 при проведенні слідчого експерименту ?

3)яким чином спусковий важіль гранати РГД-5 міг опинитися на відстані 9,2 метри від останнього місцезнаходження автомобіля?

4)чи можливий вибух гранати РГД-5 у випадку зриву спускового важеля?

В судовому засіданні обвинувачений та захисник підтримали вимоги вищезазначеного клопотання, просили його задовольнити.

Прокурор, потерпіла та представник потерпілих проти вимог клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність. Крім того представник потерпілого ОСОБА_3 – адвокат Майборода С.С. вказував, що потерпілий не бажає приймати участі у відповідній слідчій дії, в тому числі через психологічне навантаження внаслідок її проведення, оскільки він до теперішнього часу важко переживає відповідні події, а участь у вказаній слідчій дії негативно відзначиться на його психоемоційному стані.

При цьому захисником було надано письмову заяву потерпілого ОСОБА_3 , в якій останній зазначив про небажання приймати участь у відповідному слідчому експерименті, з огляду на зазначені вище захисником обставини.

Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши доводи клопотання, колегія суддів приходить до таких висновків.

Аналогічне за змістом клопотання захисника Конюшенка І.П. вже розглядалось судом та ухвалою від 11.08.2021р. в його задоволенні було відмовлено.

Наявності підстав для зміни позиції суду стороною захисту не доведено.

При цьому, колегія суддів враховує, що потерпілий ОСОБА_3 від участі у відповідному слідчому експерименті відмовляється.

Відповідно ж до п. 4 ч. 2 ст. 56 КПК України брати участь у слідчих та інших процесуальних діях є правом, а не обов`язком потерпілого.

Крім того, в судовому засіданні 11.08.2021р., відповідаючи на запитання головуючого, ОСОБА_1 не зміг пояснити чи були відігнуті кінці (вусики) запобіжної чеки (кільця), коли він просунув гранату в салон автомобіля потерпілого, а той схопив її рукою. Так, ОСОБА_1 спочатку вказав, що вони були трохи відігнуті, потім повідомив, що не пам`ятає, а після цього зазначив, що вони були відігнуті повністю. На уточнююче запитання ОСОБА_1 не зміг відповісти, коли із цих трьох версій він казав правду та чому його відповіді, надані протягом однієї хвилини, є взаємовиключними.

Отже, враховуючи, що у обвинуваченого не має єдиної версії щодо стану, в якому знаходився запобіжний механізм відповідної гранати (згідно показань обвинуваченого – муляжу петарди), неможливо досягти мети проведення відповідної слідчої дії – перевірки показань обвинуваченого.

Крім того відповідна перевірка показань обвинуваченого ОСОБА_1 може бути здійснена шляхом дослідження та аналізу інших доказів по справі.

Також необхідно відзначити, що вирішення питання щодо обставин, за яких можливе спричинення тілесних ушкоджень потерпілому не відноситься до компетенції експерта вибухотехніка, що підтверджується і листом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» від 26.08.2021р. №235/06-28/10/2, наданого захисником ОСОБА_4 ..

При цьому під час досудового розслідування було проведено судово-медичну експертизу №12-14/266-А/19 від 28.05.2019р., відповідно до висновків якої , враховуючи характер травми ОСОБА_3 , локалізацію тілесних ушкоджень, а також їх компактність, слід вважати, що відповідні тілесні ушкодження утворилися в єдиний проміжок часу від дії предметів, які володіють значною енергією, такими могли бути фактори вибуху предмета (пристрою, гранати тощо), не виключено, що при обставинах та в строк, відомих з ухвали судді та медичної документації, тобто - 28.04.2019р. внаслідок вибуху гранати в салоні автомобіля, в якому знаходився потерпілий. (т. 1 а.с. 106, 112-113 матеріалів досудового розслідування)

Отже, під час досудового розслідування судово-медичним експертом було надано відповідь на питання «за яких обставин могли бути отримані травми ОСОБА_3 .?». Про необхідність проведення слідчого експерименту для відповіді на вказане питання судово-медичний експерт не зазначав.

При цьому стороною захисту, зокрема обвинуваченим ОСОБА_1 , також не заперечувався (не оспорювався) той факт, що відповідні тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_3 виникли внаслідок вибуху гранати в салоні його автомобіля.

Захисник Конюшенко І.П. не навів будь-яких обставин, які викликали б сумніви в обґрунтованості висновку експерта №12-14/266-А/19 від 28.05.2019р. або, що він суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Теж саме стосується і висновку судової вибухотехнічної експертизи, проведеної під час досудового розслідування.

Вирішення питання «яким чином, спусковий важіль уніфікованого запалу ручної гранати міг опинитися на відстані 9,2 м від автомобіля?» не відноситься до компетенції експерта вибухотехніка, що також вбачається із вищезазначеної відповіді Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» від 26.08.2021р. №235/06-28/10/2.

При цьому діючим законодавством України, в тому числі кримінальним процесуальним, керівництво експертної установи не наділено повноваженнями щодо надання оцінки (поза межами проведення експертизи) які слідчі дії повинні бути проведенні для перевірки тих чи інших фактичних обставин справи, а тому вищезазначений лист від 26.08.2021р. в частині необхідності проведення слідчого експерименту для надання відповіді «яким чином, спусковий важіль уніфікованого запалу ручної гранати міг опинитися на відстані 9,2 м від автомобіля?» до уваги колегії суддів не приймається.

З огляду на викладене, враховуючи, що потерпілий ОСОБА_3 відмовляється від участі в проведенні слідчого експерименту, його проведення створює небезпеку для життя і здоров`я; а захисником Конюшенком І.П. не доведено, що її проведення необхідне для встановлення обставин або перевірки обставин, які мають істотне значення для кримінального провадженняі вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, а також не доведено необхідності додаткового залучення експерта(ів), колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання захисника.

Керуючись ст. ст. 240, 242, 243, 332, 333, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Конюшенка І.П. про надання доручення органу досудового розслідування провести слідчу дію - слідчий експеримент за участі обвинуваченого та потерпілого та про призначення судово-медичної, вибухотехнічної експертизи – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.П. Кісь

Судді Н.В. Баркова

С.М. Гаврилюк