Рішення № 10009573, 25.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/49625.02.10 За позовом Головного управління з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Малого приватного науково-впроваджувального виробничого підприємства "Багіра"

про стягнення коштів 37 761,50 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача Пасічник О.А. - дов №052-750 від 30.03.09,

від відповідача не з'явився (був Марченко В.О. - дов. № б/н від 05.01.09,

За згодою позивача у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги про стягнення на підставі ст.1212 ЦК України зайво нарахованих та безпідставно отриманих сум.

Представник позивача підтримав позов з підстав викладених у позовній заяві, представник відповідача заперечив проти позову, вказавши, що рахунки були виставлені за фактично надані послуги і відпрацьований час, такі рахунки були перевірені працівниками позивача, вони ґрунтуються на розмірах плати обумовлених договором.

Неявка відповідача через хворобу не перешкоджає вирішенню спору по суті, а оскільки коло представників осіб не обмежене ст.28 ГПК України, господарський суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»позивачем було проведено тендер (відкриті торги) у лютому 2006 року з метою закупівлі послуг з перевезень легковим автомобілем з водієм.

Серед умов тендерної документації (п.7.2) вартість тендерної пропозиції та всі ціни повинні бути чітко визначені.

Відповідно до п.7.3 ціна вказується за вартість робіт та послуг за весь рік з помісячною розбивкою.

Згідно до умов тендерної документації (п.27.2, 27.3)ї сума договору визначена в межа бюджетних асигнувань та може бути зменшена.

З додатку № 4 вбачається, що ціна є найзначимим («70»із «100») критерієм оцінки тендерної пропозиції.

14.02.06 між сторонами був укладений договір №ТД-24/06/5-13, відповідно до умов якого Відповідач надає послуги з оренди легкового автомобіля для службових поїздок з водієм, а Позивач подає список осіб, які мають право користування автомобілем та підпису при оформленні подорожнього листа, здійснює оплату за надані послуги і щоквартально до 15 числа наступного за звітним місяцем, проводити звірку взаємних розрахунків.

Пунктом 3.1 договору сторони встановили ціну послуги, а саме 1год./12,00 грн. в т.ч. ПДВ та за 1км/0,90грн. з ПДВ.

Загальна сума договору визначена в розмірі 98000,00 грн. на весь 2006 рік (п.3.2)

Крім того, сторони погодили, що у разі використання автомобіля у вихідні та святкові дні тариф за 1год користування збільшується на 30% (п.3.3).

Також п.3.7 договору сторони встановили можливість зміни тарифів та порядок. Так, за сім днів до запланованої зміни тарифів орендодавець письмово обґрунтувавши повідомляє орендаря, орендар протягом наступних семи днів розглядає його і у разі відсутності заперечень нові тарифи вважаються узгодженими.

Згідно п.9.2 будь-які зміни і доповнення до цього договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі і підписані обома сторонами.

Додатковою угодою від 28.04.06 сторони внесли зміни до п. 3.1 та п.3.3 договору, виклавши їх в такій редакції: «п.3.1 1год./18,25 грн. в т.ч. ПДВ та за 1км/0,88грн. з ПДВ»; «тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті у відповідності Положенню про робочий час і час відпочинку водіїв , затверджений наказом Мінтрансу від 17.01.02 № 18, розраховані із можливості надання послуг цілодобово із залученням другого водія. Тривалість робочого часу є таким, що не перевищує 40год на тиждень одного водія. У такому разі для надання послуг виходячи із необхідності залучення двох водіїв тарифи за 1 г од користування та за 1 км. Пробігу може бути збільшеним на 25%».

Додатковою угодою від 12.06.06 сторони внесли зміни до п. 3.1 та п.3.3 виклавши їх в такій редакції: «п.3.1 1год./18,94 грн. в т.ч. ПДВ та за 1км/0,92грн. з ПДВ».

Слід зауважити, що тендерна документація не передбачала збільшення вартості послуги і робіт, проте додаткові угоди є дійсними і сторонами не оспорювались.

Як вбачається із звіту про результати здійснення процедури відкритих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти №1 від 14.02.06 найнижча пропозиція була запропонована відповідачем 1год./12,00 грн. в т.ч. ПДВ та за 1км/0,90грн. з ПДВ. Найвища склала 18,34 грн/год та 1,06 грн/км.

При укладенні додаткових угод така пропозиція фактично була перевищена 18,94 грн/год та за 1км/0,92грн.

Строк дії договору до 31.12.06 визначений п.10.1 договору.

Виконання умов договору підтверджено актами здачі-приймання робіт від 28.02.2006 №ОУ-0000053, від 15.03.2006 №ОУ-0000067, від 31.03.2006 №ОУ-0000088, від 14.04.2006 №ОУ-0000104, від 28.04.2006 №ОУ-0000117, від 17.05.2006 №ОУ-0000146, від 31.05.2006 №ОУ-0000147 від 16.06.2006 №ОУ-0000162 від 30.06.2006 №ОУ-0000171 від 14.07.2006 №ОУ-0000184, від 31.07.2006 №ОУ-0000206, від 15.08.2006 №ОУ-0000220, від 31.08.2006 №ОУ-0000232, від 16.09.2006 №ОУ-0000247, від 30.09.2006 №ОУ-0000251, від 16.10.2006 №ОУ-0000272, від 31.10.2006 №ОУ-0000287, від 15.11.2006 №ОУ-0000302, від 30.11.2006 №ОУ-0000312, від 26.12.2006 №ОУ-0000327-328.

Договір, додаткові угоди та акти підписані повноважними представниками сторін їх підписи скріплені печатками юридичних осіб сторін у справі.

Аналогічний, вказаному вище, порядок закупівлі відповідно до положень Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»був здійснений і у подальшому з ідентичними положеннями тендерної документації

21.02.07 між сторонами був укладений договір №17 відповідно до умов якого Відповідач надає послуги з оренди легкового автомобіля для службових поїздок з водієм, а Позивач подає список осіб, які мають право користування автомобілем та підпису при оформленні подорожнього листа, здійснює оплату за надані послуги і щоквартально до 15 числа наступного за звітним місяцем, проводити звірку взаємних розрахунків.

Пунктом 3.1 договору сторони встановили ціну послуги, а саме 1год./20,84 грн. в т.ч. ПДВ та за 1км/1,02грн. з ПДВ.

Загальна сума договору визначена в розмірі 85790,00 грн. на весь 2007 рік (п.3.2)

Крім того, сторони погодили, що у разі використання автомобіля у вихідні та святкові дні тариф за 1год користування збільшується на 30% (п.3.3).

Також п.3.6 договору сторони встановили можливість зміни тарифів та порядок. Так, за сім днів до запланованої зміни тарифів орендодавець письмово обґрунтувавши повідомляє орендаря, орендар протягом наступних семи днів розглядає його і у разі відсутності заперечень нові тарифи вважаються узгодженими.

Відповідно до умов п.3.7 Договору сторони погодили, що у разі надання послуг виходячи із необхідності залучення двох водіїв тарифи за 1 год. користування та за 1 км. пробігу може бути збільшеним на 25%.

Згідно п.9.2 будь-які зміни і доповнення до цього договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі і підписані обома сторонами.

Строк дії договору до 31.12.07 визначений п.10.1 договору.

Виконання умов договору підтверджено актами здачі-приймання робіт від 01.03.2007 №ОУ-0000036, від 16.03.2007 №ОУ-0000041, від 02.04.2007 №ОУ-0000050, від №ОУ-0000058, від 03.05.2007 №ОУ-0000068, від 16.05.2007 №ОУ-0000075, від 01.06.2007 №ОУ-0000090, від 21.06.2007 №ОУ-0000099, від 05.07.2006 №ОУ-0000105, від 20.07.2007 №ОУ-0000112, від 03.08.2006 №ОУ-0000122, від 23.08.2007 №ОУ-0000132, від 03.09.2007 №ОУ-0000134, від 17.09.2007 №ОУ-0000144, від 01.10.2007 №ОУ-0000155, від 18.10.2007 №ОУ-0000163.

Договір та акти підписані повноважними представниками сторін їх підписи скріплені печатками юридичних осіб сторін у справі.

За результатами тендеру було укладено договір на 2008 рік, водночас, слід зазначити, що в цьому випадку Управління збільшило питому вагу такого критерію як ціна («90»із «100»).

04.03.08 між сторонами був укладений договір №17 відповідно до умов якого Відповідач надає послуги з оренди легкового автомобіля для службових поїздок з водієм, а Позивач подає список осіб, які мають право користування автомобілем та підпису при оформленні подорожнього листа, здійснює оплату за надані послуги і щоквартально до 15 числа наступного за звітним місяцем, проводити звірку взаємних розрахунків.

Пунктом 3.1 договору сторони встановили ціну послуги, а саме 1год./47,00 грн. в т.ч. ПДВ та за 1км/1,60 грн. з ПДВ.

Загальна сума договору визначена в розмірі 202600,00 грн. на весь 2008 рік (п.3.2)

Крім того, сторони погодили, що у разі використання автомобіля у вихідні та святкові дні тариф за 1год користування збільшується на 30% (п.3.3).

Також п.3.6 договору сторони встановили можливість зміни тарифів та порядок. Так, за сім днів до запланованої зміни тарифів орендодавець письмово обґрунтувавши повідомляє орендаря, орендар протягом наступних семи днів розглядає його і у разі відсутності заперечень нові тарифи вважаються узгодженими.

Відповідно до умов п.3.7 Договору сторони погодили, що у разі надання послуг виходячи із необхідності залучення двох водіїв тарифи за 1 год. користування та за 1 км. пробігу може бути збільшеним на 30%.

Згідно п.9.2 будь-які зміни і доповнення до цього договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі і підписані обома сторонами.

Строк дії договору до 31.12.08 визначений п.10.1 договору.

Виконання умов договору підтверджено актами здачі-приймання робіт від 24.03.2008 №ОУ-0000027, від 03.04.2008 №ОУ-0000030, від 17.04.2008 №32, від 05.05.2008 №ОУ-0000039, від 19.05.2008 №ОУ-0000044, від 02.06.2008 №ОУ-0000050, від 20.06.2008 №ОУ-0000060, від №ОУ-0000065, від 21.07.2008 №ОУ-0000072, від 18.08.2008 №ОУ-0000078, від 22.08.2008 №ОУ-0000083, від 15.09.2008 №ОУ-0000088, від 22.09.2008 №ОУ-0000095, від 14.10.2008 №ОУ-0000102, від 27.10.2008 №ОУ-0000112, від 07.11.2008 №ОУ-0000118, від 24.11.2008 №ОУ-0000119, від 22.12.2008 №ОУ-0000133, від 26.12.2008 №ОУ-0000136.

Договір та акти підписані повноважними представниками сторін їх підписи скріплені печатками юридичних осіб сторін у справі.

Слід відмітити, що із звітів про результати здійснення процедури відкритих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти №3 від 21.02.07 та №1 від 25.03.08 вбачається, що відкритих торгах у 2007 та 2008 році брали участь пов’язані особи, і відповідно до ч.4 ст.7 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»замовник зобов'язаний був відхилити тендерні пропозиції, в т.ч. і відповідача.

Між сторонами у справі виникли правовідносини надання послуг автомобільним транспортом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), виникли цивільні права та обов’язки.

Згідно пунктів 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Істотною умовою цих договорів є ціна.

При безпідставній зміні ціни договір у бік збільшення у 2006 році та прихованих умовах договорів у 2007 2008 роках позивачем зайво сплачено за 2006 рік 10739,02 грн. за 2007 рік 13657,72 грн. за 2008 рік 24983,70 грн.

Із змісту норми ст.1212 ЦК України вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання необхідно встановити обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

З матеріалів справи вбачається, що протягом дії договорів, відповідачем були виставлені рахунки згідно яких до всіх без виключення послуг застосований коригуючий, у бік збільшення, коефіцієнт у 25%.

Виявлено, що відповідачем при підготовці актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та реєстрів-рахунків до них, калькуляції вартості наданих послуг було застосовано Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 17.01.02 №18 без урахування пп.1.2. розділу 1 «Загальні положення», яким встановлено, що дія цього Положення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від організаційно-правових форм та форм власності, на яких працюють за трудовим договором (контрактом) водії .

Проте це Положення не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки даний нормативно-правовий акт регулює правовідносини водія та працедавця, з яким перебуває у трудових відносинах і жодним чином не стосується замовника автопослуг (Позивача).

Розрахунок вартості фактично наданих Відповідачем послуг з оренди пасажирського автомобіля з водієм за період з 01.04.06 по 01.01.09 свідчить, що загальна вартість послуг, наданих Відповідачем та включених до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та реєстрів-рахунків без відповідного економічного обґрунтування складає 49380,44грн., в тому числі за період з 01.04.06 по 01.01.07 в розмірі 10739,02грн., за 2007 рік - 13657,72грн. та за 2008 рік 24983,70грн. Перерахунок вартості послуг додається (копія Додатку № 11 до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Головного управління з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.03.2009р №04-30/196).

Дане порушення призвело до зайвого перерахування коштів відповідачу в сумі 37761,50грн. (в 2006 році - 10739,02грн., в 2007 році -13657,72грн. та за період з 01.01.08 по 17.08.08 - 13364,76грн.) та завищення кредиторської заборгованості на суму зайво включених до актів необґрунтованих витрат в розмірі 11618,94 грн. (в період з 18.08.08 по 01.01.09.

За умовами договорів ціна послуги була чітко обумовлена і встановлена, водночас і передбачено можливість її коригування, проте, в силу п.9.2 договорів такі зміни мали бути оформлені письмовій формі та підписані обома сторонами, чого зроблено не було.

Факти безпідставного завищення вартості наданих послуг були відкриті і встановлені під час ревізії фінансово-господарської діяльності Позивача органами КРУ.

За результатами проведеної в період з 20.01.09 по 26.02.09 в ГУ з питань взаємодії з ЗМІ та зв’язків з громадськістю в/о КМР(КМДА) контрольно-ревізійним управлінням у м. Києві ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.06 по 01.01.09 складено акт від 03.03.09 №04-30/196 відповідно до якого виявлено факти, які свідчать, зокрема, про завищення сум на автопослуги на суму 37761,50 грн.

Акти ревізії приймається судом як додатковий доказ в обґрунтування позовних вимог.

Слід зазначити, що під час ревізії фінансово-господарської діяльності Позивача було здійснено зустрічну перевірку і у відповідача.

В ході зустрічної перевірки під час ревізії вказані порушення знайшли своє підтвердження.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Посилання відповідача як на підставу для відмови у позові на те, що працівники позивача приймали та сплачували рахунки без застережень не спростовують безпідставного завищення вартості послуг.

За наслідками ревізії, після виявлення невірних розрахунків позивач 14.05.09 звернувся до відповідача з претензією вих.№052-1111 від 14.05.09 на суму зайво сплачених коштів 37761,50грн. Претензія отримана директором Відповідача Марченко О.Г. 26.05.09, що підтверджено повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №55378730), проте залишена відповідачем без належного реагування.

Як зазначалось між сторонами не було укладено угод про зміну вартості послуг, належних і допустимих доказів іншого відповідачем не надано.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні тощо (п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК).

Суд зазначає, що безпідставне набуття зазначених грошових коштів в спірному випадку стало наслідком дій працівників обох сторін у справі (перерахування спірних коштів відповідачу здійснювалось на підставі виставлених ним рахунків, які не було належним чином перевірені позивачем) та некоректного викладення волі сторін у текстах договорів, що мало подвійний зміст, що зумовило різне, довільне тлумачення.

При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом ст. 32 ГПК України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

Факт нарахування відповідачем вартості послуг і отримання грошових коштів у вказаному у розрахунках обсязі доведений позивачем і підтверджений сторонами, проте підстави нарахування цих сум належними та допустимими доказами не підтверджені.

Враховуючи викладене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення безпідставно нарахованих і отриманих грошових коштів в сумі 37761,50 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних і допустимих доказів на спростування викладеного у позові і наведеного представником позивача в ході судових засідань відповідач не надав.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 47, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного науково-впроваджувального виробничого підприємства «Багіра»(03143,м. Київ, вул. Метрологічна,6 48, код ЄДРПОУ 19256481) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Головного управління з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул.Хрещатик,44 код ЄДРПОУ 26314463) 37’761(тридцять сім тисяч сімсот шістдесят одна),50 грн. безпідставно отриманих коштів, 377(триста сімдесят сім),62 грн. витрат з оплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                                                                                 І.Д. Курдельчук

дата підписання 09.03.10