Постанова № 100094303, 29.09.2021, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 6/356/32/21

Справа № 356/433/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2021 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммеда про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Бурко А. звернувся до Березанського міського суду Київської області з поданням про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Подання обґрунтовує тим, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 66330731 з примусового виконання виконавчого напису № 2458, що виданий 30.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною про звернення стягнення на нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 91,80 кв.м., житловою площею 53,90 кв.м., за планом земельної ділянки позначений літерою А, сарай – літерою Б, погріб під сараєм – літерою В, сарай – літерою Г, сарай – літерою Д, вбиральня - літерою Г, колодязь - літерою К, огорожа – 1-2, домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що є приватною власністю ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченим ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07 червня 2007 року за р. № 1144.; - земельну ділянку площею 0,16 га, за адресою: АДРЕСА_1 , яка є власністю ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07 червня 2007 року за р. № 1148, цільове призначення земельної ділянки: 0,10 га – будівництво, обслуговування будинку та господарських споруд, 0,006 га – ведення особистого підсобного господарства. 07 червня 2007 року в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/1179/74/1337 від 07 червня 2007 року між кредитором та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, що посвідчений 07 червня 2007 року ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 1154. Договір іпотеки є забезпеченням виконання зобов`язань ОСОБА_1 за укладеним 07 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 кредитним договором № 014/1179/74/1337, відповідно до якого банк зобов`язався надати в кредит грошові кошти в сумі 60 900,00 доларів США, зі сплатою 12,50 % річних на умовах, визначених кредитним договором. Кінцевий термін повернення основної заборгованості - 07 червня 2026 року. 08 травня 2009 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 014/1179/74/1337 від 07 червня 2007 року. Проте, всупереч умов цих договорів ОСОБА_1 не виконує своїх обов`язків, не в повній мірі здійснював та здійснює погашення кредиту та відсотків. Станом на 08.12.2020 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/1179/74/1337 від 07 червня 2007 року становить 153 276,89 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на дату розрахунку 4 328 447,40 грн. Сума, що підлягає стягненню становить еквівалент 21 282,23 доларів США та сума в розмірі 10 000,00 грн., що сплачена за вчинення виконавчого напису. Стягнення здійснюється за період з 08.12.2017 по 08.12.2020. Тобто, як наголошує приватний виконавець, виконавчим документом визначено чіткий порядок стягнення заборгованості з боржника шляхом звернення стягнення на належне боржнику нерухоме майно, що виключає можливість звернення стягнення приватним виконавцем на інше майно та кошти боржника. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 268252630 від 30.07.2021, право власності на житловий будинок, загальною площею 91,8 кв.м, житловою площею 53,9 кв. м., РНМ 18090301, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване не за боржником, а за попереднім власником – ОСОБА_3 . Встановлено, що 07.06.2007 між ОСОБА_3 (продавець) та боржником – ОСОБА_1 , укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого ОСОБА_1 придбав у власність житловий будинок загальною площею 91,8 кв.м, житловою площею 53,9 кв. м., РНМ 18090301, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, після укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_1 набув у власність вищевказаний житловий будинок, але ним не вчинено дій щодо реєстрації відповідних прав в реєстрі прав власності на нерухоме майно, що унеможливлює вчинення виконавчих дій щодо такого майна, а саме: його реалізацію на електронних торгах. З урахуванням викладеного вище, приватний виконавець просить вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме на житловий будинок загальною площею 91,80 кв.м., житловою площею - 53,90 кв.м., РНМ 18090301, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить боржнику – ОСОБА_1 , боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, з метою виконання виконавчого напису № 2458, що виданий 30.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В.

28.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Бурко А.М. подано клопотання у якому він подання підтримав у повному обсязі, розгляд справи просив провести за його відсутності. (а.с.25).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Розглянувши матеріали подання та додані до нього докази, суд прийшов до наступних висновків.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом частини другої статті 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

За положеннями статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За змістом частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Частинами третьою-четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Передбачена ЦПК України можливість звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку, не звільняє стягувача або державного чи приватного виконавця від необхідності доказування обставин, на які

вони посилаються.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко А.М. перебуває виконавче провадження ВП № 66330731 з виконання виконавчого напису № 2458, виданого 30.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В., що вбачається з копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2021 (а.с. 9).

Зазначеним виконавчим написом, зареєстрованим в реєстрі за № 2458 від 30.06.2021, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В., запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею - 91,80 кв.м., житловою площею - 53,90 кв.м., за планом земельної ділянки позначений літерою А, сарай – літерою Б, погріб під сараєм – літерою В, сарай – літерою Г, сарай – літерою Д, вбиральня - літерою Г, колодязь - літерою К, огорожа – 1-2, далі домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що є приватною власністю ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченим ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07 червня 2007 року за р. № 1144. Земельну ділянку площею 0,16 га, за адресою: АДРЕСА_1 , яка є власністю ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07 червня 2007 року за р. № 1148. Цільове призначення земельної ділянки: 0,10 га – будівництво, обслуговування будинку та господарських споруд, 0,06 га – ведення особистого підсобного господарства (а.с. 4).

У виконавчому написі вказано, що станом на 08.12.2020 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/1179/74/1337 від 07 червня 2007 року становить 153 276 доларів США 89 центів, що еквівалентно за курсом НБУ станом на дату розрахунку 4 328 447,40 грн. Сума, що підлягає стягненню становить еквівалент 21 282 доларів США

23 центи та сума в розмірі 10 000,00 грн., що сплачена за вчинення виконавчого напису.

07 червня 2007 року в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/1179/74/1337 від 07 червня 2007 року між кредитором – ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений 07 червня 2007 року ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 1154.

Згідно з п.п. 2 п. 1 договору іпотеки згідно зі ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме – житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею - 91,80 кв.м., житловою площею - 53,90 кв.м., за планом земельної ділянки позначений літерою А, сарай – літерою Б, погріб під сараєм – літерою В, сарай – літерою Г, сарай – літерою Д, вбиральня - літерою Г, колодязь - літерою К, огорожа – 1-2, далі домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке стане власністю іпотекодавця ( ОСОБА_1 ) у майбутньому, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченим ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07 червня 2007 року за р. № 1144, за умовами якого ОСОБА_1 купив вищевказану земельну ділянку у ОСОБА_3 ; вищевказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,16 га, за адресою: АДРЕСА_1 , яке стане власністю іпотекодавця у майбутньому, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07 червня 2007 за р. № 1148, за умовами якого ОСОБА_1 купив вищевказану земельну ділянку у ОСОБА_3 (а.с. 5-6).

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 07.06.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М., зареєстрованим в реєстрі за № 1144, ОСОБА_3 продала ОСОБА_1 житловий будинок (домоволодіння) з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Як слідує з п. 10 договору купівлі–продажу від 07.06.2007, право власності у покупця щодо згаданого домоволодіння виникає з моменту державної реєстрації цього договору(а.с.8).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 268252630 від 30.07.2021 домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_3 (а.с. 10).

Так, зазначена вище інформаційна довідка датована 30.07.2021, а з поданням до суду приватний виконавець звернувся 14.09.2021, що ставить під сумнів актуальність наданої інформації станом на дату розгляду подання.

За приписами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення боржника щодо наявності у провадженні приватного виконавця виконавчого провадження щодо нього, доказів відмови боржника від добровільного виконання.

Також подання приватного виконавця не містить конкретного обґрунтування з посиланням на докази щодо вжиття виконавцем всіх передбачених законом і можливих заходів для виконання рішення за рахунок майна боржника, окрім того, на яке виконавець просить суд звернути стягнення.

Як визначено ст. 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ч. 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

Разом з тим, у поданні приватний виконавець просить вирішити питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 91,80 кв.м., житловою площею - 53,90 кв.м., РНМ 18090301, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить боржнику – ОСОБА_1 , право вланості на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, не ставлячи при цьому питання про прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику, як стверджує у поданні приватний виконавець, не надаючи відповідних доказів.

Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість та невмотивованість подання, відтак, відсутні правові підстави для його задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1,3, 48, 50-51 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 328, 381 ЦК України, ст.ст. 76-77, 81, 440, 258-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммеда про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду-якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І. О. Капшученко