Ухвала суду № 100094186, 01.10.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2021 Справа №607/25518/19

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого кооперативу «Степана Бандери», Обслуговуючого кооперативу «Молодіжний Тернопіль», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів про внесення пайових внесків за №5 від 20.10.2016 року, за №35 від 02.11.2016 року, скасування реєстрації права власності на квартири, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом, який згодом уточнила, до Споживчого кооперативу «Степана Бандери», Обслуговуючого кооперативу «Молодіжний Тернопіль», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просила:

- визнати недійсним Договір про внесення пайового внеску №5 від 20.10.2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та Обслуговуючим кооперативом «Молодіжний Тернопіль»;

- визнати недійсним Договір про внесення пайового внеску №35 від 02.11.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та Обслуговуючим кооперативом «Молодіжний Тернопіль»;

- скасувати реєстрацію про право власності на квартиру за АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , реєстраційний номер № 1499537761101;

- скасувати реєстрацію про право власності на квартиру за АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , реєстраційний номер № 1479263461101;

- зобов`язати Споживчий кооператив «Степана Бандери» та Обслуговуючий кооператив «МОЛОДІЖНИЙ ТЕРНОПІЛЬ» передати їй в установленому законом порядку документи для оформлення та реєстрації права власності на однокімнатну квартиру на шостому поверсі в будинку по АДРЕСА_3 ;

- стягнути із Споживчого кооперативу «Степана Бандери» на її користь 175000грн. оплачених за 41,66 кв.м. незавершеної будівництвом однокімнатної квартири та 516 724,06 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування вимог позивач вказала, що 11 березня 2008 року вона уклала із ПП «ТФ Будівельник» договір про пайове будівництво на однокімнатну квартиру за АДРЕСА_4 . На виконання умов даного договору вона здійснила оплату у розмірі 175 000грн.

26 квітня 2010 року між нею та ПП «Гео-2004» було укладено договір для організації та проведення будівництва однокімнатної квартири за АДРЕСА_4 . Попередній договір нею було укладено із ПП «ТФ Будівельник»

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 13 квітня 2011 року за нею визнано майнові права на 41,66 кв.м. незавершеної будівництвом однокімнатної квартири за АДРЕСА_5 .

27 грудня 2012 року між нею та Споживчим кооперативом «Степана Банери» було укладено договір на завершення будівництва однокімнатної квартири за АДРЕСА_4 .

26 липня 2015 року СК «Степана Бандери« прийняв рішення про виключення її із членів Споживчого кооперативу. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду, скасовано рішення загальних зборів членів СК «Степана Бандери» від 26 липня 2015 року в частині виключення її з членів СК.

Згідно договору про спільне фінансування та співпрацю від 18 жовтня 2016 року, СК «Степана Банери» та ОК «Молодіжний Тернопіль» спільно добудували багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_6 .

На даний час будинок прийнятий в експлуатацію та йому присвоєний адресний номер АДРЕСА_3 . 04 жовтня 2018 року вона звернулась до СК «Степана Бандери» про виділення їй однокімнатної квартири та повідомила за скільки квадратних метрів квартири вона повинна доплатити, надання документів на оформлення права власності.

Відповідач відмовив їй у задоволенні заяви.

Після здачі будинку в експлуатацію на шостому поверсі наявні однокімнатні квартири за наступними номерами АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 , які були передані іншим особам.

Квартира за АДРЕСА_7 зареєстрована за ОСОБА_4 , яка на даний час відчужила її

ОСОБА_5 за № 23 зареєстрована за ОСОБА_3 , а квартира за АДРЕСА_9 належить на праві власності ОСОБА_2 .

Вважає, що відповідачі протиправно розпорядились належним їй майном та майновими правами, чим порушили її право на отримання однокімнатної квартири за даною адресою. Нею було повністю оплачено вартість однокімнатної квартири та рішенням суду визнано за нею майнові права на незавершену будівництвом однокімнатну квартиру.

Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.

29 вересня 2021 року позивач подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії щодо відчуження будь-яким чином квартири за АДРЕСА_1 .

Заяву мотивовано тим, що на даний час вона має право на однокімнатну квартиру на шостому поверсі під АДРЕСА_8 . В матеріалах справи міститься проект поверху, яким підтверджується той факт, що на шостому поверсі було запроектовано однокімнатну квартиру будівельною площею 46,64 кв.м. Саме на таку квартиру вона має укладений договір та рішення суду про визнання майнових прав. Проектна документація на будівництво багатоквартирного будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_5 змінювалась. В матеріалах справи міститься проект поверху, з якого вбачається, що однокімнатна квартира, яка в попередньому проекті мала площу 46,64 кв.м., запроектована площею 45,95 кв.м. на шостому поверсі. Після здачі будинку в експлуатацію спірна однокімнатна квартира має номер АДРЕСА_8 та площу 47,9 кв.м.

З довідки за №10/08-21 від 10 серпня 2021 року, виданої ФОП ОСОБА_6 , вбачається, що запроектованій однокімнатній квартирі проектною площею 46,64 кв.м. на шостому поверсі в другому під`їзді будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_6 після здачі будинку в експлуатацію присвоєно номер 23 та її площа складає 47,9 кв.м. Присвоєння нумерації під`їздів використовується забудівниками на практиці до здачі будинків в експлуатацію для укладення договорів пайової участі. Як правило проектна площа, будівельна адреса будівників та квартир в них після введення будинку в експлуатацію змінюються.

Від знайомих вона дізналася, що відповідач ОСОБА_3 виставляє на продаж спірну квартиру, що унеможливить виконання рішення суду та вона не зможе відновити свої порушені права.

Посилаючись на наведене, просить вжити заходів забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву та матеріали позову, вважає, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити, виходячи із наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з вимогами п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, у тому числі шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В силу вимог ч. ч. 3, 4 ст. 150 ЦПК заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, у п. 9 даної Постанови Верховний Суд зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен переконатися у тому, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може грунтуватися на припущеннях позивача .

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Саме лише посилання на те, що процесуальним законодавством передбачений певний вид забезпечення позову, припущення позивача про відчуження майна відповідачем, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Із змісту поданої заяви встановлено, що заявником необґрунтовано належними та достовірними доказами необхідність та доцільність забезпечення позову у даній справі шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії щодо відчуження спірної квартири; не надано жодного доказу щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

У заяві не наведено жодних доказів того, що відповідач ОСОБА_3 на даний час має намір відчужити спірну квартиру та буде ухилятись від виконання можливого рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання та без вжиття заходів забезпечення позову захист прав та інтересів позивача стане неможливим.

Самі по собі доводи позивача про те, що їй стало відомо про можливе відчуження відповідачем спірної квартири не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для утруднення виконання можливого рішення суду, ухилення відповідача від його виконання.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151-154, 261, 352-355 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого кооперативу «Степана Бандери», Обслуговуючого кооперативу «Молодіжний Тернопіль», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів про внесення пайових внесків за №5 від 20.10.2016 року, за №35 від 02.11.2016 року, скасування реєстрації права власності на квартири, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення.

Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 01 жовтня 2021 року.

Головуючий суддяІ. М. Черніцька