Ухвала суду № 100094185, 29.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2021 Справа №607/17107/21

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до проректора Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя Митника Миколи Мирославовича, третя особа – ректор Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя Ясній Петро Володимирович про визнання права на інформацію, притягнення особи до адміністративної відповідальності та визнання неналежним виконання умов договору, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом судочинства до проректора Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя Митника М.М., третя особа – ректор Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя Ясній П.В., в якому просив: визнати його право на звернення та на інформацію, достовірність інформації, завірення її цифровим підписом відповідачем порушеним, зобов`язати відповідача завірити цифровим підписом інформацію, дані повідомлення та комп`ютерного файлу; визнати його право на інформацію на звернення порушеним, визнати винним та притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 212-3 КУпАП; визнати порушенням неналежне виконання договору за №501Д-МО36.

Встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, зокрема: позивачем не сплачено судовий збір.

Відповідно до положень ст. 177 ЦПК України до позовної заяви позивач повинен додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (908 грн.).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру: 1) про визнання його права на звернення та на інформацію, достовірність інформації, завірення її цифровим підписом відповідачем порушеним, зобов`язати відповідача завірити цифровим підписом інформацію, дані повідомлення та комп`ютерного файлу; 2) про визнання його права на інформацію на звернення порушеним, визнання винним та притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 212-3 КУпАП; 3) про визнання порушенням неналежне виконання договору за №501Д-МО36.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у загальному розмірі 2724 грн. (908 * 3).

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору. Вказує, що предметом позову є захист права споживача за договором за №501Д-МО36, соціальних, трудових прав та розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; позивачами є батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Суд, що вирішує питання відкриття провадження, встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою (виключним правом) відповідного суду.

З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, тому у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Верховний Суд в ухвалі від 15.09.2020 у справі № 640/20109/19 зазначив: «Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01)».

У цій же справі Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, вказав, що надані позивачем відомості з Державного реєстру - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік не свідчать про відсутність у заявника інших джерел доходів, доводи про скрутний майновий стан належними та допустимими доказами не підтверджені.

У даному випадку ОСОБА_1 до клопотання про звільнення від сплати судового збору додав лише довідку про доходи видану податковим органом.

З вказаного випливає, що надані позивачем докази не є достатнім доказом майнового стану особи.

Доказів відсутності інших джерел доходів за попередній рік та, відповідно, скрутного майнового стану, що зумовили неможливість сплати судового збору, в матеріалах позовної заяви немає, що свідчить про необґрунтованість указаного клопотання. При цьому, суд повинен враховувати майновий стан сторони в цілому, а не лише відсутність окремих джерел доходу.

Так, Верховний Суд в ухвалі від 23.04.2020 року у справі № 640/22415/18 зазначив, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту.

Слід зазначити, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а частиною другою статті 44 КАС України на учасників справи покладено обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вищезазначених недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 2724 грн. та надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Судовий збір сплатити за наступними реквізитами рахунку та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк:

рахунок отримувача: UA968999980313101206000019751,

код отримувача: 37977599 ; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); отримувач: ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./2203010

код бюджетної класифікації 22030101; МФО 899998

призначення платежу -Судовий збір, за позовом прізвище ініціали, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

На підставі наведеного і, керуючись ст. ст. 175, 184 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до проректора Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя Митника Миколи Мирославовича, третя особа – ректор Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя Ясній Петро Володимирович про визнання права на інформацію, притягнення особи до адміністративної відповідальності та визнання неналежним виконання умов договору слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 1785,34 грн. та надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

У випадку виконання позивачем вищевказаних вимог ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду.

Інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Головуючий суддяІ. М. Черніцька