Рішення № 100092840, 23.09.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21426/20

пр. № 2/759/2312/21

23 вересня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Сироти А.О.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська,54/19), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Перша київська державна нотаріальна контора (01135, м. Київ, просп Перемоги,11) про припинення обтяження нерухомого майна - зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , АТ «Універсал Банк» про припинення обтяження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва № 2-8495/09 від 10.07.2009р., номер запису про обтяження -8947360; дата, час , державної реєстрації 06.08.2009 о 16:11:02; підстави виникнення - ухвала, № 2- 8495/09 виданий 10.07.2009р., обтяжувач - Шевченківський районний суд м.Києва, суддя Волошин В.О., тип обтяження - арешт нерухомого майна; об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 ; реєстратор: Перша київська державна нотаріальна контора.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що позивачу на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки документ на право власності на квартиру був виданий ще до 01.01.2013р., тобто до того моменту як почала діяти нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У серпні 2020р. позивач звернувся до нотаріуса, щоб зареєструвати речове право на об`єкт нерухомості та довідався, що згідно інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про накладений арешт на його квартиру. 01.10.2020р. позивач звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори м.Києва із письмовою заявою про зняття арешту та 16.10.2020р. лист було вручено адресату, але відповіді не отримав. Відповідно до ухвали № 2-8459/09 від 10.07.2009р, ухваленої Шевченківським районним судом м.Києва , підставою накладення арешту у вказаній ухвалі зазначено - забезпечення позовної заяви ВАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Згідно вказаного запису № 8947360, зареєстрованого 06.08.2009р. арешт на квартиру накладено згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Києва № 2-8495/09 від 10.07.2009р., тобто тоді, коли квартира належала позивачу на праві приватної власності. Тобто боржниками являються ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а арешт накладено на квартиру, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників за ОСОБА_1 не числиться жодної заборгованості та не відкрито жодного виконавчого провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 07.12.2020 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не відомі.

Представник АТ «Універсал Банк» в судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не відомі.

Перша київська державна нотаріальна контора явку свого представника не забезпечила, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Просили розглядати справу без участі їх представника.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку позивача, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 03.12.1993 р. ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.12/.

Відповідно до листа Шевченківського районного ВДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) від 21.10.2020 № 176903 на виконанні у відділі виконавчий документ про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру не перебував, відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника/а.с.27/.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вказане положення матеріального закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, відповідно до якої завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Частиною 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що у всіх інших випадках, які не передбачені ч. 4 цієї Статті, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 10.07.2009р. накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 в рамках розгляду цивільної справи за позовом ВАТ «Універсал банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості/а.с.18, 19/.

На підставі вказаної ухвали суду Першою київською державною нотаріальною конторою 06.08.2009р. було внесено обтяження на вказану квартиру/а.с.19/.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

В той же час, у ст. 152 ЦПК України (в редакції від 18.03.2004 року) визначені підстави для забезпечення позову.

Разом з тим, ч. 3 ст. 154 ЦПК України (в редакції від 18.03.2004 року) заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Частиною 1 ст. 158 ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч. 4 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

З вищевикладеного вбачається, що у разі вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, такий арешт може бути знятий лише судом, який розглядав справу.

Як було встановлено під час розгляду справи, арешт на квартиру, що належить ОСОБА_1 , був накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.07.2009р. в межах розгляду цивільної справи № 2-8495/09.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх порушених прав та законних інтересів, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 про зняття арешту слід відмовити.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відмова у позові не позбавляє позивача можливості звернутися до відповідного суду, який виносив ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на його майно, із заявою про скасування таких заходів.

На підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 280,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Перша київська державна нотаріальна контора про припинення обтяження нерухомого майна - зняття арешту - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Петренко