Рішення № 10009284, 19.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34


РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/159-6/5019.03.09


За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Фірма Техноспорт»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія»

Простягнення 146650 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:
не з’явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Фірма Техноспорт»до товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія»про стягнення 146650 грн.
          Ухвалою від 15.05.2008 р. було порушено провадження у справі № 38/159.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 148 Цивільного кодексу України, учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який вибув, окрім виплати належної йому частки статутного фонду передбачена ще й виплата належної йому частини майна, пропорційна його частці у статутному фонді та частина прибутку, одержана товариством в даному році до моменту його виходу.

Після виключення позивача зі складу учасників товариства, відповідач, за твердженням позивача, повністю не виконав вказані норми законодавства, оскільки перерахував позивачу лише частину внеску товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Фірма Техноспорт»до статутного фонду відповідача.

          Відповідач позовні вимоги відхилив та просив суд застосувати строк позовної давності.

Рішенням суду від 17.06.2008 р. у позові було задоволено повністю.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2008 р. рішення було скасовано, у позові відмовлено повністю.

          Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2009 р. вказані рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Підставою для скасування рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції стало не дослідження того, як вплинуло пред’явлення позову в частині стягнення суми 217350 грн. у судовій справі № 15/152 на строки позовної давності в частині іншої вимоги про стягнення 146650 грн. у розрізі ст. 264 Цивільного кодексу України.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2009 р. справі було присвоєно номер 38/159-6/50 та призначено розгляд останньої на 16.02.2009 р..

Представники сторін на виклик суду не з’явились, розгляд справи було відкладено на 19.03.2009 р..

У судове засідання 19.03.2009 р. представники сторін не з’явились повторно.

Через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що дізнався про порушення свого права лише під час апеляційного перегляду справи № 15/152, а саме: 07.08.2007 р., тому строк позовної давності не пропущено.

Також позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням представника.

Клопотання судом відхилено як необґрунтоване. Перебування фізичної особи –представника у відрядженні не є поважною причиною для відкладення розгляду справи. Стороною у справі є юридична особа, яка не позбавлена права направити до суду іншого повноваженого представника з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, оскільки неявка представника позивача, належним чином повідомленого про розгляд справи, не є підставою для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2007 р. у справі № 15/152 було задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Фірма Техноспорт»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія»491423,03 грн. вартості розміру частини майна та невиплаченої частини внеску до статутного фонду відповідача.

Даним рішенням встановлено, що розмір вартості частини майна відповідача, яка підлягає до виплати позивачу, визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування сум за всіма його зобов’язаннями. Вартість майна, що підлягає виплаті виключеному учаснику, виходячи з частки власного капіталу товариства на дату виключення позивача з товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, що складає 217350 грн. Відповідно до висновку судової експертизи № 4110 від 31.08.2006 р. внесок позивача до статутного фонду відповідача станом на 17.04.2002 р. (на момент виключення позивача) становить 277296,83 грн.

Враховуючи сплату відповідачем частини внеску до статутного фонду в розмірі 3233,80 грн., розмір несплаченого відповідачем внеску становить 274073,03 грн.

Під час перегляду вищевказаного рішення у апеляційному порядку було проведено додаткову судову експертизу, якою встановлено, що частка майна, пропорційна внеску до статутного фонду відповідача, яка підлягала виплаті виключеному учаснику –позивачу, з урахуванням фактичних внесків до статутного фонду учасниками-засновниками відповідача на момент виключення позивача, складала 364000 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 р. встановлено, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо вартості частки майна виключеного учасника в сумі 217350 грн.

Однак, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія»у 2002 році понесені збитки у розмірі 806000 грн., суму коштів, що має бути виплачена учаснику при виході, було зменшено на 28000 грн., а рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2007 р. по справі № 15/152 змінено, а саме: з відповідача на користь позивача постановлено стягнути 462923,03 грн. основного боргу.

Апеляційним судом було відхилено клопотання позивача про збільшення позовних вимог виходячи з результатів додаткової судово-бухгалтерської експертизи, оскільки ці вимоги не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 р. у справі № 15/152 залишена без змін.

Відповідно до ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право, у тому числі, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди), вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

Згідно з ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Отже, вказаними вище правовими нормами передбачено, що при виході (виключенні) учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна, що пропорційна внеску виключеного учасника, внесок до статутного фонду, частка прибутку, одержаного товариством в рік виключення учасника до моменту його виключення.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські справи) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як зазначено вище, 20.02.2007 р. Господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі № 15/152, яким позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 491423,03 грн. вартості розміру частини майна та невиплаченої частини внеску до статутного фонду відповідача задоволені. Вказаним рішенням було встановлено, що частка власного капіталу відповідача на дату виключення позивача з товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, складає 217350 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 р., рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2007 р. у справі № 15/152 змінено, з відповідача на користь позивача постановлено стягнути 462923,03 грн. основного боргу. При цьому, вказаною постановою встановлено, що частка майна, пропорційна внеску до статутного фонду відповідача, яка полягала виплаті виключеному позивачу, з урахуванням фактичних внесків до статутного фонду учасниками-засновниками відповідача на момент виключення позивача, складала 364000 грн.

Відповідно до ст. 256, ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 2 та 3 ст. 264 Цивільного кодексу України передбачено позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідач при виході позивача з товариства не виплатив йому належної частки майна. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості розміру частини майна, що належить до виплати учаснику товариства. При цьому позивач, подаючи позов, вважав, що розмір його долі у статутному фонді товариства становить 217350 грн.

Розгляд справи № 15/152 Господарським судом міста Києва зупинив перебіг позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, при перегляді в Київському апеляційному господарському суді рішення Господарського суду м. Києва по справі № 15/152 про стягнення з відповідача на користь позивача вартості частини майна, пропорційної частці позивача у статутному фонді товариства, було встановлено більший розмір частки (364000 грн.), ніж заявляв позивач у справі № 15/152, який підлягав виплаті позивачу у зв’язку з його виходом з товариства.

Таким чином, позивач дізнався про порушення свого права, а саме: не виконання відповідачем обов’язку зі сплати позивачу вартості частини майна в сумі 146650 грн., лише 07.08.2007 р. - після проведення додаткової судової експертизи.

Статтею 32 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано суду доказів того, що позивач довідався або міг довідатися про належність йому додатково 146650 грн. вартості частини майна відповідача більше, ніж за три роки до подачі цього позову, а тому підстави вважати строк позовної давності пропущеним відсутні.

Враховуючи подані позивачем висновки судових експертиз та встановлені господарськими судами факти, які не потребують доведення, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 146650 грн. (різниця між часткою майна пропорційною внеску до статутного фонду відповідача (364000 грн.) та задоволеною раніше судом сумою (217350 грн.) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності, тому заява відповідача про застосування строку позовної давності при зверненні до суду задоволенню не підлягає.

За таких обставин, позов є правомірним та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Інтертехнологія»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 34-Г, код 14355221) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Фірма Техноспорт» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 10, к. 109, код 16469992) 146650 грн. боргу, 1466,50 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

Рішення підписано 24.04.2009 р.