Рішення № 10008894, 07.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.10 р. Справа № 12/178пд

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Склярук О.І., суддя Татенко В.М., суддя Сковородіна О.М.

при секретарі судового засідання Левтеровой Н.Ф.

за участю представників сторін

від позивачів ОСОБА_1

від першого відповідача не з”явився

від другого відповідача не з”явився

від третього відповідача - не з”явився

від третьої особи ОСОБА_2 за довір.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Засновників товариства “Азов-Тріумф” ОСОБА_3, ОСОБА_4 м. Маріуполь, ОСОБА_5 м. Маріуполь, ОСОБА_6 м. Маріуполь, ОСОБА_7 м. Маріуполь, ОСОБА_8 м. Маріуполь, ОСОБА_9 м. Маріуполь, ОСОБА_10 м. Маріуполь, ОСОБА_11 м.Маріуполь, ОСОБА_12 м. Маріуполь, ОСОБА_1, м. Маріуполь

до - Товариства з обмеженою відповідальністю “Азов-Тріумф”, м. Маріуполь

- Комунального підприємства Маріупольське бюро технічної інвентаризації м. Маріуполь

-Четвертої нотаріальної контори, м. Маріуполь

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

ОСОБА_13, м. Маріуполь

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.12.2004 р. укладеного між ТОВ “Азов-Тріумф” і ОСОБА_13, визнання недійсною реєстрацію договору державним нотаріусом, визнання недійсним реєстрації. у КП БТІ

зобов”язати КП БТІ поновити реєстрацію

СУТЬ СПОРУ

ОСОБА_3, ОСОБА_4 м. Маріуполь, ОСОБА_5 м. Маріуполь, ОСОБА_6 м. Маріуполь, ОСОБА_7 м. Маріуполь, ОСОБА_8 м. Маріуполь, ОСОБА_9 м. Маріуполь, ОСОБА_10 м. Маріуполь, ОСОБА_11 м.Маріуполь, ОСОБА_12 м. Маріуполь, ОСОБА_1, м. Маріуполь звернулися до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азов-Тріумф”, м. Маріуполь, Комунального підприємства Маріупольське бюро технічної інвентаризації м. Маріуполь, Четвертої нотаріальної контори м. Маріуполь та просили суд

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 11.12.2004 року підписаний між ТОВ “Азов-Тріумф” та ОСОБА_13 на нежитлове приміщення 4, літер А-2, 57/100 частини , загальною площею 337,5 кв.м. по АДРЕСА_1

- визнати недійсним реєстрацію договору купівлі-продажу Державним нотаріусом 4-ой державної нотаріальної контори в м. Маріуполь на нежитлове приміщення 4 літер А-2, 57/100 частини загальною площею 337,5 кв.м. по вул. Олімпійськой, 177-А в м. Маріуполь

- визнати недійсним реєстрацію у Комунальному підприємстві БТІ м. Маріуполь права власності на нежитлове приміщення 4 літер А-2, 57/100 частини загальною площею 337,5 кв.м. по АДРЕСА_1 за ОСОБА_13

- зобов”язати КП БТІ м. Маріуполь поновити реєстрацію на нежитлове приміщення 4 літ А-2, 57/100 загальною площею 337,5 кв.м. по АДРЕСА_1 з 1995 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються :

- що рішенням Приморського районного суду м. Маріуполь від 24.06.2004 року визнано неправомочним проведення загальних позачергових зборів учасників ТОВ “Азов-Тріумф” від 20.03.2003 року та 26.04.2003 року , а також прийнятих на них рішень про обрання директором ТОВ “Азов-Тріумф” ОСОБА_15, визнання недійсним реєстрацію виконавчим комітетом Маріупольською міською Радою змін до статуту ТОВ “Азов-Тріумф” від 20.05.2003 року за № 040527843Ю0040381, де зазначено що ОСОБА_15 є директором ТОВ “Азов-Тріумф” на підставі зборів від 20.03.2003 р. та 26.04.2003 р. Рішення набуло чинності 12.10.2004 року , а угода підписана 11.12.2004 р., тобто після набуття рішенням законної сили

- незаконність видання з боку БТІ саме ОСОБА_15 документів на право власності на приміщення

- посвідчення підпису з боку ОСОБА_15 печаткою, яка була вилучена у ОСОБА_15 у 2005 році у зв”язку з незаконною її видачею

- не перевірка повноваження ОСОБА_15, як керівника ТОВ “Азов-Тріумф” при нотаріальному посвідченні договору

- не надання протоколу загальних зборів на відчуження нежитлового приміщення, а також рішення кожного учасника про відмову на першочергове придбання приміщення

- продаж приміщення за ціною, що не відповідаю реальній вартості майна

- порушення вимог ст. 362 ЦК України

- використання, отриманих від продажу грошей, з боку ОСОБА_15 на свою користь.

Перший відповідач в судове засідання жодного разу не з”явився, витребувані судом документи до суду не надав

Другий відповідач в судове засідання не з”явився.

Третій відповідач в судове засідання не з”явився, надав до суду копії документів, які були підставою для оформлення спірного договору купівлі-продажу.

Ухвалою суду до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено ОСОБА_13 ( ухвала від 23.11.2009 р.). Представник третьої особи вважає позовні вимоги не обгрунтованими, посилається, що в даному випадку третя особа є добросовісним набувачем.

Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представника позивача

господарський суд встановив

11.12.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Азов-Тріумф” та ОСОБА_13 було підписано договір купівлі-продажу 57/100 частини нежитлової будівлі прим. 4 А-2 , що знаходиться по АДРЕСА_1, на земельній ділянці розташована основна будівля літ. А-2 загальною площею 595, 8 кв.м.

Продаж вчинено на 39825 грн, які покупець сплатив під час вчинення нотаріальної дії. ( як зазначено в тексті договору)

Договір підписано з боку ТОВ “Азов-Тріумф” ОСОБА_15, як директором товариства.

Договір зареєстрований 11.12.2004 року державним нотаріусом Четвертої нотаріальної контори .

Судом було витребувано із нотаріальної контори копії документів, які було надано при оформлені вищезазначеного договору.

Згідно наданих копій, під час реєстрації вище зазначеного договору купівлі-продажу у нотаріальну контору надано докази сплати державного мита, витяг з Єдиного реєстру заборони відчуження об”єктів нерухомого майна, який підтверджує відсутність заборони на відчуження вище зазначеного об”єкту нерухомого майна , витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна по податковій заставі, згідно якого також відсутня інформації про наявність обтяжень рухомого майна, протокол загальних зборів засновників ТОВ “Азов-Тріумф” від 22.09.2000 року, згідно якого прийнято рішення щодо передачі ОСОБА_1 приміщення по АДРЕСА_2 третій поверх, загальною площею 365,9 кв.м., та приміщення окремо розташованого по АДРЕСА_3 в рахунок компенсації грошової суми, внесеної до статутного фонду, Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів зазначеного вище договору купівлі-продажу , висновок вартості проданого майна від 29.11.2004 року, витяг з реєстру права власності на нерухоме майно від 25.11.2004 року, щодо реєстрації будівлі саме за ТОВ “Азов-Тріумф” , копія технічного паспорту на будівлю, свідоцтво та сертифікат оцінювача, який здійснював оцінку приміщення, лист управління міського майна міста Маріуполь щодо погодження відчуження будівлі, протокол за № 10 позачергового зборів учасників ТОВ Азов-Тріумф” від 16.11.2004 року , згідно якого було прийняте рішення про продаж нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за 39825 грн згідно оціночного акту та сплати штрафної санкції перед ДПІ у Приморському районіу сумі 10 000 грн за незаконне відчуження нежитлового приміщення колишнім директором ОСОБА_1, довідка з Єдиного Державного реєстру за № 03053445, згідно якого керівником ТОВ “Азов-Тріумф” є ОСОБА_15, Статут ТОВ “Азов Тріумф” та зміни та доповнення до цього статуту, зареєстровані 29.05.2003 року за № 0400527843100040381, копія трудового контракту між ТОВ “Азов-Тріумф” та ОСОБА_15, додаткова угода до установчого договору щодо створення ТОВ “Азов-Тріумф”, протокол позачергових зборів ТОВ “Азов - Тріумф” від 26.04.2003 р., щодо призначення виконуючого обов”язки директора товариства “Азов-Тріумф” ОСОБА_15, Довідка за № 7-22-104 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 06.12.2004 року, з зазначенням керівника підприємства ТОВ “Азов-Тріумф” ОСОБА_15, протокол загальних зборів засновників ТОВ “Азов-Тріумф” від 15.05.2004 року щодо затвердження директором ТОВ “Азов-Труімф” ОСОБА_15, протокол загальних зборів учасників ТОВ “Азов-Тріумф” за № 9 від 26.06.2004 р. ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполь від 25.04.2005 р. , згідно якої суд встановив, що повноваження директора ТОВ “Азов-Тріумф” ОСОБА_15, який підписав апеляційну скаргу, підтверджуються копією протоколу загальних зборів підприємства від 15.05.2004 р., свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою Донецького обласного управління юстиції.

Як зазначалося вище, позивачі просять суд визнати недійсним договір купівлі-продажу з наступних підстав.

- рішенням Приморського районного суду м. Маріуполь від 24.06.2004 року визнано неправомочним проведення загальних позачергових зборів учасників ТОВ “Азов-Тріумф” від 20.03.2003 року та 26.04.2003 року , а також прийнятих на них рішень про обрання директором ТОВ “Азов-Тріумф” ОСОБА_15, визнання недійсним реєстрацію виконавчим комітетом Маріупольською міською Радою змін до статуту ТОВ “Азов-Тріумф” від 20.05.2003 року за № 040527843Ю0040381, де зазначено що ОСОБА_15 є директором ТОВ “Азов-Тріумф” на підставі зборів від 20.03.2003 р. та 26.04.2003 р. Рішення набуло чинності 12.10.2004 року , а угода підписана 11.12.2004 р. тобто після набуття рішенням законної сили

- незаконність видання з боку БТІ саме ОСОБА_15 документів на право власності на приміщення

- посвідчення підпису з боку ОСОБА_15 печаткою, яка була вилучена у ОСОБА_15 у 2005 році у зв”язку з незаконною її видачею

- не перевірка повноваження ОСОБА_15 як керівника ТОВ “Азов-Тріумф” при нотаріальному посвідченні договору

- не надання протоколу загальних зборів на відчуження нежитлового приміщення, а також рішення кожного учасника про відмову на першочергове придбання приміщення

- продаж приміщення за ціною, що є ніжчею реальної ціни

- порушення вимог ст. 362 ЦК України

- використання, отриманих від продажу грошей, з боку ОСОБА_15 на свою користь.

Розглядаючи зазначений спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб”єкта підприємницької діяльності , мають право звертатися до господарського суду згідно встановленої підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У випадках передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб”єктами підприємницької діяльності.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.11.2009 року по справі № 12/74 пн, було визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства “Азов-Тріумф” від 22.10.2005 року та від 22.12.2007 року, якими фізичні особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 щодо виключеня зазначених осіб зі складу учасників товариства.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Азов-Тріумф” від 22.10.2005 року та 22.12.2007 року, то в їх задоволені було відмовлено. Підставою для відмови у задоволені позову був висновок суду, що ОСОБА_1 на час проведення спірних зборів вже не був учасником зазначеного товариства. Зазначене рішення залишено в силі Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2010 р.

Враховуючи, що на час укладання спірного договору ОСОБА_1 вже не був учасником зазначеного товариства, спірний договір ні яким чином не порушує його права.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його укладання сторонами ( стороною) вимог які встановлені частинами першої-третьою , п”ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечить актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, що вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин повинен вчинятися у формі, встановленої законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. ( частини 1, 2,3,4, 5 ст. 203 ЦК України).

Як зазначалося вище, в обгрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються, що спірним договором порушено їх переважне право на придбання зазначеного майна відповідно до ст. 362 ЦК України.

Стаття 362 ЦК України встановлює, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на їх купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Як зазначалося вище, предметом купівлі-продажу було нежитлове приміщення, яке належало на праві колективної власності ТОВ “Азов-Тріумф” , як юридичній особі, що підтверджується витягом з Реєстру

При цьому, засновники цього товариства, в даному випадку, не є співвласниками спірного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про господарські товариства” , ст.115 ЦК України, саме товариство є власником майна переданого йому засновниками.

Такі ж положення закріплені і у статуті ТОВ “Азов-Тріумф” , зокрема п.6.1.,6.2. Статуту .

Отже, позивачі не наділені правами співвласників конкретного індивідуально визначеного майна, яке знаходиться у власності господарського товариства, та не користуються, в даному випадку, правом першочергового його придбання.

Це право виникає у них у разі продажу саме долі у статутному капіталі товариства, але в даному випадку продаж долі у статутному капіталі товариства не здійснювався.

А тому посилання на порушення прав, якими вони користуються на підставі ст. 362 ЦК України, а також на порушення їх права власності при продажі спірного майна є безпідставним.

Як є безпідставним і твердження , що при оформлені договору купівлі-продажу необхідно було надати письмові відмови кожного з учасників товариства щодо придбання спірного об”єкту.

Що стосується відсутності рішення загальних зборів учасників ТОВ “Азов-Тріумф” щодо продажу спірного майна, то це не відповідає дійсності, так як зазначене рішення оформлено протоколом загальних зборів ТОВ “Азов-Тріумф” від 16.11.2004 року

Суд також зазначає, що виконання чи не виконання сторонами зобов”язання, які виникли з правочину , має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання його недійсним ( п. 7 Постанови Пленум ВСУ від 06.11.2009 р. за № 9.)

Тому посилання позивачів, на не отримання товариством грошових коштів від продажу майна, не є тією обставиною, з якою закон пов”язує недійсність правочину.

Позивачі посилаються, що рішенням Приморського районного суду м. Маріуполь від 24.06.2004 року було визнано неправомірним проведення загальних позачергових зборів ТОВ “Азов-Тріумф” від 20.03.2003 року та 26.04.2003 року, а тому договір купівлі-продажу підписано особою, яка не мала права його підписувати.

Суд зазначає, що ОСОБА_15 було затверджено на посаді директора протоколом загальних зборів ТОВ “Азов-Тріумф” від 15.05.2004 року. Саме цей протокол, разом з довідками було надано нотаріусу під час оформлення договору купівлі-продажу.

Тільки 17.07.2006 року рішенням суду Приморського району м. Маріуполь по справі № 2-45/06 було визнано незаконним проведення зборів 15.05.2004 року та прийнятих на них рішень. Рішення набуло чинності 26.09.2006 року Тобто на дату підписання договору ОСОБА_15 був директором , що підтверджувалося на той час, протоколом загальних зборів товариства від 15.05.2004 р., свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою Донецького обласного управління статистики.

Крім того, згідно п.42 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13, при вирішенні спорів щодо визнання недійсним правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьої статті 92, статтею 241 ЦК України. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільного майнового обороту і загально прийнятим стандартом у світовій практиці, зокрема до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 09.03.1968 р.

Крім того, відповідно до ст.12 Закону України “Про господарські товариства”, ст.116 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю є власником майна переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного фонду, продукції, яка вироблена товариством, іншого майна набутого на підставах не заборонених законом.

Згідно ст. 10 Закону України “Про господарські товариства” , ст.116 ЦК України учасники товариства з обмеженою відповідальністю мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчих документах, брати участь у розподілені прибутку товариства і одержувати його частину, здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства в порядку встановленому законом, , а також мати інші права , встановлені установчим документом товариства та законом.

Отже позивачі не наділені суб”єктивним правом щодо здійснення повноважень власника щодо індивідуально- визначеного майна товариства.

Крім того, наслідки недійсності угоди стосуються лише сторін угоди і не поширюються на права позивачів.

З огляду на наведене, та враховуючи, що на час укладання спірного договору один із позивачів ОСОБА_1 вже не був учасником зазначеного товариства, і як наслідок, спірний договір ні яким чином не порушує його права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу є такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин інші позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33,43.49 ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ

В задоволені позову відмовити

Колегія суддів

Головуючий суддя Склярук О.І.

Суддя О.М. Сковородіна

Суддя В.М. Татенко