Рішення № 10008860, 14.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.10 р.                     Справа № 1/87                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» м. Київ в особі Донецької філії

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквілон”

м. Донецьк

про стягнення 261 195 грн. 38 коп.

Суддя Азарова З. П.

Представники:

Від позивача: Ушенко Т.В. - представник

Від відповідача не з’явився

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» м. Київ в особі Донецької філії звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквілон” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 210 487 грн. 77 коп., процентів у сумі 24 779 грн. 05 коп., пені у сумі 25 928 грн. 56 коп.

В обґрунтування позову позивач надав: кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) № 60/КВ-05 від 12.10.2005р. з додатком № 1; додаткові договори №№: 1 від 14.02.2006р., №2 від 26.05.2006р., №3 від 21.08.2008р., договір про внесення змін № 4 від 25.06.2009р., повідомлення №09/3-3782 від 31.08.2009р., витяг з особового рахунку ТОВ «Аквілон», розрахунок позову.

В судове засідання 27.05.2010р. відповідач не з’явився, вимоги суду не виконав. Розгляд справи був відкладений.

Однак, у наступне судове засідання відповідач знову не з’явився, незважаючи на повідомлення належним чином про розгляд справи. Він не скористався своїм процесуальним правом на захист інтересів, відзив не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 12.10.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» м. Київ в особі Донецької філії та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аквілон” був укладений кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) № 60/КВ-05, згідно з яким кредитор (позивач) зобов’язався відкрити позичальнику (відповідачу) відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування у сумі 30000євро 00євро-центів, а позичальник (відповідач) зобов’язався повернути отримані грошові кошти до 11.10.2007р. та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 13 % річних (пункт 1.1 договору).

Відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування сторони встановили, що кредитна заборгованість повинна погашатися позичальником щомісячно, починаючи з вересня 2006р. по серпень 2008р. у сумі 4062,50євро.

Згідно з пунктом 4.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Відповідно до пункту 4.3 договору нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту, а пунктом 4.4 договору сторони визначили, що нарахування процентів здійснюється банком щомісячно за період з 25 числа минулого місяця по 24 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. Пунктом 4.4 договору закріплено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок банка. Відповідно до пункту 4.6 договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник у строки, передбачені пунктом 4.4 договору, сплачує проценти з розрахунку 23% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Додатковим договором № 1 від 14.02.2006р. сторони внесли зміни до п.4.3 договору та визначили, що нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Крім того, були внесені зміни до пункту 4.4 договору, а саме: сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок банку. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту.

Додатковим договором № 2 від 26.05.2006р. був збільшений ліміт кредитування до 130000євро, продовжений строк користування кредитом до 11.05.2009р. та зменшений розмір процентної ставки річних до 11%.

Укладеним сторонами додатковим договором № 3 від 21.08.2008р. процентна ставка була збільшена до 14 % річних.

25.06.2009р. сторони підписали договір № 4, пунктом 1.1 якого передбачено, що сторони домовились про те, що на дату підписання договору прострочена заборгованість позичальника перед банком становить 20312євро50євроцентів і позичальник повинен сплатити її до 11.09.2009р. У випадку порушення позичальником графіку погашення простроченої заборгованості, встановленого п.1.1 договору, банк вправі нарахувати та вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій, відповідно до п.п.4.6, 8.1 кредитного договору на суму простроченої заборгованості, що не погашена в строк. Крім того, пунктом 9.2 договору сторони визначили право банку достроково вимагати повернення кредиту в разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить пункт перший статті 193 Господарського кодексу України, яким передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої договірні зобов’язання, надав кредит у сумі, яка визначена договором, що підтверджується банківським витягом з особового рахунку відповідача. Проте, відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконав, кредит у встановлений договором строк не повернув, сплату процентів своєчасно не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та за процентами. Банк використав своє право на дострокову вимогу боргу і 31.08.2009р. направив позичальнику повідомлення № 09/3-3782. Позичальник його отримав 01.09.2009р., але не виконав, борг не погасив, тому позивач при настанні строку повернення кредиту пред’явив позов. На день пред’явлення позову заборгованість за кредитом становить 20050, 05євро, що еквівалентно 210487 грн. 77 коп., за процентами у сумі 2360,39євро, що еквівалентно 24779 грн. 05 коп.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Так, пунктом 8.1 договору сторони встановили, що за порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення. Розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла в період прострочення. Факт прострочки виконання зобов’язань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому позивач правомірно нарахував пеню у сумі 25928 грн. 56 коп.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Позивач довів позовні вимоги і вони підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмежаною відповідальністю «Український промисловий банк»м Київ в особі Донецької філії задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквілон” м. Донецьк (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, 111, п/р 2600301300219 в Донецькій філії ТОВ «Укрпромбанк» МФО 335924, ЄДРПОУ 31638260) на користь Товариства з обмежаною відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 19357325, МФО 321228) в особі Донецької філії (83000, м. Донецьк, вул. Університетська, 15, ЄДРПОУ 26353084, МФО 335924) заборгованість за кредитом у сумі 210487 грн. 77 коп., проценти у сумі 24 779 грн. 05 коп., пеню у сумі 25 928 грн. 56 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 2611 грн. 95 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Повернути позивачу зайве сплачене державне мито у сумі 321 грн. 64 коп.

Видати довідку.

Рішення оголошено у засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Азарова З.П.