Рішення № 10008852, 10.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.10 р.                     Справа № 20/119                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика санітарно-гігієнічних виробів”, м.Боярка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка”, м.Донецьк

про стягнення 234319,73 грн.

За участю представників:

від позивача: Кірпа М.В. – дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

19 квітня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Фабрика санітарно-гігієнічних виробів”, м.Боярка, звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка”, м.Донецьк, про стягнення 234319,73 грн., з яких 162498,44 грн. – сума заборгованості за поставлений товар, 6976,31 грн. – сума 3% річних, 19699,34 грн. – сума інфляції, 45145,64 грн. – сума пені.

Ухвалою суду від 19.04.2010 р. позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі № 20/119.

          Позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем зобов’язань за договором поставки № 01/05-Ю від 01.05.08 р., приписах Господарського та Цивільного кодексу України та на наданих суду документах, що наявні в матеріалах справи.

Крім того, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із клопотанням про забезпечення позову, в якому просив суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка” в межах позовних вимог в розмірі 234319,73 грн., які знаходяться на поточних рахунках: поточний рахунок 260081648 в ДФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 335894; поточний рахунок 26002150283231 в АК „УСБ”, м.Донецьк, МФО 334011.

Своє клопотання про забезпечення позову позивач обґрунтовував наявністю у нього припущення про те, що відповідач ухилятиметься від погашення заборгованості, в тому числі шляхом реалізації своїх активів, що може призвести до неплатоспроможності підприємства та його ліквідації. Крім того, позивач вважає, що до прийняття рішення по справі відповідач може вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду по даній справі шляхом навмисного відчуження та зменшення активів відповідача.

Крім іншого, у своєму клопотанні про забезпечення позову позивач зазначає, що заборгованість відповідача існує протягом більш ніж десяти місяців, при цьому жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості, відповідач не здійснив. Жодних пропозицій щодо порядку погашення заборгованості відповідач позивачу не надав (графіків погашення заборгованості тощо).

Ухвалою суду від 19.04.10 р. клопотання про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика санітарно-гігієнічних виробів” задоволено, позов забезпечено шляхом накладання арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка” (83052, м.Донецьк, вул.Краснофлотська, буд.80, кв.49; код ЄДРПОУ 33320197) в межах позовних вимог в розмірі 234319,73 грн., які знаходяться на поточних рахунках: поточний рахунок 260081648 в ДФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 335894; поточний рахунок 26002150283231 в АК „УСБ”, м.Донецьк, МФО 334011.

12 травня 2010 року відповідач звернувся до суду із заявою, в якому зазначає, що арешт рахунків підприємства не дає змоги на погашення заборгованості підприємства, у зв’язку із чим просив суд скасувати ухвалу від 19.04.10 р. про забезпечення позову по справі № 20/119.

10 червня 2010 року позивач звернувся до суду із письмовою заявою, в якій у зв’язку із частковою оплатою відповідачем суми боргу у розмірі 7700,00 грн., просить суд провадження у справі в цій частині припинити у зв’язку із відсутністю предмету спору та стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 154798,44 грн., 3% річних у розмірі 6976,31 грн., суму інфляції у розмірі 19699,34 грн., суму пені у розмірі 45145,64 грн. В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.10 р. по 26.03.10 р., звіт по простроченим оплатам.

Дана заява судом прийнята до розгляду як така, що подана відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач до судового засідання не з’явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика санітарно-гігієнічних виробів” (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка” (далі-Покупець) було укладено договір поставки № 01/05-Ю (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язався поставляти Покупцеві санітарно-гігієнічні вироби у кількості, асортименті й у строки, передбачені у Договорі, а Покупець зобов’язався приймати й оплачувати поставлені товари.

Згідно із п.п.5.1, 5.2 Договору, партія товару оплачується шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів із дня передачі товарів Покупцеві.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за прострочення оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої вартості товару за кожний день прострочення.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару, який відповідач прийняв у повному обсязі, про що свідчить підпис уповноваженої особи та відтиск печатки відповідача на накладних, а саме - № ФС-0002248 на суму 8370,83 грн., № ФС-0002249 на суму 27054,60 грн., № ФС-0002588 на суму 13211,70 грн., № ФС-0002597 на суму 25279,84 грн., № ФС-0002599 на суму 6750,00 грн., № ФС-0002598 на суму 50374,00 грн., № ФС-02838 на суму 6750,00 грн., № ФС-02841 на суму 50619,84 грн., № ФС-03088 на суму 20089,04 грн., № ФС-03089 на суму 33279,40 грн., № ФС-03439 на суму 56673,20 грн., № ФС-03736 на суму 52781,36 грн., № ФС-04558 на суму 23175,86 грн., № ФС-04559 на суму 10624,00 грн., № ФС-05227 на суму 30255,70 грн., № ФС-06656 на суму 26373,44 грн., № ФС-08207 на суму 5486,06 грн., № ФС-08208 на суму 4989,10 грн., № ФС-0001039 на суму 8705,40 грн.

16 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика санітарно-гігієнічних виробів” (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка” (Первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гарт-С” (Новий боржник) було укладено договір переведення боргу № 16/16, згідно якого Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов’язання) у розмірі 290178,26 грн., що виник на підставі п.5.1 Договору поставки № 01/05-Ю від 01.05.08 р., а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов’язання. Кредитор не заперечив проти заміни Первісного боржника Новим боржником.

18 березня 2010 року позивач направив на адресу відповідача вимогу, в якій просив відповідача сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика санітарно-гігієнічних виробів” суму заборгованості за договором поставки № 01/05-Ю від 01.05.08 р. у розмірі 162498,44 грн., яка відповідачем залишена без задоволення.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов’язання за Договором та не вжив жодних заходів, спрямованих на їх виконання, незважаючи на факт прийняття поставленого товару та обов’язок його оплатити, а також не сплатив борг перед позивачем у розмірі 162498,44 грн., позивач звернувся до суду із позовними вимогами, уточнив їх та просить суд стягнути з відповідача боргу у розмірі 154798,44 грн., 3% річних у розмірі 6976,31 грн., суму інфляції у розмірі 19699,34 грн., суму пені у розмірі 45145,64 грн.

Відповідач до судового засідання не з’явився, письмовий відзив по суті позову суду не надав.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, що відповідач частково здійснив оплату суми боргу у розмірі 7700,00 грн., у зв”язку із чим просив суд провадження у справі в цій частині припинити у зв’язку із відсутністю предмету спору.

За даних обставин суд дійшов висновку про те, що під час вирішення спору відповідачем частково погашено основний борг на суму 7700,00 грн.

На підставі вищевикладеного, суд припиняє провадження по справі в частині стягнення з відповідача 7700,00 грн. в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 154798,44 грн. підтверджена матеріалами справи, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п.6.1 Договору, за прострочення оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої вартості товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 45145,64 грн. – суми пені, 19699,34 грн. – суми інфляції, 6976,31 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Ухвалою суду від 19.04.10 р. відповідно до ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечено шляхом накладання арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка” (83052, м.Донецьк, вул.Краснофлотська, буд.80, кв.49; код ЄДРПОУ 33320197) в межах позовних вимог в розмірі 234319,73 грн., які знаходяться на поточних рахунках: поточний рахунок 260081648 в ДФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 335894; поточний рахунок 26002150283231 в АК „УСБ”, м.Донецьк, МФО 334011.

Відповідно до ст.68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність скасування заходів щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка” (83052, м.Донецьк, вул.Краснофлотська, буд.80, кв.49; код ЄДРПОУ 33320197) в межах позовних вимог в розмірі 234319,73 грн., які знаходяться на поточних рахунках: поточний рахунок 260081648 в ДФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 335894; поточний рахунок 26002150283231 в АК „УСБ”, м.Донецьк, МФО 334011.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика санітарно-гігієнічних виробів”, м.Боярка, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка”, м.Донецьк - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка” (83052, м.Донецьк, вул.Краснофлотська, буд.80, кв.49; код ЄДРПОУ 33320197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика санітарно-гігієнічних виробів” (08154, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Боярка, вул.Київська, 66В; код ЄДРПОУ 31722493) 154798,44 грн. – суму основного боргу, 45145,64 грн. – суму пені, 19699,34 грн. – суму інфляції, 6976,31 грн. – суму 3% річних, 5192,19 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі щодо стягнення з відповідача 7700,00 грн. – суми боргу припинити.

Заходи із забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 19.04.10 р. – скасувати.

Видати наказ у встановленому порядку.

Повний текст рішення оголошено 10.06.2010 р.

Суддя Донець О.Є.                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.