Рішення № 10008757, 15.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 червня 2010 р.           Справа 4/45-10

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання О. Гнилюк

за участю представників:

позивача : А. Никоненко - за довіреністю;

відповідача : не з’явився з невідомих для суду причин.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022 до Відкритого акціонерного товариства "СБК "Водпроект", Хмельницьке шосе, 13, м. Вінниця, 21036 про стягнення 138935,58 грн., в тому рахунку 125590 грн. 30 коп. боргу зі сплати лізингових платежів, 11812 грн. 34 пені, 1532 грн. 93 коп. 3% річних, згідно договору фінансового лізингу № UA 60L-08-01 від 06.10.2008р., -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвал суду від 24.03.2010р., 20.04.2010р., 18.05.2010р. про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів не виконав. Причин невиконання суду не пояснив. Ухвали суду від 24.03.2010р., 20.04.2010р., 18.05.2010р. були направлені відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві (вихідні канцелярії суду № 2471, 2472 від 24.03.2010р., № 4259, 4260 від 22.04.2010р., № 4273, 4274 від 21.05.2010р.). Суд розцінює це як вжиття всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи та як ухилення відповідача від виконання вимог суду, як недобросовісне користування ним наданими законом правами. З огляду на це представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про вирішення спору в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача, оскільки він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за його участю і його неявка не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на надані в справу докази, суд вважає, що неявка відповідача, його представника не перешкоджає вирішенню спору і вирішенню його за наявними в справі матеріалами відповідно ст. 75 ГПК України.

10.06.2010р. через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про збільшення позовних вимог та просить стягнути 233535 грн. 53 коп., з яких 207213 грн. 91 коп. борг по лізингових платежах, 23084 грн. 57 коп. пені, 3237 грн. 05 коп. 3% річних. Збільшення позивачем позовних судом приймається як таке, що не суперечить закону і відповідає матеріалам справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526 ч. 1 ст. 530, ст. 549, 550, 625, 806 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 11, ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в збільшеному розмірі, тобто в сумі 233535 грн. 53 коп., в тому рахунку 207213 грн. 91 коп. борг по лізингових платежах, 23084 грн. 57 коп. пені, 3237 грн. 05 коп. 3% річних, оскільки стверджуються такими належними доказами, як копії договору фінансового лізингу № UA 60L-08-01 від 06.10.2008р. (надалі Договір), додаткової угоди № 1 до договору фінансового лізингу № UA 60L-08-01 від 06.10.2008р., додаткової угоди № 2 до договору фінансового лізингу № UA 60L-08-01 від 06.10.2008р., розрахунком суми позову.

До такого висновку суд прийшов з огляду на наступне:

06.10.2008 року між ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" в договорі (Лізингодавець) та ВАТ "СБК "Водпроект" в договорі (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № UA 60L-08-01, відповідно до п.1.1 якого Лізингодавець зобов'язується придбати у Продавця у власність Предмет Лізингу, зазначений у Додатку №1 до даного Договору, і надати його Лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому Договорі й Загальних Умовах, з переходом права власності на Предмет Лізингу до Лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними Умовами. Згідно п. 3.2 договору вартість предмета Лізингу становить: без ПДВ 77 500,00 доларів США 00 центи, ПДВ 15 500,00 доларів США 00 центів, разом з ПДВ 93 000,00 доларів США. Вартість Предмета Лізингу на день укладання угоди в національній валюті України за курсом Національного банку України становить: без ПДВ 377 386,25 гривень 25 коп., ПДВ 75 477,25 гривень, разом з ПДВ 452 863,50 гривень. Відповідно до п. 4.6 Договору Лізингоодержувач провадить Сплату частини Загальної Суми Лізингових Платежів щомісячно в порядку і розмірах, зазначених в Додатку № 3 до цього Договору. Перший із зазначених періодичних Лізингових Платежів повинен бути здійснений: не пізніше першого числа місяця, наступного за місяцем дати передачі Предмета Лізингу Лизингоодержувачу, якщо Дата Передачі - з 1 по 15 число включно; не пізніше першого числа другого місяця, відраховуючи від місяця Дати Передачі, якщо Дата Передачі - після 15 числа місяця. Наступні періодичні Лізингові Платежі будуть здійснюватися не пізніше першого числа місяця, на який припадає строк їхньої сплати.

Згідно п. 6.1 Договору строк Лізингу для цілей даного Договору становить 36 місяців.

09.10.2008 року між сторонами Договору було підписано акт прийому-передачі обладнання № 95 за Договором фінансового лізингу № UA 60L-08-01 від 06.10.2008р. відповідно до якого відповідачу було передано предмет лізингу (екскаватор 428 Е, серійний № САТ0428ЕТSNL04187).

На виконання своїх зобов'язань за договором Відповідач здійснив лізингові платежі на загальну суму 193097,88 грн.

Починаючи з належних до сплати лізингових платежів за березень 2009р. відповідач не виконував належним чином (без прострочення та в повному обсязі) свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, а лізингові платежі, починаючи з платежу, який повинен був сплачений 01.09.2009р., взагалі не сплачені. Тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 207213 грн. 91 коп. борг по лізингових платежах, 23084 грн. 57 коп. пені, 3237 грн. 05 коп. 3% річних.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 ГУ України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В пункті 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" вказано, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. В ч. 1 ст. 16 названого Закону зазначається, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Ч. 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам Договору та чинному законодавству.

В зв’язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій (бездіяльності) відповідача судові витрати позивача на держмито в сумі 9730 грн., та інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ч.2 ст.1, п.3 ч.2 ст.11, ч.1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 6, 11, 509, 525, 526, 527, ч.1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ч.1 ст. 548, ст.549, ч.1 ст. 550, 625, 626, ч. 1, 2 ст.806 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, ч. 1, 2 ст.202, 230, ч.4 ст.231 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч. 1, 5 ст. 49, ст. 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в сумі 233535 грн. 53 коп., з яких 207213 грн. 91 коп. борг по лізингових платежах, 23084 грн. 57 коп. пені, 3237 грн. 05 коп. 3% річних. Судові витрати на держмито в сумі 9730 грн., на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "СБК "Водпроект" ( Хмельницьке шосе, 13, м. Вінниця, 21036, ЄДРПОУ 01039607 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022, ЄДРПОУ 35431993 - 207213 грн. 91 коп. борг по лізингових платежах, 23084 грн. 57 коп. пені, 3237 грн. 05 коп. 3% річних, 9730 грн. витрат на держмито, 236 грн., на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Вилучити в Відкритого акціонерного товариства "СБК "Водпроект", Хмельницьке шосе, 13, м. Вінниця, 21036, ЄДРПОУ 01039607 та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022, ЄДРПОУ 35431993 Екскаватор-навантажувач «Саterpillar»модель 428 Е, серійний № САТ0428ЕТSNL04187. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4.          Копії даного рішення направити рекомендованим листом позивачу, відповідачу або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивні частини рішення оголошено 15.06.2010р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлений і підписаний 21.06.2010р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного оформлення і підписання його тексту суддею.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022)

3 - відповідачу ( Хмельницьке шосе, 13, м. Вінниця, 21036)