Рішення № 100087408, 13.09.2021, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1008/21

провадження №2/457/276/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Трускавецької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_4 . На час смерті матір була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 . Між нею та братами ( ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ) була домовленість, що належне матері майно успадкує вона та буде утримувати матір до смерті. У 2002 році вона виїхала в Іспанію, за матір`ю цілодобово доглядала її дочка. Після смерті матері вона не мала можливості приїхати в Україну на похорон у зв`язку з пандемією, тому похованням займалася дочка. У зв`язку з обмеженнями, що існували в Іспанії у зв`язку з карантином вона змогла приїхати в Україну аж у серпня 2021 року. Їй відомо, що вона пропустила строк на звернення з заявою про прийняття спадщини, однак обставини непереборної сили не дали їй цього зробити. Просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 .

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якій просила проводити розгляд справи у відсутності сторони позивача, просила позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Від представника відповідача надійшло клопотання про проведення засідання без участі представника відповідача. У клопотанні зазначено, що при вирішенні клопотання сторона відповідача покладається на думку суду.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, у судове засідання, не з`явилися.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 14 квітня 2020 року Трускавецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21 листопада 2012 року Орівською сільською радою Сколівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_4 . У подальшому після заміжжя ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (що підтверджується повторним свідоцтвом про одруження НОМЕР_3 ). Крім ОСОБА_8 , ОСОБА_4 має ще двох синів: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка має дозвіл на проживання в Іспанії, де проживає з 2002 року, постійно допомагала матері матеріально та піклувалася про наявність догляду за матір`ю.

Після смерті ОСОБА_4 у квітні 2020 року позивачка не мала змоги приїхати в Україну для оформлення спадщини у встановлений законом строк у зв`язку з існуванням карантинних обмежень на території Європи, що підтверджується долученими до матеріалів документами.

З листа приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Скрипченко А.Д. від 27 липня 2021 року № 101/02-14 вбачається, що ОСОБА_1 пропустила встановлений шестимісячний строк для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом, а тому їй рекомендовано звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК України.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, оскільки з копії паспорта ОСОБА_1 для виїзду за кордон встановлено, що на момент смерті матері вона перебувала в Іспанії, де має дозвіл на проживання та де у цей період діяли суворі карантинні обмеження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя: В. І. Марчук