Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303
РІШЕННЯ
Іменем України
14.06.2010Справа №2-17/2251-2010 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
До відповідачів:
1.Штормовської сільської ради Сакського району АР Крим
2.Обслуговоуючого дачно - човнового кооперативу «Нептун»
Треті особи яки не зявляють самостійних вимог на предмет позову:
ОСОБА_5
Фізична особа-підприємець ОСОБА_6
про визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 права власності на обєкт нерухомості триповерховий обєкт рекреаційного призначення, площею забудови 721,2 кв. м.,загальною площею 1574,93 кв. м., розташований на земельній ділянці в секторах №50-а ділянки1-6, №51а- земельної ділянки1-6, № 52а земельні ділянці 1-6, на території Обслуговуючого кооперативу «Човновий кооператив «Нептун» за адресою: АДРЕСА_1
Суддя В.І. Гайворонський
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача ОСОБА_7, представник
Від відповідачів не зявилися
Від ОСОБА_8 ОСОБА_9, представник
Від СПД ОСОБА_6 ОСОБА_10, представник
Суть спору: Позивач згідно позову просить визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 право власності на обєкт нерухомості триповерховий обєкт рекреаційного призначення, площею забудови 721,2 кв. м.,загальною площею 1574,93 кв. м., розташований на земельній ділянці в секторах №50-а ділянки1-6, №51а- земельної ділянки1-6, № 52а земельні ділянці 1-6, на території Обслуговуючого кооперативу «Човновий кооператив «Нептун» за адресою: АДРЕСА_1, у звязку з тим, що будівництво обєкту велось позивачем за власні кошти, та заявлена вимога відповідає діючому законодавству.
Від відповідача Обслуговоуючого дачно - човнового кооперативу «Нептун» надійшов відзив про розгляд справи за його відсутністю, у звязку з неможливістю явки представника в судове засідання.
Представником третьої особи ОСОБА_5 було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на наявність інших певних судових спорів.
Представником третьої особи ОСОБА_5 також заявлено клопотання про виключення зі складу відповідачів Штормовської сільської ради, та про залучення його до участі у справі у якості іншого відповідача, мотивуючи тим, що земельна ділянка, на якій розташовано обєкт, передана йому кооперативом.
Представником третьої особи ОСОБА_5 також заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду справ № 2-19/7870.1-2008 та № 2-5/5092.1-2008, що розглядаються Господарським судом АР Крим.
Згідно статті 84 ГПК в описовій частині рішення вказуються заяви та клопотання сторін, в мотивувальній частині вказуються доводи, за якими господарський суд їх відхилив.
По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
06 вересня 2007 року між ФОП ОСОБА_6.(Продавець) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір купівлі продажу незавершений будівництвом обєкту - дачний комплекс літ «А» загальною площею 570,8 кв.м., розташований на земельній ділянці в секторах №50-а ділянки 1- 6, №51а земельні ділянки 1-6, №52-а земельні ділянки 1-6, на території обслуговуючого кооперативу «Човновий кооператив «Нептун» за адресою: АДРЕСА_1, що являє собою конструкції фундаменту та каркас майбутньої будівлі.
Будівництво цього обєкту проводилось ФОП ОСОБА_6 за власні кошти господарським способом з набутих за рахунок власних засобів будівельних матеріалів, що підтверджується відповідними документами (видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, договорами).
Після передачі цього обєкту ФОП ОСОБА_6 ФОП ОСОБА_2, будівництво продовжувалось особисто ФОП ОСОБА_2 за власні кошти господарським способом та з залученням підрядників, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями, накладними та укладеними договорами підряду, в результаті чого було створено триповерховий обєкт рекреаційного призначення, площею забудови 721,2 кв.м., загальною площею 1574, 93 кв.м.
Земельні ділянки, у тому числі і ті, на яких розташовано забудований обєкт нерухомості (сектори №50-а ділянки 1- 6, №51а земельні ділянки 1-6, №52-а земельні ділянки 1-6), є власністю Штормовської сільської ради, та, на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 12.09.1991р реєстраційний №124 (серія Б № 014972), надані ОДЧК «Нептун».
Розділ 2 Статуту ОДЧК «Нептун» визначає види діяльності кооперативу, серед яких, у тому числі, абз. 1 п. 2.1 визначає: будівництво, експлуатація, утримання та обслуговування дачних будинків, човнових станцій та причалів, інших будівель та споруд, зупинок та комунікацій.
На підставі протоколу загальних зборів ОДЧК «Нептун» від 19.04.2008р. ФОП ОСОБА_2 прийнято у члени Кооперативу.
ФОП ОСОБА_2 також вносив грошові кошти у касу ОДЧК «Нептун» за користування земельними ділянками, на яких розташовано обєкт, оплачував комунальні платежі, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними квитанціями.
Згідно пункту 9 інформаційного листа ВАСУ від 31.01.2001року №01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом», одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном є джерело фінансування.
В матеріалах справи наявна значна кількість накладних, квитанцій, товарних чеків та договорів підряду на імя позивача та його повірених за період 2007 - 2010 роки, з яких
вбачається придбання будівельних матеріалів, спрямованих на будівництво спірного обєкту нерухомості в ОДЧК «Нептун».
Згідно висновку експерта №12/10 від 18.05.2010 року, період будівництва обєкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці в секторах №50-а ділянки 1- 6, №51а земельні ділянки 1-6, №52-а земельні ділянки 1-6, на території ОДЧК «Нептун» за адресою: АДРЕСА_1, складає: зведення каркасу першого поверху 2007 рік; зведення каркасу другого та третього поверхів 2008 2009 роки; опоряджувальні роботи 2009 рік.
Також згідно висновку експерта №12/10 від 18.05.2010 року, характеристики обєкту нерухомості, розташованого на земельній ділянці в секторах №50-а ділянки 1- 6, №51а земельні ділянки 1-6, №52-а земельні ділянки 1-6, на території ОДЧК «Нептун» за адресою: АДРЕСА_1, відповідають вимогам нормативних актів (санітарні норми, ДБН та ін..) завершеного будівництвом обєкту, які предявляються до аналогічних завершених будівництвом обєктів нерухомого майна під час прийняття їх в експлуатацію.
Таким чином, є підстави вважати, що будівництво здійснювалось позивачем за власні кошти у господарський спосіб, та з набутих за рахунок власних коштів будівельних матеріалів за відсутності від кооперативу заперечень, при тому, що позивач також був прийнятий до членів кооперативу.
Таким чином, створений позивачем об'єкт нерухомості є новою річчю в розумінні ст. 331 ЦК України, а на підставі п.1 даної статті право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, втримується нею у випадку, якщо інше не встановлене договором або законом.
Згідно ст. 144 Господарського кодексу України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, у тому числі: внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.
Будівництво обєкта здійснено на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні Кооперативу, та саме Кооператив є користувачем земельної ділянки, на якій розташований спірний обєкт нерухомості, при тому, що власником земельної ділянки є орган місцевого самоврядування.
Враховуючи встановлені статутом види діяльності Кооперативу, акт на право користування землею, суд доходить до висновку, що призначення обєкту відповідає цільовому призначенню земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що власник та користувач земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно, але у користувача є сумніви щодо особи, яка здійснила будівництво.
Частини 3, 4 ст. 376 ЦК України: право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Згідно ст. 328 ЦК України: право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивач будівництво обєкту здійснював без заперечень відповідачів, за відсутності від них вимог про знос будівель, та вимог про усунення перешкод у користуванні.
При викладених обставинах суд вважає можливим визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Щодо спірного питання про пріоритет права на земельну ділянку, суд вважає необхідним відмітити наступне:
Згідно постанови Сакського ГРО ГУ МВС України в АР Крим про відмову у порушенні кримінальної справи від 29 жовтня 2006 року, будівництво на спірній земельній ділянці здійснювалось не ОСОБА_11
Щодо порушення своїх прав ОСОБА_5 посилається на довідку та витяг із протоколу засідання правління кооперативу «Нептун».
Однак, суд вважає, що при спірних обставинах вказаних матеріалів недостатньо, оскільки відсутній первинний документ належно засвідчена копія протоколу засідання правління кооперативу з цього питання.
Згідно закріпленого в ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін, в судовому процесі надання доказів є правом зацікавленої особи, вона вільна в наданні суду доказів, та в доведенні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.
Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.
Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.
Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.
За апеляційними та касаційними скаргами ОСОБА_5, в яких він заявляє претензії щодо земельних ділянок на яких розташовано обєкт незавершеного будівництвом, судові рішення про визнання права власності на обєкт незавершеного будівництвом - були скасовані, але, на думку суду, та, як слідує з самих рішень, за формальною (процесуальною) ознакою як за скаргою особи, яка не була залучена до участі у справі, та, направлені на новий розгляд до судів першої інстанції для встановлення фактичних обставин, оскільки не могли бути встановлені судами касаційної інстанції.
Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що факти наявності певних судових спорів між особами, які беруть участь у вказаній справі, не перешкоджають розгляду цієї справи, оскільки: предметом зазначених спорів є вимоги про право власності на одноповерховий обєкт незавершеного будівництвом дачний комплекс літер «А» загальною площею 570,8 кв.м., тоді як, на даний час предметом спору є вимоги про визнання права власності на закінчений будівництвом обєкт нерухомості триповерховий обєкт рекреаційного призначення, площею забудови 721,2 кв.м., загальною площею 1574,93 кв.м., розташований на земельній ділянці в секторах №50а ділянки №№1-6, 51а земельні ділянки №№ 1-6, 52а земельні ділянки №№1-6, на території обслуговуючого кооперативу «Човновий кооператив «Нептун» за адресою: АДРЕСА_1.
Посилання третьої особи ОСОБА_5 щодо наявності Рішення Київського районного суду міста Сімферополя та ухвали Апеляційного суду АРК про скасування рішення Третейського суду не мають правового значення для вирішення цієї справи, оскільки позовні вимоги не обґрунтовуються вказаним рішенням третейського суду.
Заперечення третьої особи ОСОБА_5, про необхідність нотаріального посвідчення договору купівлі продажу нерухомості суд не приймає до уваги, та ставиться до них критично, оскільки з пояснень сторін, наявних матеріалів справи, суд доходить до висновку, що фактично між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір купівлі продажу будівельних матеріалів, який не підлягає нотаріальному посвідченню, тим більш, що у силу 331 ЦК України: до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна), при тому, як матеріали справи свідчить про належність ФОП ОСОБА_6 цих будівельних матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 134 ГК України визначає: право власності є основним майновим правом у сфері господарювання і субєкт господарювання, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.
Частина 1 ст. 139 ГК України визначає, майно - це сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Згідно ч. 1 ст. 320 ЦК України: власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Заява позивача про те, що він здійснив будівництво для використання у господарській діяльності нічим не спростоване, та підтверджується свідоцтвом про те, що позивач є субєктом підприємницької діяльності.
Згідно ст. 147 ГК України право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу, згідно з яким визнання наявності або відсутності прав є способом захисту права.
Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати сунення будь яких порушень свого права, а на підставі ч. 1 ст. 392 ЦК України передбачає: власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується за або не визнається іншою особою.
Статтею 15 ЦК України встановлено: кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або заперечування.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу, а способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути, зокрема, визнання права або інший спосіб, який навіть не передбачений законом або договором.
Клопотання третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про зупинення провадження по справі не може бути задоволене, оскільки згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Однак, справа № 2-19/7870.1-2008 та справа № 2-5/5092.1-2008 розглядаються Господарським судом АР Крим.
Таким чином, підстав для зупинення провадження по справі у даному випадку не існує, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Севастопольським апеляційним господарським судом та Вищім Господарським Судом України.
Окрім цього, якщо при розгляді вказаних справ будуть встановлені обставин, що можуть вплинути на прийняте рішення, зацікавлена особа вправі звернутись про його перегляд за нововиявлен6ими обставинами.
Представником третьої особи ОСОБА_5 заявлено клопотання про виключення зі складу відповідачів Штормовської сільської ради.
Суд не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки власником земельної ділянки, наданої у користування, залишається орган місцевого самоврядування.
Також представником третьої особи ОСОБА_5 було заявлено клопотання про залучення його до участі у справі у якості іншого відповідача, мотивуючи тим, що земельна ділянка, на якій розташовано обєкт, передана йому кооперативом.
Частина 1 ст. 24 ГПК України передбачає: господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Відповідно до п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» зазначається: Питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення. Необхідно також мати на увазі, що інший відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги, - на відміну від третьої особи на стороні відповідача, за рахунок якої такі вимоги ніколи не задовольняються.
Отже, враховуючи те, що додані представником третьої особи документи не відображають у повній мірі існування на даний час у ОСОБА_5 права користування земельною ділянкою чи наявного на ньому обєкту нерухомості, та, відповідно, ОСОБА_5 не є такою особою, за рахунок якої можливо було задовольнити позовні вимоги, суд не знаходить підстав для задоволення його клопотання про залучення у якості відповідача.
Судові витрати позивача підтверджуються квитанцією № К4/L/13 від 21 квітня 2010 року з державного мита на суму 102,00 грн.; та квитанцією № К4/L/14 на суму 236,00 грн. з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.
Однак, позивачем державне мито сплачене на суму 102,00 грн., тоді як повинно бути сплачене на суму 25 500 грн.
Згідно висновку експерта № 12/10 від 18 травня 2010 року вартість спірного майна складає 5543 254 грн.
Таким чином, з позивача підлягає достягненню на користь Державного бюджету України недоплачене державне мито в розмірі 25398, 00 грн. (25 500 грн. 102 грн. = 25398, 00 грн.).
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України позовні вимоги про визнання права власності є вимогами матеріального характеру (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.08.76 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»).
Оскільки неправильних дій відповідачів у виникненні спору суд не вбачає, згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України підстав для відшкодування судових витрат позивачу не існує.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 46, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) права власності на обєкт нерухомості триповерховий обєкт рекреаційного призначення, площею забудови 721,2 кв. м.,загальною площею 1574,93 кв. м., розташований на земельній ділянці в секторах №50-а ділянки1-6, №51а- земельної ділянки1-6, № 52а земельні ділянці 1-6, на території Обслуговуючого кооперативу «Човновий кооператив «Нептун» за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету (р/р 31115095700002 в банку одержувача Головне Управління Госказначества в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) недоплачене державне мито в сумі 25398, 00 грн.
Видати наказ.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримГайворонський В.І.
Судове рішення № 10008697, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 14.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2251-2010. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: