Рішення № 100083820, 01.10.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/4878/21

н\п 2/490/3618/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Ковальової Л.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 312155 від 20.10.2016 року станом на 09.05.2021 року в сумі 8 969,04 грн., а також судові витрати в розмірі 2 270,00 грн.

В обґрунтування вимог посилається на те, що 20.10.2016 року відповідно до заяви ОСОБА_1 про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 312155 від 20.10.2016 року відповідач акцептував публічну пропозицію ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ Банк» на укладення вказаного договору, який розміщений на офіційному сайті позивача.

На підставі вказаної вище заяви відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті та видано платіжну картку.

На підставі тієї ж заяви позивач надав відповідачу санкціонований овердрафт, що призначений для проведення платежів, з використанням платіжної картки держателя, для оплати послуг торговельної і сервісної мережі, одержання готівкових коштів понад залишок коштів на його картковому рахунку у сумарному розмірі, що не перевищує ліміт овердрафту.

Ліміт овердрафту за цим договором встановлений в розмірі 500,00 грн. на період з 20.10.2016 року по 19.10.2017 року. Процентна ставка по санкціонованому овердрафту становить 35% річних згідно тарифів банку.

За заявою відповідача від 17.01.2017 року ліміт овердрафту було збільшено до 2 700,00 грн., за заявою відповідача від 03.0.32018 року ліміт овердрафту збільшено до 4 800,00 грн.

Так, відповідачем не виконано зобов`язання щодо своєчасного повернення овердрафту в зв`язку з чим станом на 09.05.2021 року заборгованість за овердрафтом становить 8 969,04 грн.

З метою врегулювання спору відповідачу було направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості за Договором.

Однак, відповідач заборгованість за Договором не сплатив, в зв`язку з чим банк вимушений звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 29.06.2021 року, після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 29.06.2021 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась позовна заява з додатками, ухвала про відкриття провадження у справі. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду 17.09.2021 року з відміткою «повертається, за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України №270 від 05.03.2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові № 922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

Тобто, судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про наявність справи у суді та виклик до суду, але вони результатів не дали.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження через оголошення на веб-сайті Судової влади України, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2016 року відповідно до заяви ОСОБА_1 про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 312155 від 20.10.2016 року відповідач акцептував публічну пропозицію ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ Банк» на укладення вказаного договору, який розміщений на офіційному сайті позивача.

Ліміт овердрафту за цим договором встановлений в розмірі 500,00 грн. на період з 20.10.2016 року по 19.10.2017 року. Процентна ставка по санкціонованому овердрафту, ставка за прострочений санкціонований овердрафт, ставка за несанкціонований овердрафт встановлюється згідно Тарифів банку.

За заявою відповідача від 17.01.2017 року ліміт овердрафту було збільшено до 2 700,00 грн., за заявою відповідача від 03.0.32018 року ліміт овердрафту збільшено до 4 800,00 грн.

Підтвердженням користування боржником кредитними коштами є виписка по рахунку за період з 20.10.2016 року по 07.052021 року, яка міститься в матеріалах справи.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за підрахунками позивача у ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 8 969,04 грн., що складається з наступного: 4 794,89 грн. - заборгованість за несанкціонованим овердрафтом; 4 169,15 грн. - заборгованість за процентами; 5,00 грн. - заборгованість за комісією.

Зазначений розрахунок заборгованості, проведений позивачем, відповідачем не спростовано, відповідно приймається судом до уваги.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його використання.

На підставі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що у разі якщо за договором позичальник зобов`язувався повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вказаними вище доказами позивачем у достатній мірі доведений факт отримання відповідачем оспорюваного кредиту, що узгоджується із правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року в справі № 755/18246/15-ц.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також жодних заперечень щодо наведеного позивачем розрахунку заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог Договору № 312155 від 20.10.2016 року та норм ЦК України, не виконав взятого на себе зобов`язання. Отже заборгованість за несанкціонованим овердрафтом в розмірі 4 794,89 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, тому позов підлягає частковому задоволенню у вказаній частині вимог.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем не доведено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами та комісією, з огляду на наступне.

Так, у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року в справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Безпосередньо укладеним між сторонами кредитним договором у вигляді заяви від 20.10.2016 року № 312155 та заявами до Договору від 17.01.2017 року, 03.03.2018 року, що підписані сторонами, не визначено розмірів процентів та комісії.

Положеннями Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені серед іншого умови надання санкціонованого овердрафту, надання послуг дистанційного банківського обслуговування, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін. Проте, вказаний договір, що представлений суду позивачем, не містить відомостей щодо його підписання відповідачем ОСОБА_1 .

Крім того, надані позивачем Тарифи ПАТ «Марфін Банк», також не містять підпис відповідача.

Отже, матеріали справи не містять об`єктивних підтверджень, що саме ці Тарифи, а також положення Договору розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 312155 від 20.10.2016 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем санкціонованого овердрафту взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів та комісії, та саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів та комісії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року в справі № 6-16цс15.

Судом враховується, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 4 169,15,00 грн. та комісією в розмірі 5,00 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2 270,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становитиме 1 213,55 грн. (8 969,04 : 4 794,89 х 2 270,00).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» (код ЄДРПОУ 21650966, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» заборгованість за Договором про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 312155 від 20.10.2016 року в розмірі 4 794 (чотири тисячі сімсот дев`яносто чотири) грн. 89 коп., що складається з: 4 794,89 грн. - заборгованість за несанкціонованим овердрафтом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 1 213 (одна тисяча двісті тринадцять) грн. 55 коп.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін