Рішення № 100083406, 04.10.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15733/21

Провадження № 2/127/2646/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі Мутовкіній В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства «Альфа-Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено три виконавчих написи, якими стягнуто з позивача на користь відповідача у справі заборгованість.

Позивач вважає виконавчі написи такими, що не підлягають виконанню, оскільки вони вчинені без правових підстав, зокрема не щодо посвідченого нотаріально кредитного договору, а заборгованість за кредитними договорами не є безспірною.

За захистом своїх порушених прав позивач звернулася до суду із цим позовом, в якому просить визнати виконавчі написи, вчинені24 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. та зареєстровані в реєстрі за №38373, №38374, №38375 такими, що не підлягають виконанню, а також стягнути з відповідача судові витрати.

У судове засідання представник позивача адвокат Хейніс О.Г. не з`явився, однак раніше надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача АТ «Альфа-Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. у судове засідання не з`явилися, хоча повідомлялися судом належним чином. Третя особа своїм правом на пояснення не скористалася, натомість відповідач раніше надав суду відзив на позовну заяву, в якій просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Так, у судовому засіданні достовірно встановлено, що 24 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було вчинено три виконавчих написи про стягнення з позивача у справі ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитними договорами, які зареєстровано у реєстрі за №38373, №38374, №38375 (а.с.20-22). Так, за виконавчим написом №38373 стягнуто заборгованість за період з 21.07.2020 по 20.10.2020 за кредитним договором №491022502 від 30.03.2020 у розмірі 29 225, 44 грн (а.с.20), за виконавчим написом №38374 - за період з 21.07.2020 по 20.10.2020 за кредитним договором №500828846 від 30.03.2020 у розмірі 21 571, 87 грн (а.с.21), а за виконавчим написом №38375 - за період з 21.07.2020 по 20.10.2020 за кредитним договором №491022505 від 30.03.2020 у розмірі 11 475, 86 грн (а.с.22).

Приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. відкрито виконавчі провадження за спірними виконавчими написами №63963034, №63963046, №63963062, та відповідно до постанов від 25.12.2020 звернуто стягнення на доходи боржника, які вона отримує у ТОВ «Барлінек Інвест» (а.с.30-35).

При вчиненні виконавчих написів нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса, передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до зазначеного вище переліку документів. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом з назвою: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Так, у пункті 2 переліку вказано на можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

На зазначений пункт 2 переліку посилався нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 17 травня 2017 року, був визнаний судом незаконним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Зокрема, пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Неналежне виконання певними органами державної влади їх функцій щодо виконання судових рішень (не виключення п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року з державного реєстру нормативно-правових актів) не впливає на набрання рішенням суду законної сили та на їх обов`язковість на всій території України, а тим паче не відміняє положення закону, а саме ч.2 ст.265 КАС України, щодо втрати чинності нормативно-правовим актом чи його частиною з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваних виконавчих напису приватним нотаріусом, не містив пункту 2 та стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до вказаної вище постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19).

Оскаржувані у даній справі виконавчі написи вчинено нотаріусом 24 листопада 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Укладені між АТ «Альфа-Банк» та позивачем кредитні договори, які надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису (а.с.23-28), не були посвідчені нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року)

Тому, з урахуванням вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а відтак підлягають задоволенню.

Окрім того, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3178, 00 грн, понесений позивачем при подачі позову (а.с.13-15, 49).

Також, відповідно до ч.2 ст. 141 ЦП України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі задоволення позову на відповідача. Із доданих до позовної заяви договору про надання правової допомоги №б/н від 07.05.2021, додаткової угоди №2 до цього договору, квитанції до прибуткового касового ордера №17-06/2021 від 17.06.2021 (а.с.37-41), опису наданих послуг (а.с.12) вбачається, що позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 10 000 грн. за вивчення документів, складання позовної заяви та представництво інтересів у суді першої інстанції.

До суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Михніцького Г.Ю. про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якій представник вказав, що позовна заява по своїй суті не є складною, а по справі не відбулось жодного судового засідання.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/ 9215/15-ц звернуто увагу судів на те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (п.44).

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що хоча й витрати позивача підтверджені документально квитанцією до прибуткового касового ордера та детальним описом наданих послуг, однак у справі не було проведено жодного судового засідання, що не виправдовує вартість відповідних послуг у розмірі 4 000 грн, а категорія справи не є особливо складною, суд приходить до висновку про часткову співмірність заявлених витрат складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часу, витраченого адвокатом, а відтак клопотання представника відповідача адвоката Михніцького Г.Ю. про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а витрати на професійну правничу допомогу слід зменшити до 6 000 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.15, 16, 18, 546, 547, 626, 1054 ЦК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 211, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 24 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за №38373, про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за період 21.07.2020 по 20.10.2020 за кредитним договором №491022502 від 30.03.2020 у розмірі 29 225, 44 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий напис від 24 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за №38374, про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за період 21.07.2020 по 20.10.2020 за кредитним договором №500828846 від 30.03.2020 у розмірі 21 571, 87 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий напис від 24 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною та зареєстрований в реєстрі за №38375, про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за період 21.07.2020 по 20.10.2020 за кредитним договором №491022505 від 30.03.2020 у розмірі 11 475, 86 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 178 грн 00 коп (три тисячі сто сімдесят вісім гривень 00 копійок).

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн 00 коп (шість тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження за адресою: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіставівна, місцезнаходження за адресою: вул. Тарасівська, 18/12, м. Київ.

Суддя