Рішення № 10008279, 15.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 р. Справа № 2/60

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання Григорійчук Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь" вул. Ровенька, 1, с.Новий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область, 77543

про стягнення 3936,96 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця№ НОМЕР_2.

від відповідача: не з'явилися.

встановлено:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 3600 грн. боргу за надані послуги по перевезенню вантажу, 282,96 грн. інфляційних та 54 грн. 3% річних за період з листопада 2009 по травень 2010.

Позивач в засіданні суду підтримав позов. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов Договору-заявки на разове перевезення вантажу від 07.11.09 він надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на суму 3600 грн., за які відповідач не розрахувався.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 11.05.10 та від 25.05.10 (повідомлення про вручення міститься в матеріалах справи - а.с.2, 28), будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу сплати заявленої суми боргу суду не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3600 грн. боргу за надані послуги по перевезенню вантажу, враховуючи наступне:

На виконання умов Договору-заявки на разове перевезення вантажу від 07.11.09 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту с.Новий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області - м.Київ на загальну суму 3600 грн.

Факт надання послуг з перевезення вантажу підтверджується матеріалами справи - товаро-транспортною накладною від 07.11.09 (а.с.14), податковою накладною №65/11 від 09.11.09 (а.с.12).

Відповідно Договору-заявки від 07.11.09 відповідач зобов"язаний провести оплату одержаних послуг протягом 14 банківських днів після отримання оригіналів документів (ТТН, рахунків, податкових накладних). Так як відповідач рахунок-фактуру №65/11 від 09.11.09, податкову накладну №65/11 від 09.11.09, товаро-транспортну накладну від 07.11.09 отримав 17.11.09, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення (а.с.15), то зобов"язаний був до 02.12.09 провести оплату за отримані послуги з перевезення вантажу, чого останній не зробив, чим порушив умови укладеного договору-заявки .

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов"язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов"язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічні положення щодо договору перевезення вантажу містить і стаття 307 Господарського кодексу України

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Щодо стягнення 282,96 грн. інфляційних та 54 грн. 3% річних за період з листопада 2009 по травень 2010 слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних.

Так як зобов"язання по оплаті виникло у відповідача перед позивачем 02.12.09, то з цього часу по 30.04.10 слід нараховувати інфляційні та 3% річних, обгрунтований розмір яких становитиме відповідно 190,55 грн. інфляційних та 44,09 грн. - 3% річних. В стягненні 92,41 грн. інфляційних та 9,91 грн. - 3% річних слід відмовити за безпідставністю вимог.

Також позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 400 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжного доручення або іншого фінансового документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

В засіданні суду адвокат участі не брав, позивач не подав доказів, які би підтверджували, що кошти в сумі 400 грн. понесені на оплату послуг адвоката, як передбачено ст.44 ГПК України, а тому в їх задоволенні слід відмовити за безпідставністю вимог.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином до стягнення підлягають 3600 грн. основного боргу, 190,55 грн. інфляційних та 44,09 грн. - 3% річних.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам .

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.526,909 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.32,33,34,49,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь" про стягнення 3936,96 грн. заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізунь", вул. Ровенька, 1, с.Новий Мізунь, Долинський район, Івано-Франківська область, 77543 (код 32149452) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) 3600 (три тисячі шістсот ) гривень 00 коп. основного боргу, 190 (сто дев"яносто) гривень 55 коп інфляційних, 44 (сорок чотири) гривні 09 коп. - 3% річних, 99 (дев"яносто дев"ять) гривень 35 коп. державного мита та 229 (двісті двадцять дев"ять) гривень 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 92,41 грн. інфляційних, 9,91 грн. - 3% річних та 400 грн. витрат на правову допомогу відмовити за безпідставністю вимог .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяКруглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 17.06.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

___ помічник судді Шунтов О.М. 17.06.10