Постанова № 100081373, 04.10.2021, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/633/21

Номер провадження № 3/708/604/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м. Чигирин

Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Попельнюх А.О., за участю прокурора Чигиринського відділу Черкаської окружної прокуратури Курила Р.О., захисника Яременка В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, відносно:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 , не працюючого, інваліда війни ІІ групи, депутата ?ІІІ скликання Леськівської сільської ради,

за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи начальником Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, на яку поширюється діє Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи у приміщенні Чигиринського ВП, що розташоване за адресою: вул. Б.Хмельницького, 55 в м. Чигирині Черкаської області, 29.11.2019 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: затвердив довідку про результати проведення перевірки по факту звернень ОСОБА_2 , зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Чигиринського ВП від 13.11.2019 № 2897, № 2898, чи порушив встановлені п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону вимоги.

Також, ОСОБА_1 , будучи начальником Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, на яку поширюється діє Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи у приміщенні Чигиринського ВП, що розташоване за адресою: вул. Б.Хмельницького, 55 в м. Чигирині Черкаської області, 29.11.2019 не повідомив у визначеному законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що виник у зв`язку із затвердженням довідки про результати проведення перевірки по факту звернення ОСОБА_2 , з приводу незаконного проникнення невідомими особами на чолі з начальником Чигиринського ВП на його територію домоволодіння, зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Чигиринського ВП від 13.11.2019 № 2897, № 2898, чи порушив встановлені п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону вимоги.

Постановою судді від 01.10.2021 справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП були об`єднані в одне провадження.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, що пов`язані із корупцією, не визнав. Щодо вказаних подій пояснив, що він дійсно перебував на посаді начальника Чигиринського ВП. 13.11.2019 на спецлінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про незаконне проникнення на територію його домоволодіння. Для відпрацювання вказаного виклику виїхали працівники Чигиринського ВП. Матеріали за вказаним викликом надійшли на розгляд начальнику слідчого відділу, який мав можливість прийняти рішення про внесення відомостей до ЄРДР у випадку наявності відповідних підстав. Натомість у вказаних повідомленнях не були встановлені ознаки кримінального правопорушення, тому супровідним листом вони були передані йому як начальнику для визначення оперативного підрозділу для збору додаткової інформації. ОСОБА_1 вказані матеріли за зверненням ОСОБА_2 розписав на керівника оперативного підрозділу Дердугу.

Самі звернення ОСОБА_2 були пов`язані із наступними подіями. Зокрема 12.11.2019 до Чигиринського ВП надійшло повідомлення від працівників лісового господарства щодо незаконного випилювання дерев та виявлення слідів волочіння, які ведуть на територію одного із приватних домоволодінь. По вказаним фактам відомості були внесені до ЄРДР, проведено невідкладний обшук та вилучено спиляні дерева. Дерева вилучені з домоволодіння ОСОБА_2 . У зверненні ОСОБА_2 , яке було на наступний день 13.11.2019, факти вчинення кримінального правопорушення не були підтверджені. Крім того, з аналогічними зверненнями він також звертався до органів прокуратури. Згодом Слідче управління ГУНП в Черкаській області внесло відомості за зверненням ОСОБА_2 до ЄРДР. В подальшому вказане кримінальне провадження було закрито працівниками ДБР у зв`язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення.

Також за наслідками отримання звернення ОСОБА_2 працівниками Чигиринського ВП була проведена відповідна перевірка та не були встановлені ознаки кримінального правопорушення.

По вказаним подіям за зверненням ОСОБА_2 працівниками Чигиринського ВП була проведена відповідна перевірка, ОСОБА_1 на той час вже було відомо про його звернення до органів прокуратури, тому ним було прийнято саме таке рішення та затверджено довідку за результатами перевірки.

Також зазначив, що в електронному рапорті про надходження повідомлення на спецлінію 102 його прізвище зазначено не було, вказувалось лише про начальника ВП та працівників поліції, тому він не міг знати, що вказане звернення стосується його особисто. Також ОСОБА_1 вважав, що після внесення відомостей до ЄРДР СУ ГУНП у повторному внесенні вже не було необхідності.

Окремо зазначив, що працівниками НАЗК під час складення протоколів були порушені його права, оскільки в день першочергового виклику для складення протоколів 27.05.2021 він перебував на лікарняному та письмово повідомив про неможливість явки, зобов`язався повідомити про завершення лікування та з`явитися на виклик. Після завершення лікування він направив відповідний лист на адресу НАЗК, та отримав ще два виклики для складення протоколу на дати, які вже минули та стосуються періоду його лікування. Крім того, на поштовому відділенні він отримав вже складені протоколи у справах про адміністративні правопорушення з відміткою, що він відмовився від ознайомлення, а також повістку до Чигиринського районного суду Черкаської області, де вже протоколи перебували на розгляді. Такі порушення вважає істотними, тому просить суд закрити провадження у справі.

Захисник – адвокат Яременко В.А. проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заперечував, суду пояснив, що самі протоколи складені з істотними порушеннями чинного законодавства, про що Чигиринським районним судом Черкаської області вже приймались відповідні постанови від 08.09.2021. Також зазначив, що по подіям, які мали місце 12.11.2019 у домоволодінні ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 проводилось службове розслідування за листом ТУ ДБР за фактом незаконного проникнення на територію домоволодіння ОСОБА_2 . Порушень у діях ОСОБА_1 виявлено не було, провадження у справі закрито.

Також зазначив, що протоколи у справі про адміністративне правопорушення складені працівниками НАЗК з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки він належним чином для їх складення викликаний не був, складені вони у його відсутність під час перебування ОСОБА_1 на лікуванні, наявна відмітка про його відмову із ознайомленням з протоколами не відповідає дійсності. У свою чергу працівники НАЗК фактично визнають наявність порушень його прав, оскільки у листі від 15.09.2021 зазначають, такі дії не передбачені чинним КУпАП, але на їх думку не суперечать його положенням і «сприяють повноцінній реалізації прав особи».

Крім того, на думку сторони захисту, сплили строки на притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення вказаних адміністративних правопорушень, оскільки у ДВБ всі необхідні матеріали були 06.08.2020, з моменту отримання всіх необхідних відомостей для складення відповідних протоколів пройшло більше 6 місяців, тому наявні підстави для закриття провадження у справі. Також зазначив, що до одного із протоколів долучені копії, які не засвідчені належним чином.

Свідок ОСОБА_3 під час її допиту надала покази, якими повідомила, що з 27.05.2021 її чоловік ОСОБА_1 перебував на лікарняному. Вона випадково побачила у його електронній скринці у розділі «Спам» два листа від НАЗК. Ознайомившись із їх змістом вона зателефонувала чоловіку та повідомила про їх надходження та зміст таких листів. ОСОБА_1 попросив скласти заяву, яку вона надрукувала та з ним підписала, а згодом направила засобами поштового зв`язку на адресу НАЗК. Більше вона листів не отримувала, а після завершення лікування її чоловік повідомив, що на пошті отримав протоколи у справі про адміністративне правопорушення та повістку з викликом до суду.

Прокурор Курило Р.О. під час розгляду справи пояснив, що зібрані у справі докази є достатніми для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, в діях ОСОБА_1 підтверджується наявність складу адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, тому просив притягнути його до адміністративної відповідальності за санкцією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП із застосуванням штрафу у його мінімальному розмірі.

Заслухавши учасників, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі наказу начальника ГУ НП в Черкаській області Лютого В.В. від 07.10.2019 № 238 о/с капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Чигиринського ВП.

Відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 під час перебування на посаді начальника Чигиринського ВП був суб`єктом, на якого поширювалась дія Закону, зокрема вимоги ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Також, відповідно до примітки до статті 56 вказаного Закону ОСОБА_1 після його призначення на посаду керівника Чигиринського ВП належав до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З диспозиції частини 2 статті 172-7 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням є вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

У свою чергу реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції»

Визначення приватного інтересу також наведене у статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якого приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

При розгляді справ про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів) суди мають враховувати необхідність наявності фактів, встановлення яких має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу обґрунтовується тим, що у заяві ОСОБА_2 , зареєстрованій в журналі єдиного обліку заява і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Чигиринського ВП за № 2897, 2898 містилась інформація, зокрема, стосовно неправомірних дій начальника Чигиринського ВП ОСОБА_1 , та прохання внесення відповідних відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 365 КК України.

За таких обставин, при вивченні матеріалів, зареєстрованих у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Чигиринського ВП за зверненнями ОСОБА_2 від 13.11.2019 за №№ 2897, 2898 та затвердженням довідки про результати перевірки за вказаними зверненнями у ОСОБА_1 була особиста зацікавленість щодо не направлення заяви ОСОБА_2 до слідчого підрозділу для внесення інформації до ЄРДР щодо можливого вчинення ним злочину та подальшого проведення досудового розслідування за вказаними у заяві фактами, що могло б призвести до можливого настання для нього негативних наслідків.

Твердження ОСОБА_1 , що у електронному рапорті зі спецлінії 102 не було зазначено його прізвище, що не давало можливості визначити кого саме стосується таке звернення, суддя оцінює критично, оскільки у самому рапорті зазначено про керівника Чигиринського ВП, що виключає можливість різнотлумачень, оскільки керівником є одна особа.

Крім того, у заяві від 13.11.2019 ОСОБА_2 деталізував, що він ініціює питання про притягнення до відповідальності начальника Чигиринського ВП Бурімова Є.А., про факт присутності у домоволодінні ОСОБА_2 начальника Чигиринського ВП Бурімова Є.А. зазначено у довідці від 29.11.2019.

Суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями обумовлено тим, що відповідно до п. 4 Положення про Чигиринське відділення поліції (м. Чигирин) Смілянського відділу поліції (м. Сміла) Головного управління національної поліції в Черкаській області визначено, що діяльність Чигиринського ВП ґрунтується на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості і прозорості, політичної нейтральності, взаємодії з населенням на засадах партнерства, а також безперервності.

Діючи неупереджено та об`єктивно поліцейський, який у своїй діяльності керується принципами, визначеними розділом ІІ ЗУ «Про національну поліцію» під час розгляду звернень громадян про вчинення кримінальних правопорушень має здійснювати свої службові повноваження з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а також неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

На підставі п. 19 функціональних обов`язків начальника Чигиринського ВП до його безпосередніх обов`язків серед іншого віднесено вивчення матеріалів ЄО та у разі виявлення ознак кримінального правопорушення невідкладне направлення їх до слідчих підрозділів для внесення інформації до ЄРДР.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

У свою чергу частиною 1 статтю 214 КПК України регламентовано, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зі змісту частини 4 статті 218 КПК України вбачається, що на початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.

У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ураховуючи наведене ОСОБА_1 , як начальник Чигиринського ВП, під час здійснення службових повноважень, мав вчиняти дії, спрямовані на захист громадян і держави, та діяти, зокрема на засадах верховенства права, законності, поваги до людської гідності, неупередженості та об`єктивності.

У свою чергу під час вивчення матеріалів, зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Чигиринського ВП за зверненням ОСОБА_2 від 13.11.2019 за № № 2897, 2898 та затвердження довідки про результати перевірки за вказаними зверненнями приватний інтерес ОСОБА_1 , який було описано вище, превалював над публічним інтересом щодо захисту особи від кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями виникла суперечність.

Вплив суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 полягав в тому, що останній реалізуючи повноваження начальника Чигиринського ВП під час вивчення матеріалів, зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Чигиринського ВП за зверненням ОСОБА_2 від 13.11.2019 за №№ 2897, 2898 та затвердження довідки про результати перевірки за вказаними зверненнями не міг бути об`єктивним та неупередженим щодо надання оцінки обставинам, викладеним у зверненнях,стосовно вчинення ним кримінального правопорушення. Фактично під час виконання своїх службових повноважень ОСОБА_1 був зацікавлений у прийнятті рішення, яке б не мало в подальшому жодних негативних наслідків для нього, зокрема можливе кримінальне переслідування.

Вказане свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 під час перебування на посаді начальника Чигиринського ВП реального конфлікту інтересів, який виник у зв`язку з вивченням матеріалів за зверненням ОСОБА_2 та затвердження довідки про результати перевірки за вказаним зверненням.

Твердження сторони захисту, що за наслідками проведеного досудового розслідування кримінального провадження за зверненням ОСОБА_2 було прийнято рішення про закриття кримінального провадження не спростовують наведених вище висновків, оскільки закриття кримінального провадження – одна із визначених чинним кримінальним процесуальним законодавством форм закінчення досудового розслідування. Тобто результат, отримання якого можливе за наслідками повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування. У свою чергу дії, пов`язані з проведенням перевірки та затвердженням довідки, які не мали наслідком внесення відомостей до ЄРДР, є діями, спрямованими на мінімізацію будь-яких можливих ризиків негативних наслідків, пов`язаних із початком досудового розслідування.

За таких обставин суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення № 34-02/481 від 23.06.2021;

-даними рапорта від 17.03.2021 старшого оперуповноваженого Черкаського управління ДВБ НП України Віктора Дудніка;

-даними довідки № 1174 по факту повідомлення ОСОБА_2 (ЄО № 2897 від 13.11.2019, ЄО № 2898 від 13.11.2019);

-даними електронного рапорта від 13.11.2019;

-даними заяви ОСОБА_2 від 13.11.2019;

-даними письмових пояснень ОСОБА_2 від 13.11.2019;

-даними листа від 13.11.2019;

-даними електронного рапорта від 13.11.2019;

-даними листа від 05.12.2019 на адресу ОСОБА_2 ;

-даними витягу з наказу від 07.10.2019 № 238 о/с;

-даними послужного списку ОСОБА_1 ;

-даними пам`ятки – ознайомлення від 01.11.2019;

-даними положення про Чигиринське ВП;

-даними функціональних обов`язків начальника Чигиринського ВП.

Таким чином, аналізуючи наявні докази у їх сукупності, вбачаються підстави стверджувати, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом».

У свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП адміністративним правопорушенням є неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Факт вчинення дій та прийняття рішень ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів встановлений, щодо вчинення визначеного ч. 1 ст. 172-7 КУпАП адміністративного правопорушення суддя додатково до вже досліджених доказі враховує:

-дані запиту НАЗК від 31.03.2021;

-дані листа від 09.04.2021.

Таким чином вбачаються підстави стверджувати, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом».

Щодо строку накладення адміністративного стягнення суддя враховує, що відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Адміністративне провадження розпочинається складанням протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, в якому фіксується подія правопорушення (сукупність фактичних обставин, які вказують на наявність у діянні складу адміністративного правопорушення). Він, також, є процесуальною підставою для розгляду справи в суді. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення. Але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення, який зазначається при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

Верховний Суд у постанові по справі № 815/5818/15 від 10.06.2019 зазначив, що рапорт та лист органів МВС не відносяться до документів, які фіксують об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення та не є матеріалами правоохоронних органів, які є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій. Разом з тим, протокол є основною і обов`язковою формою фіксації факту адміністративного правопорушення, який повинен відповідати вимогам, що висуваються до його процесуальної форми і змісту і регламентовані статтями 254-256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Фактичним моментом виявлення вчиненого правопорушення за статтею 172 КУпАП є дата з`ясування всіх необхідних даних, зібрання доказів щодо наявності (або відсутності) ознак складу правопорушення, що у свою чергу співпадає з датою складання протоколу, оскільки за вимогами частини 1 статті 254 КУпАП протокол уповноваженою особою складається саме про вчинення правопорушення. Натомість, пунктом 1 частини 1 статті 247 цього Кодексу визначено, що провадження не може бути розпочато за відсутності події і складу правопорушення.

За таких обставин строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, розпочався 23 червня 2021 року, тобто з дня його виявлення і складення протоколів про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З урахуванням наведеного суддя приходить до висновку, що за вчинення адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП до ОСОБА_1 має бути застосовано стягнення за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

При застосуванні адміністративного стягнення суддею обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність не встановлені.

Враховуючи викладені обставини та особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має статус інваліда війни ІІ групи, суд приходить до переконання, що достатнім буде накладення на нього стягнення в межах санкції 2 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в мінімальному його розмірі.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У свою чергу відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як інвалід війни ІІ групи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 172-7, ст. ст. 9, 36, 38, 283, 284 КУпАП, суддя, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу на користь держави (одержувач: ГУК у Черк.обл./тг м. Чигирин/21081100, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код одержувача: 37930566, рахунок: UA 278999980313010106000023705) у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. (три тисячі чотириста гривень).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя А.О.Попельнюх