Рішення № 10008088, 08.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 р. Справа № 17/58

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт -Альфа", юридична адреса: вул. Людкевича, 40, с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область, 81131; фактична адреса: вул.Шевченка, 317в, м.Львів, 79002; поштова адреса: а/с 10880, м.Львів, 79002

до відповідача Приватного підприємства "Рута-ВД", вул.Вовчинецька, 142, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 67977 грн. 68 коп. (шістдесяти семи тисяч дев'ятсот сімдесяти семи гривень 68 копійок)

Представники:

Від позивача: Попенюк С.М.- представник, (довіреність № 458 від 28.12.09)

Від відповідача: не з"явились.

встановив: заявлено позов про стягнення стягнення 67 977 грн. 68 коп., в тому числі 49816 грн. 74 коп. - основного боргу; 4029 грн. 01 коп. - пені; 2739 грн. 92 коп. - інфляційних витрат; 589 грн. 61 коп. - 3% річних, 9963 грн. 35 коп. штрафу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

          Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 25.05.10 р. та 08.06.10 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка , за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

З огляду на те, що ухвалою суду від 25.05.10 р. явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт -Альфа" та Приватним підприємством "Рута-ВД" 16.09.09 р. був укладений договір поставки №ІФ/16/09/1.

Відповідно до п.1.1 договору, позивач зобов"язується передати у власність відповідачу продукцію, а відповідач в свою чергу - прийняти і оплатити на умовах договору вартість даної продукції (будівельні матеріали). Найменування, кількість, ціна та умови поставки і оплати вказується у специфікаціях, що підписуються сторонами на кожну окрему поставку.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 54816 грн. 74 коп. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковими накладними №ТРН-ІФ/002034 від 29.09.09 р. на суму 5000 грн., № ТРН-ІФ/002245 від 03.11.09 р. на суму 34150 грн. 14 коп., №ТРН-ІФ/002246 від 03.11.09 р. на суму 15666 грн. 60 коп. оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, належно засвідчені копії долучені до матеріалів справи.

Пунктом 4.1 даного договору передбачено, що оплата товару, що поставляється здійснюється на протязі 30 днів від дати отримання товару уповноваженою особою.

Однак в порушення зазначених умов, відповідач свої зобов`язання в повному обсязі не виконав, вартість товару та наданих послуг оплатив частково, внаслідок чого, станом на 26.04.10 р. борг відповідача становить 49816 грн. 74 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що з моменту укладення договору між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

          Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

          Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Отже, сума основного боргу заявлена до стягнення в розмірі 49816 грн. 74 коп. за отриманий товар є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язання.Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.           

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 5.2 вищезазначеного договору передбачено, що у випадку несвоєчасної або неповної оплати вартості послуг покупець повинен виплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка згідно розрахунку позивача становить 4029 грн.01 коп.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більш ніж на 20 календарних днів відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару, який згідно поданого позивачем розрахунку становить 9963 грн. 35 коп.

Подані позивачем розрахунки пені та штрафу є обгрунтованим, а отже пеня заявлена до стягнення в розмірі 4029 грн. 01 коп. та штраф у розмірі 9963 грн. 35 коп. є такими, що підлягають задоволенню.

          Інфляційні втрати згідно поданого позивачем розрахунку становлять 2739 грн. 92 коп., а 3 % річних - 589 грн. 61 коп.

          Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          Подані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими та підлягають стягненню відповідно інфляційні втрати в розмірі 2739 грн. 92 коп., а 3% річних в розмірі 589 грн. 61 коп.

          Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов”язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 49816 грн. 74 коп. - основного боргу; 4029 грн. 01 коп. - пені; 2739 грн. 92 коп. - інфляційних витрат; 589 грн. 61 коп. - 3% річних, 9963 грн. 35 коп. штрафу.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.          

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.202, 258, 509, 526, 530, 546, 550, 649, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.175,193,223, 231Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт -Альфа" задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Рута-ВД", вул.Вовчинецька, 142, м.Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 36497751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт -Альфа", юридична адреса: вул. Людкевича, 40, с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область, 81131; фактична адреса: вул.Шевченка, 317в, м.Львів, 79002; поштова адреса: а/с 10880, м.Львів, 79002 (ідентифікаційний код 30543304) - 49816 грн. 74 коп. (сорок дев"ять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 74 копійки - основного боргу, 4029 грн. 01 коп. (чотири тисячі двадцять дев"ять гривень 01 копійка) - пені, 2739 грн. 92 коп. (дві тисячі сімсот тридцять дев"ять гривень 92 копійки) - інфляційних втрат; 589 грн. 61 коп. (п'ятсот вісімдесят дев"ять гривень 61 копійка)- 3% річних, 9963 грн. 35 коп. (дев"ять тисяч дев"ятсот шістдесят три гривні 35 копійок) - штрафу, 679 грн. 78 коп. (шістсот сімдесят дев"ять гривень 78 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 09.06.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 09.06.10