Рішення № 10008086, 08.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 р. Справа № 5/34

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Суддя Цюх Ганна Захарівна

при секретарі Ломей Любов Романівна

розглянувши матеріали

за позовом: Житлово-експлуатаційної організації №3, вул.Г.Мазепи, 185, м.Івано - Франківськ, 76000

до відповідача: КП "Гурт-Мрія", вул. Івасюка,40/66,м. Івано-Франківськ,76000

про стягнення заборгованості в сумі 5012,92 грн., з яких: 3475,48 грн. основного боргу за утримання будинку та прибудинвової території, 353,30 грн. пені, 1081,92 грн. інфляційних збитків та 102, 22 грн. - 3% річних

За участю представників:

Від позивача: Полянська О.І.-представник, доручення № 228/1-6 від 02.06.09р.

Від відповідача: Петраш Ю.Л.-представник, довіреність від 13.04.10р.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 5012,92 грн., з яких: 3475,48 грн. основного боргу, несплаченого відповідачем позивачу за утримання будинку пропорційно займаній площі по вул. Г.Мазепи, 177 в м.Івано-Франківську відповідно до договору № 81 від 03.01.2005р. за період з 2005р. по 2008р., 353,30 грн. пені, 1081,92 грн. інфляційних збитків за 2007-2008р.р. та 102, 22 грн. - 3% річних.

В послідуючому представник позивача двічі подавав заяву про уточнення та збільшення періоду позовних вимог (№ 83/1-6 від 15.04.10р. та № 86/1-6 від 22.04.10р.) і в кінцевому рахунку просить стягнути з відповідача на свою користь 2693 грн. боргу за утримання прибудинкової території, 273 грн. 76 коп. пені за несвоєчасну оплату, 675 грн. 47 коп. інфляційних збитків, 80 грн. 70 коп. річних.

Представник відповідача проти позову заперечує в частині основного боргу, посилаючись на частковий пропуск позивачем строку позовної давності, вказує на зарахування зустрічних позовних вимог на суму позову, погоджується з позовом в частині сплати пені, річних та інфляційних збитків.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суддя

встановив:

між Житлово-експлуатаційною організацією №3 та КП "Гурт-Мрія" було укладено договір № 81 участі суб"єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку та прибудинкової території від 03.01.2005р. В додатку до договору сторони погодили розмір оплати витрат на утримання будинку по ставці 0,49 коп. за 1 кв. м. Строк дії договору до 03.01.2009р.

Згідно п.2.2.3 договору Житлово-експлуатаційна організація зобов"язана інформувати суб"кта підприємницької діяльності про зміну рівня та якості послуг, а також введення нових тарифів. Проте позивачем не подано доказів суду про повідомлення відповідача про зміну тарифної ставки, а додаткова угода № 2 від 01.05.2007р. до договору № 81, якою повинна була бути збільшена тарифна ставка, відповідачем не підписана.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлена вимога про сплату боргу з 17.08.05р. по 15.08.08р.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.04.10р. заявив про пропуск строку позовної давності позивачем за період з 01.03.06р. по 01.02.07р., з чим погодився суд і за таких обставин заборгованість в сумі 1360 грн. 46 коп. не підлягає до стягнення в зв"язку з пропуском строку позовної давності.

Суд зобов"язав сторони провести звірку розрахунків і оголосив перерву з 13.04.10р. по 15.04.10р.

На виконання вимоги суду сторонами була проведена звірка розрахунків, проте ними були вказані в акті різні дані бухгалтерського обліку.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, які не заперечуються представником позивача - відповідач протягом 2005-2007р.р. проводив поставку позивачу молока на загальну суму 3399 грн. 60 коп. Позивач доказів оплати молока суду не подав.

16.11.09р. відповідач звернувся до позивача з вимогою стосовно сплати вартості молока.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України позивач повинен був здійснити оплату на вимогу відповідача в семиденний термін з моменту отримання вимоги, так як строк виконання зобов"язання в даному випадку не був встановлений через відсутність договору.

За таких обставин, між сторонами виникли однорідні вимоги щодо оплати послуг і продукції.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги.

Аналогічне положення закріплене і в ст.203 Господарського кодексу України, зокрема, господарське зобов"язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений або визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї з сторін.

В процесі судового розгляду представник відповідача подав суду докази про направлення позивачу заяви про зарахування однорідних вимог на суму 1719 грн. 78 коп. за поставлене йому молоко по накладних № 40482 від 15.12.05р. та № 40/20 від 28.02.07р.

За таких обставин, судом не приймається до уваги те, що позивач зарахував поставку молока в часткове погашення боргу відповідача за 2005р. з тих підстав, що позивачем не подано доказів про направлення відповідної заяви відповідачу.

Стосовно дозаявлення позивачем суми заборгованості відповідачу за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008р., які не були долучені до матеріалів справи і в результаті врахування терміну позовної давності, вартості наданих послуг - сума боргу становить 2693 грн. 04 коп., пеня - 273 грн. 76 коп., інфляційні збитки - 675 грн. 47 коп. та 80 грн. 70 коп. - 3 % річних.

Заявою від 08.06.10р. відповідач заявив про зарахування зустрічних позовних вимог позивача на суму 697 грн. 15 коп. (вимоги позивача щодо сплати боргу за вересень-грудень 2008р. та зустрічні вимоги відповідача про сплату боргу за товар, отриманий по накладних № 40/41 від 10.03.05р., № 50/108 від 29.04.05р., № 50/131 від 31.05.05р., № 50/100 від 27.06.05р., № 41/143 від 29.09.05р., № 40/120 від 08.08.05р., № 40/162 від 31.10.05р. на суму 697 грн. 15 коп.).

Суд зараховує однорідні позовні вимоги відповідача до позивача на вищевказану суму і з врахуванням зарахування та пропуску позивачем строку позовної давності - основний борг стягненню з відповідача не підлягає.

Згідно ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання, а ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України встановлено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П.4.3 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату послуг суб"єкт підприємницької діяльності, сплачує на користь ЖЕО пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, та те, що прострочка в оплаті і користування коштами мали місце до часу слухання справи в суді, суд приходить до висновку, що нараховані пеня в сумі 273 грн. 76 коп., інфляційні збитки в сумі 675 грн. 47 коп., 3% річних в сумі 80 грн. 70 коп., є обгрунтованими і підлягають стягненню з відповідача.

Суд вважає, що з відповідача в повній мірі належить стягнути на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що зарахування однорідних вимог за заявою відповідача мало місце під час слухання справи в суді.

В стягненні суми 1360 грн. 46 коп. основного боргу позивачу слід відмовити в зв"язку з пропуском строку позовної давності та в частині зарахування однорідних позовних вимог на суму 1719 грн. 78 коп. та 697 грн. 15 коп.

На підставі ст.ст. 124, 129 Конституції України, ч.2 ст.530, ст.601, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ст.203 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Колективного підприємства "Гурт-Мрія" (вул.Івасюка, 40, кв.66, м.Івано-Франківськ, р/р 26006300011742 АКБ "Прикарпаття", МФО 336310, код ЄДРПОУ 20545931) на користь Житлово-експлуатаційної організації №3 (вул.Мазепи, 185, м.Івано-Франківськ, р/р 26007080025 ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 19400156) - 273 грн. 76 коп. пені, 675 грн. 47 коп. інфляційних збитків, 80 грн. 70 коп.- 3% річних, 102 грн. сплаченого державного мита та 312 грн. 50 коп. оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у суді.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Житлово-експлуатаційній організації №3 відмовити в стягненні з Колективного підприємства "Гурт-Мрія" 1360 грн. 46 коп. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Цюх Г. З.

                                                            рішення підписане 14.06.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Волошанська Х. О. 11.06.10