Рішення № 10007996, 01.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 р. Справа № 6/40

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання Строїч П.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ВАТ "Прикарпаттяобленерго" (м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34, 76014) в особі Івано-Франківського РЕМ вул.Максимовича,7, м.Івано-Франківськ,76006

до відповідача-1 Івано - Франківського обласного військового комісаріату ваул.Шевченка,11, м.Івано - Франківськ,76000

відповідача-2: Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району, м. Івано-Франківськ, вул. Національнгої Гвардії, 14 Г,

про стягнення штрафних санкцій у сумі 1357, 82 грн., з яких пеня - 360, 78 грн., 3 % річних - 375,21 грн., інфляційні збитки - 621, 83 грн.,

за участю представників сторін:

Від позивача: юристу Іванишину В.І., (довіреність № 117 від 15.02.10)

від відповідача-1: помічник військового комісара з правової роботи, майор юстиції Запічний О.І. (довіреність № 9/3 від 15.01.10),

від відповідача-2: юрисконсульт Бойко Т.В., (довіреність № 28/228 від 23.03.10),

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з Івано-Франківського обласного військового комісаріату кошти в сумі 1357грн. 82 коп., з яких пеня - 360грн. 78 коп., 3 % річних - 375грн.21коп., інфляційні збитки - 621грн. 83 коп.

Ухвалою суду від 06.04.10 до участі у справі в якості іншого відповідача залучено Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину району.

Представник позивача заявлений позов підтримав. В обгнрунтування позовних вимог послався на те, що Івано-Франківський обласний військовий комісаріат в порушення умов укладеного між сторонами договору на постачання електроенергії, не провів оплату за спожиту електроенергію у строки передбачені договором в зв"язку з чим , останньому нараховано штрафні санкції у вигляді пені, річних та інфляційних втрат.

Представник відповідача1- Івано - Франківського обласного військового комісаріату, письмового відзиву на позов не подав. В судовому засіданні пояснив суду, що між ним та відповідачем 2-Івано-Франківською квартирно-експлуатаційна частина району укладено договір поруки, за яким саме відповідач 2 повинен сплачувати спірні платежі, і тому саме він несе відповідальність за своєчасність їх внесення.

Представник відповідача 2- Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району

письмового відзиву на позов не подав. В судовому засіданні факт прострочки виконання зобов"язання визнав.

З огляду на те, що відзиви на позов відповідачами не подано, виходячи з положень ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив, що 12.11.08 між ВАТ "Прикарпаття обленерго" в особі Івано-Франківського РЕМ та Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом укладено договір про постачання електричної енергії №401, за яким постачальник ( позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідач1), а споживач в свою чергу, оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов договору.

Згідно п.2.3.3 Договору споживач взяв на себе зобов"язання оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно додатку до договору "Порядок розрахунків", який є його невід"ємною частиною.

Так, п.2 додатку передбачено, що споживач повинен щомісячно 20 числа календарного місяця направляти представника у відповідну філію постачальника для подання акту про використану електричну енергію. Пунктом 3 додатку визначено, що споживач проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як зазначає позивач, споживач (Івано - Франківський обласний військовий комісаріат) в порушення договірних зобов"язань не проводив своєчасно розрахунки за спожиту електроенергію у період з березня 2007року по лютий 2010року , що підтверджується поданими звітами споживача про обсяг використаної електроенергії за вказаний період та неоплаченими в повному обсязі рахунками.

За таких обставин, виходячи з положень розділу 4 Договору ( п.4.2.1), який передбачає, що за внесення платежів, передбачених п.2.3.3 -2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, 10% річних та інфляційні збитки, позивачем нараховано відповідачу пеню, річні та інфляційні збитки.

З поданих в матеріали справи розрахунків вбачається, що позивачем нараховано всього до стягнення 1357грн.82коп. з яких пеня - 360грн. 78 коп., 3 % річних - 375грн.21коп., інфляційні збитки - 621грн. 83 коп.

Споживач ( Івано - Франківський обласний військовий комісаріат) факт прострочення зобов"язання визнав та підписав акт звіряння розрахунків.

Проте, як зазначалося вище, ухвалою суду від 06.04.10 до участі у справі в якості іншого відповідача залучено Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину району, оскільки, як випливає із зібраних в матеріалах справи доказів, 12.01.09 між Івано - Франківською квартирно-експлуатаційною частиною (поручитель) та ВАТ "Прикарпаттяобленерго" укладено договір поруки № 2009/4, яким сторони домовилися про те, що поручитель зобов"язується солідарно відповідати перед кредитором за часткове виконання зобов"язань за Договорами про постачання електричної енергії згідно додатку №1, в тому числі і Іванео-Франківський обласний військовий комісаріат ( п.1.1. договору) .

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що поручитель гарантує виконання забезпеченого даним договором зобов"язання в терміни, передбачені основним договором. Розділом 3 Договору передбачено відповідальність поручителя перед кредитором у вигляді пені, за невиконання забезпечених зобов"язань.

У відповідності до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов"язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

Абзац 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України визначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.                                                                                                    Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.                                                             Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.                                                                                                              

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.          

Як визначено ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.                                         Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.                     Частинами 1, 2 ст.554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.                                                                                          Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.          

В силу дії ст.612 Цивільного кодексу України , боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов"язання , якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Частина 2 цієї статті визначає, що боржник, який прострочив виконання зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Зі змісту ст.230 ГК України вбачається, що учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання сплачує штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема пеню.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, щодо нарахованої пені, слід зазначити наступне. З поданого суду розрахунку вбачається , що заявлена до стягнення пеня розрахована позивачем виходячи з річного періоду такого нарахування, що суперечить вимогам ст.232 ГК України , та не випливає з умов укладеного між сторонами договору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і визнано сторонами, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 375грн.21коп.та інфляційних збитків в сумі 621грн. 83 коп. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Позовні вимоги щодо стягнення пені підлягаю частковому задоволенню ( в сумі 111грн.54коп.).

З огляду на те, що цільове фінансування обласного військового комісаріату на оплату послуг на електроенергію відсутнє, суд приходить до висновку , що заявлені до стягнення кошти слід стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району.

Судові витрати понесені позивачем, згідно ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача 2 - Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину району

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.525,526, 553, 554, 549, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 174,193, 230, 232 Господарського кодексу України,ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Івано-Франківськ, вул. Національнгої Гвардії, 14 Г( код 08494013, р/р 35217010000247 в УДК в Івано-Франківській області, МФО 836014 ) на користь ВАТ "Прикарпаттяобленерго" (м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34, 76014) в особі Івано-Франківського РЕМ, вул.Максимовича,7, м.Івано-Франківськ, 76006 ( код 25683081, р/р 2600630100758 в ІФ обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 336503) кошти в сумі 1108грн.58коп. з яких пеня - 111грн. 54коп., 3 % річних - 375грн.21коп., інфляційні збитки - 621грн. 83 коп., 102 грн.витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Грица Ю.І.

                                                            рішення підписане 07.06.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 07.06.10