Рішення № 10007712, 01.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 р. Справа № 20/54

Господарський суд Івано - Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: ЗАТ "Прикарпатспецбуд", вул.Юності, 39, м.Івано-Франківськ, 76010;

до відповідача: ТзОВ "Новекс", вул. К.Данила, 16А, м.Івано-Франківськ, 76000;

про стягнення 78360,80 грн. - основного боргу, 3%річних - 822,94 грн., 4050,65 грн. - інфляційних втрат, 6226,54 грн.- пені.

Представники:

Від позивача: Павлова Г.В. - представник, (довіреність б/н від 05.05.10р.);

Від відповідача: Гайдей В.В. - юрист, (довіреність №02 від 29.03.10р.).

          В судовому засіданні 27.05.2010р. оголошувалась перерва до 01.06.2010р.

          Представник позивача, використовуючи своє право, надане ст.22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду заяву про уточнення позовних вимог № 4416(вх.) від 01.06.2010р., в якій просить стягнути з відповідача 78360,80 грн. -основного боргу, 3%річних - 822,94 грн., 4050,65 грн. - інфляційних втрат, 6226,54 грн.- пені.

          Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до зменшених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами договору № 23 від 31.08.2009р., згідно умов якого замовник (відповідач по справі) доручає, а підрядник (позивач по справі) зобов"язується за плату та згідно з наданими замовником попередніми кресленнями виконати роботу по заглибленню з/б паль в кількості 172шт. на будівництві житлового будинку по вул.П.Орлика №19 в м.Івано-Франківську;

- виконання вище вказаного договору, з боку позивача в повному обсязі, що підтвердив підписаними відповідачем актами приймання виконаних підрядних робіт: № 2-0-1-2 за жовтень 2009р., № 2-0-1-2 за вересень 2009р., №1 за лютий 2010р.;

- неналежне виконання відповідачем умов спірного Договору, а саме п.2.3 Договору, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 78360,80 грн.;

- п.6.4 Договору, згідно якого за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати. На підставі даного пункту Договору відповідачу нараховано 6226,54 грн. - пені;

- ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, згідно якої за прострочення виконання зобов"язання відповідачу нараховано 3% річних в сумі 822,94 грн. та 4050,65 грн. інфляційних втрат;

- ст.193 Господарського кодексу України, в силу якої суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, а саме в частині стягнення основного боргу.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

в с т а н о в и в :

Між сторонами, 31.08.2009р. укладено договір № 23, згідно умов якого замовник (відповідач по справі) доручає, а підрядник (позивач по справі) зобов"язується за плату та згідно з наданими замовником попередніми кресленнями виконати роботу по заглибленню з/б паль в кількості 172шт. на будівництві житлового будинку по вул.П.Орлика №19 в м.Івано-Франківську (п.1.1 Договору).

На виконання умов вище вказаного Договору, позивачем проведено підрядні роботи, що підтверджується підписами сторін, скріпленими печатками товариств на актах приймання виконаних підрядних робіт: № 2-0-1-2 за жовтень 2009р., № 2-0-1-2 за вересень 2009р., №1 за лютий 2010р. (а.с. 10-12).

Вартість робіт по договору визначається динамічною договірною ціною і складає 120900,00грн. з ПДВ в т.ч Кінцева ціна договору визначається при визначенні фактичного об"єму виконаних робіт. Оплата по цьому договору здійснюється поетапно з авансовим платежем (п.2.1 Договору).

З огляду на п.2.2 Договору, замовник в термін 3-х днів після підписання договору перераховує підряднику аванс в розмірі 30% для початку робіт.

Згідно п.2.3 Договору подальші розрахунки за виконані роботи замовник проводить підряднику на підставі оформлених у встановленому порядку актів форми КБ-2в та КБ-3, які повинні бути оплачені замовником не пізніше 8-го числа місяця наступного за звітним.

Неналежне виконання відповідачем умов спірного Договору, які передбачають порядок розрахунків між сторонами, зумовило виникнення у нього заборгованості, яка становить 78360,80 грн.

Слід зазначити, що позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості (претензія № 199 від 01.12.2009р.). Однак така претензія залишена відповідачем без належного реагування.

Станом на 01.06.2010р., матеріали справи не містять відомостей про погашення вище вказаної заборгованості за виконані роботи відповідачем у строки та розмірі, визначені положеннями спірного Договору, а отже в наявності факт порушення відповідачем по справі, умов спірного Договору, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного та господарського законодавства.

          В силу ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

          Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

          За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 78360,80 грн. заборгованості, яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем умов спірного Договору.

          Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

          Якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

          З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

          Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).

          Враховуючи вимоги ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача 4050,65грн. інфляційних втрат.

          Що стосується нарахування 3% річних, то слід зауважити, що позивачем визначено її невірно, а тому суд вважає за правильне стягнути з відповідача 780,21грн.

          Крім того, статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до п.6.4 Договору, за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

          Таким чином, враховуючи вище зазначене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 6226,54 грн. за період з 08.10.2009р. по 28.02.2010р. та з 08.03.2010р. по 08.04.2010р. (а.с. 33).           

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Згідно вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Таким чином, враховуючи вище викладене, суд вважає за правильне задоволити вимоги позивача про стягнення з ТзОВ "Новекс" 78360,80 грн. - основного боргу, 3%річних - 780,21 грн., 4050,65 грн. - інфляційних втрат, 6226,54 грн.- пені, в частині стягнення 3 % річних в сумі 42,73грн. - відмовити.

          Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 599, 611, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс", вул. К.Данила, 16А, м.Івано-Франківськ, 76000 (р/р 26003012288300 в АКІБ Укрсиббанку, МФО 351995, код 20549857) на користь Закритого акціонерного товариства "Прикарпатспецбуд", вул.Юності, 39, м.Івано-Франківськ, 76010 (р/р 26003301712508 в Промінвестбанку, МФО 336354, код 33860333) - 78360,80 грн. (сімдесят вісім тисяч триста шістдесят грн. 80коп.) - основного боргу, 780,21 грн. (сімсот вісімдесят грн. 21коп.) - 3%річних, 4050,65 грн. (чотири тисячі п"ятдесят грн. 65коп.) - інфляційних втрат, 6226,54 грн. (шість тисяч двісті двадцять шість грн. 54коп.)- пені, 894,18грн. (вісімсот дев"яносто чотири грн. 18коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс" 3% річних в сумі 42,73грн. (сорок дві грн. 73коп.) - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            С.Кобецька                              

                                                                      Рішення підписано 04.06.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді і.В.Григорчук

04.06.2010р.