Ухвала суду № 100076182, 27.07.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 014/690/12-ц

6/368/40/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Балацька В.В.

- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні та поновлення строків на його пред`явлення, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінанс груп», Публічне акціонерне товарисово «Комерційний Банк «НАДРА», боржник – ОСОБА_1 , суд, -

В С Т А Н О В И В :

18.06.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла заява про заміну сторони у виконавчому провадженні та поновлення строків на його пред`явлення, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінанс груп», Публічне акціонерне товарисово «Комерційний Банк «НАДРА», боржник – ОСОБА_1 , в прохальній частині якої заявник просить суд винести судове рішення, на підставі якого:

1. Замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «НАДРА», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БРАЙТ ЇНВЕСТМЕНТ", код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: 49019, м. Дніпро, вулиця Академіка Белелюбського, будинок 54, офіс 402, (р/р IBAN: НОМЕР_1 , банк одержувача АТ «ПРАВЕКС БАНК»,СДРПОУ банку 14360920,код банку 380838), у виконавчому листі по цивільній справі № 014/690/12-ц за рішенням, що видав Кагарлицький районний суд Київської області від 27.11.2012 року про стягнення заборгованості за кредитним договором № 80/П/61/2008-980 від 27.05.2008 року у розмірі: 22835,30 грн. ( ОСОБА_1 );

2. Поновити строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі № 014/690/12-ц за рішенням, що видав Кагарлицький районний суд Київської області від 27.11.2012 року про стягнення заборгованості за кредитним договором № 80/П/61/2008-980 від 27.05.2008 року у розмірі: 22835,30 грн. ( ОСОБА_1 );

3. Заяву розглянути без участі Заявника. Заяву підтримує у повному обсязі.

Вимоги, викладені в прохальній частині заяви, в мотивувальній її частині заявник обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:

Рішенням, що видав Кагарлицький районний суд Київської області від 27.11.2012 року у цивільній справі № 014/690/12-ц, було задоволено позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» до боржника: ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), та прийнято рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 80/П/61/2008-980 від 27.05.2008 року у розмірі: 22835,30 грн.

Згідно Договору № GL48N18070_blanк про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, право вимоги за Кредитним договором № 80/П/61/2008-980 від 27.05.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), право вимоги перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП. ПЕРВІСНИЙ КРЕДИТОР - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», згідно Договору № GL48N18070_blanк про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року, відступив права вимоги на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» - (НОВИЙ КРЕДИТОР), адреса: 49019, Дніпропетровська обл., м. Дніпро вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, офіс 402; код ЄДРПОУ 43115064, п/р № НОМЕР_3 в АТ «ПРАВЕКС БАНК», МФО 380838, разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами договори поруки, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємним/ частинами.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зістаттею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норма статті 442 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України передбачає як заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником так і заміну боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, а отже може бути проведена на будь-якій стадії процесу, що також узгоджується з позицією, викладеною постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільно суду від 21.03.2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61/12076св18, а відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва, що узгоджується з позицією, викладеною постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20.11.2013 року.

Відповідно до вимог ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також са заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 55 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора у зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження та стягувача у виконавчих листах, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в правовідносинах.

Відповідно до ч.1,2,5 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа, державний або приватний виконавець).

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, тобто в ній прямо визначено правило поведінки, а саме процедуру заміни сторони виконавчого провадження, яка не передбачає заміну сторони виконавчого провадження виключно у відкритому виконавчому провадженні.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому правового статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, ч. 5 ст. 442 ЦПК України.

За договором про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_01 від 30.09.2020 року, право вимоги за Кредитним договором № 80/П/61/2008-980 від 27.05.2008 року, перейшло до ТОВ « БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

В матеріалах кредитної справи № 80/П/61/2008-980, яку було передано від ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», було встановлено наявність оригіналу виконавчого листа по справі № 014/690/12-ц про стягнення з боржника ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 80/П/61/2008-980 від 27.05.2008 року у розмірі: 22835,30 грн.

Під час передачі кредитної справи боржника ОСОБА_1 ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (Новий кредитор), рішення та/ або копію рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27.11.2012 року по цивільній справі № 014/690/12-ц не було передано, що є підставою вважати, що вищезазначене рішення було втрачено. Натомість дана інформація міститься у єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно частини 1 статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України "Про виконавче провадження" Строки у виконавчому провадженні - не періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати. Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Слід зазначити, що поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання можливе лише стосовно виконавчих документів, які видані Судом. Так, згідно із ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження» Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 124 Конституції України Суди ухвалюють свої рішення іменем України. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Цим визначено суверенні права України на здійснення правосуддя та захист державою прав і свобод людини та законних інтересів інших суб`єктів права, які звернулися в установленому порядку до судів України. Відповідний припис про ухвалення судових рішень іменем України заснований на положеннях Конституції України про ге, що судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і відповідно вони мають бути гарантовані державою.

Стягувач, який просить суд поновити пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого документа, повинен довести, що такий строк пропущено ним з поважних причин, оскільки саме таку умову містить процесуальне законодавство.

Чинне процесуальне законодавство не визначає переліку причин, які є поважними (такими, що не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Суди при розгляді заяв стягувачів виходять з того, що такі причини (обставини) повинні бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред`явлення до виконання.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 р. № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 05 червня 2015 р. № 113 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА", що свідчить про Фактичну неможливість ПАТ КБ «Надра» вчиняти дії щодо пред`явлення судового наказу до виконання.

Вважають, що причини пропуску строків для подачі виконавчого листа № 014/690/12-ц до виконання є поважними оскільки, ТОВ « БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», не могло раніше знати про дану обставину, оскільки ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» відступив права вимоги на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. з графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами, лише 30.09.2020 року.

Вищезазначені обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк, та виникли об`єктивно не залежно від волі ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких на Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 129 Конституції України рішення суду є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема, - Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: а справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greecе) від 19.03.1997p., пункт 40).

Щодо питання поновлення процесуальних строків національними судами, Європейський суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства від 21.02.1975р., пункт 36), не є абсолютним, воно може буту обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду може бути обмежено таким або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» (Guerin v. France), від 29.06.1998р., пункт 31.

Європейський суд у своїх рішеннях також відзначає, що правило регулювання строків подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту, (рішення у справі «Перез де рада Каванілес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain), від 28.10.1998р. 45).

Підсумовуючи вишевикладене, положення ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» не може протипічити положенням Конституції України. Цивільного Кодексу України, звичаям ділового обороту. Пропуск строку виконавчих листів до прєд`явлення, що встановлений ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», не може відміняти обов`язковість виконання судових рішень, порушувати права однієї сторони на користь іншої, оскільки це протирічить засадам Конституції України, також відміняти положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та дозволяти боржнику уникати відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Отже, можна зробити висновок, що нормами Цивільного процесуального кодексу України не встановлено чіткий порядок надсилання кореспонденції іншим учасникам справи, на підставі чого діє основний принцип диспозитивності, а квитанція поштового відправлення рекомендованих листів, та/або згрупований список відправлень, реєстр поштового відправлення у яких зазначається грек номер відправлення- є документальним підтвердженням направлення доказів іншим учасникам справи (провадження).

На підставі викладеного, керуючись ст. 512 ЦК України, ст.ст. 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження та ст.ст. 433, 442, п. 17.4) Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, - заявник просить задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині заяви.

18.06.2021 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання вищевказаної заяви був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

Слухання справи було призначене на 16 год. 00 хв. 27.07.2021 року.

В судове засідання, яке відбулося 27.07.2021 року, представник заявника, - «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», - не з`явився, проте, в матеріалах справи міститься письмова заява – клопотання, в якій заявник просить суд слухати справу без участі його представника, вимоги, викладені в прохальній частині заяви, - підтримує в повному обсязі.

В судове засідання, яке відбулося 27.07.2021 року, представник заінтересованої особи, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінанс груп», - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

В судове засідання, яке відбулося 27.07.2021 року, представник заінтересованої особи, - Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «НАДРА», - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

В судове засідання, яке відбулося 27.07.2021 року, заінтересована особа, (боржник), - ОСОБА_1 , - не з`явилася, хоча повідомлявся судом про день, час та місце слухання справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині заяви про заміну сторони виконавчого листа задовольнити, - шляхом винесення рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні, та застосування до них норм права:

Згідно судового рішення, що виніс Кагарлицький районний суд Київської області від 27.11.2012 року у цивільній справі № 014/690/12-ц, було задоволено позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» до боржника, - ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), та прийнято рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 80/П/61/2008-980 від 27.05.2008 року у розмірі: 22835,30 грн.

Згідно Договору № GL48N18070_blanк про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, право вимоги за Кредитним договором № 80/П/61/2008-980 від 27.05.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), право вимоги перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП. ПЕРВІСНИЙ КРЕДИТОР - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», згідно Договору № GL48N18070_blanк про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року, відступив права вимоги на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» - (НОВИЙ КРЕДИТОР), адреса: 49019, Дніпропетровська обл., м. Дніпро вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, офіс 402; код ЄДРПОУ 43115064, п/р № НОМЕР_3 в АТ «ПРАВЕКС БАНК», МФО 380838, разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами договори поруки, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємним/ частинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норма статті 442 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України передбачає як заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником так і заміну боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, а отже може бути проведена на будь-якій стадії процесу, що також узгоджується з позицією, викладеною постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільно суду від 21.03.2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61/12076св18, а відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва, що узгоджується з позицією, викладеною постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20.11.2013 року.

Відповідно до вимог ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також са заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 55 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора у зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження та стягувача у виконавчих листах, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в правовідносинах.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа, державний або приватний виконавець).

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, тобто в ній прямо визначено правило поведінки, а саме процедуру заміни сторони виконавчого провадження, яка не передбачає заміну сторони виконавчого провадження виключно у відкритому виконавчому провадженні.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому правового статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, ч. 5 ст. 442 ЦПК України.

За договором про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_01 від 30.09.2020 року, право вимоги за Кредитним договором № 80/П/61/2008-980 від 27.05.2008 року, перейшло до ТОВ « БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

В матеріалах кредитної справи № 80/П/61/2008-980, яку було передано від ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», було встановлено наявність оригіналу виконавчого листа по справі № 014/690/12-ц про стягнення з боржника ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 80/П/61/2008-980 від 27.05.2008 року у розмірі: 22835,30 грн.

Під час передачі кредитної справи боржника ОСОБА_1 ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (Новий кредитор), рішення та/ або копію рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27.11.2012 року по цивільній справі № 014/690/12-ц не було передано, що є підставою вважати, що вищезазначене рішення було втрачено. Натомість дана інформація міститься у єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно частини 1 статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України "Про виконавче провадження" Строки у виконавчому провадженні - не періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати. Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Слід зазначити, що поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання можливе лише стосовно виконавчих документів, які видані Судом.

Так, згідно із ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження» Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 124 Конституції України Суди ухвалюють свої рішення іменем України. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Цим визначено суверенні права України на здійснення правосуддя та захист державою прав і свобод людини та законних інтересів інших суб`єктів права, які звернулися в установленому порядку до судів України. Відповідний припис про ухвалення судових рішень іменем України заснований на положеннях Конституції України про ге, що судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і відповідно вони мають бути гарантовані державою.

Стягувач, який просить суд поновити пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого документа, повинен довести, що такий строк пропущено ним з поважних причин, оскільки саме таку умову містить процесуальне законодавство.

Чинне процесуальне законодавство не визначає переліку причин, які є поважними (такими, що не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Суди при розгляді заяв стягувачів виходять з того, що такі причини (обставини) повинні бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред`явлення до виконання.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 р. № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 05 червня 2015 р. № 113 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "НАДРА", що свідчить про Фактичну неможливість ПАТ КБ «Надра» вчиняти дії щодо пред`явлення судового наказу до виконання.

Суд вважає, що причини пропуску строків для подачі виконавчого листа № 014/690/12-ц до виконання є поважними оскільки, ТОВ « БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», не могло раніше знати про дану обставину, оскільки ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» відступив права вимоги на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. з графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами, лише 30.09.2020 року.

Вищезазначені обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк, та виникли об`єктивно не залежно від волі ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких на Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 129 Конституції України рішення суду є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема, - Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: а справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greecе) від 19.03.1997p., пункт 40).

Щодо питання поновлення процесуальних строків національними судами, Європейський суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства від 21.02.1975р., пункт 36), не є абсолютним, воно може буту обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду може бути обмежено таким або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» (Guerin v. France), від 29.06.1998р., пункт 31.

Європейський суд у своїх рішеннях також відзначає, що правило регулювання строків подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту, (рішення у справі «Перез де рада Каванілес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain), від 28.10.1998р. 45).

Підсумовуючи вишевикладене, положення ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» не може протипічити положенням Конституції України. Цивільного Кодексу України, звичаям ділового обороту. Пропуск строку виконавчих листів до прєд`явлення, що встановлений ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», не може відміняти обов`язковість виконання судових рішень, порушувати права однієї сторони на користь іншої, оскільки це протирічить засадам Конституції України, також відміняти положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та дозволяти боржнику уникати відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 129 - 1 Конституції України, ст. 1, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, 268, 442 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні та поновлення строків на його пред`явлення, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», заінтересовані особи, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінанс груп», Публічне акціонерне товарисово «Комерційний Банк «НАДРА», боржник – ОСОБА_1 , - задовольнити.

Замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «НАДРА», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БРАЙТ ЇНВЕСТМЕНТ", код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: 49019, м. Дніпро, вулиця Академіка Белелюбського, будинок 54, офіс 402, (р/р IBAN: НОМЕР_1 , банк одержувача АТ «ПРАВЕКС БАНК»,СДРПОУ банку 14360920,код банку 380838), у виконавчому листі по цивільній справі № 014/690/12-ц за рішенням, що видав Кагарлицький районний суд Київської області від 27.11.2012 року про стягнення заборгованості за кредитним договором № 80/П/61/2008-980 від 27.05.2008 року у розмірі: 22835,30 грн. ( ОСОБА_1 );

Поновити строк для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі № 014/690/12-ц за рішенням, що видав Кагарлицький районний суд Київської області від 27.11.2012 року про стягнення заборгованості за кредитним договором № 80/П/61/2008-980 від 27.05.2008 року у розмірі: 22835,30 грн. (боржник, - ОСОБА_1 ).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Згідно ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Згідно п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно, ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Київського Апеляційного суду через Кагарлиький районний суд Київської області з моменту проголошення, а учасниками процесу, які не були присутні в залі судового засідання під час проголошення ухвали, - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Закаблук