Рішення № 100069058, 04.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року Справа № 160/12066/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/12066/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” (далі – ТОВ “ПК ДТЗ”, позивач) звернулося до Дніпровської окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому позивач, з урахуванням уточнень від 27.07.2021 року, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 27.01.2021 р., №UА110150/2021/000026/1.

Ухвалою суду від 21.07.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України та зобов`язано позивача у п`ятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду належно засвідчених документів, що посвідчують повноваження, особи, якою підписано позовну заяву на дату підписання цієї позовної заяви; уточненої позовної заяви у відповідності до кількості учасників справи, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору, згідно вимог ст.5, п. 4 ч.5 ст. 160, ст. 161, ст.245 КАС України та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із урахуванням висновків суду та доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та відповідно наданням до суду доказів, що підтверджують вказані обставини; доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та відповідно наданням до суду доказів, що підтверджують вказані обставини, згідно положень п.п.4,5 ст. 160 КАС України, належним чином завірених копій додатків, наданих до позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.08.2021 року продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 21.07.2021 року на п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Позивачем, у строк визначений в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.08.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/12066/21 та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також, ухвалою суду від 05.08.2021 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів, а саме:

- рішення про коригування митної вартості товарів від 27.01.2021р., №UА110150/2021/000026/1;

- картку відмови (за наявності);

- ЕМД разом із додатками;

- пояснення товариства та інші докази щодо суті спору.

28.08.2021 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу, а також із витребуваними судом доказами по справі.

01.09.2021 року позивачем до суду була подана письмова відповідь на відзив відповідача на позовну заяву.

За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 04.10.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

У позовній заяві, зазначено, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту.

Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень.

Вказують, що на їх думку, надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідач, на думку позивача, всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду, витребує у ТОВ “ПК “ДТЗ” додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні підстави для скасування рішення, яке звернуто до оскарження.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки наданими з митними деклараціями документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв`язку з чим і прийняті рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом 2-ґ.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 20.11.2019 року, ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією "WUXI SUNSHINE MACHINERY TECHNOLOGY CO., LTD" (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № FST-1-2020 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

У подальшому, компанією "WUXI SUNSHINE MACHINERY TECHNOLOGY CO., LTD", відповідно до умов цього зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації № 2 від 02.11.2010р., було здійснено поставку ТОВ «ПК «ДТЗ» партію товарів (вібротрамбовок електричних) на загальну суму 23324,00 дол. США, які поставлялись на умовах FOB-Шанхай, Китай згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010".

Базис поставки FOB «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порт)' прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

26.01.2021 року з метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ "ПК "ДТЗ", задекларовано партію отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД) №UA110150/2021/000975, а саме: інструменти ручні переносні виробництва торговельної марки "Кентавр", що мають у своєму складі вмонтований електричний двигун, з живленням від загальної електромережі: вібротрамбовка електрична, що являє собою агрегат, розрахований на переміщення, утримання і спрямування під час роботи від руки, який складається з рами з рукоятками оператора, привідного електродвигуна у поєднанні з редуктором, від яких ударні коливання передаються, амортизаційною мембраною до робочої плити, в комплекті з кріпильними елементами: - мод.ВТ-95Е, в кількості 119 шт., загальною вартістю 23324 дол. США (Товар №1).

Митна вартість зазначеного товару підприємством визначена відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

Умовами поставки сторони визначили FOB - CN Shanghai.

Заявлений загальний рівень митної вартості задекларованого товару був визначений декларантом на рівні 24174,00 дол. США.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу такі документи, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 20.11.2019 року № FSТ-1-2020; додаток (специфікація) до нього від 02.11.2020р. № 2; рахунок - фактура від 18.01.2021року №SS-20001; пакувальний лист від 18.01.2021 року; технічний опис товарів.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 від 15.10.19 року; коносамент: № UТRUST20110254В від 03.12.2020 року; заявку на міжнародне морське перевезення від 02.11.2020 року; рахунок № L40226 від 25.01.2021 року, автомобільну накладну СМR №7363 від 25.01.2021 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митним органом підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого, митним органом були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості.

Митницею було повідомлено про те, що що подані позивачем документи не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей, що ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

В результаті контролю зазначено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.

Так, відповідач вказує, що згідно відомостей, наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB -Shanghai, China, згідно Інкотермс.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження.

За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта.

Відповідно до п. 4.2 контракту від 20.11.2019 № FST-1-2020 - у ціну товару включена вартість пакування та маркування.

Таким чином, на думку відповідача, надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.

Також, враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 20.11.2019 року № FST-1-2020 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення.

Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) товариством не надано.

Згідно п. 5.2 контракту від 20.11.2019 року №FST-1-2020 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту.

Відповідач вказує, що у наданій декларантом Специфікації № 2 від 02.11.2020 року зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару.

Митницею запропоновано декларанту, у разі здійснення оплати, надати банківські платіжні документи у відповідності до ч. 2 ст. 53 МКУ.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано: Договір ТЕО №1510/912/2019 від 15.10.2019 року з Перевізником «Global Container Lines Latvija SIA»; рахунок про надання ТЕО від 25.01.2021 року № L40226, Заявку № 1/38-2 від 02.11.2020 року.

Однак, як вказує відповідач, надана до митного оформлення Заявка №1/38-2 від 02.11.2020 року, не кореспондується по даті з рахунком-фактурою № SS-20001 від 18.11.2020 року, за яким здійснено поставку оцінюваної партії товару.

Згідно відомостей ЕМД поставка партії товару здійснена у контейнері №UETU5047363 на морському судні SAFMARINE NUBA (гр. 21 ЕМД) за коносаментом №UTRUST20110254В від 03.12.2020 року.

Враховуючи визначений, відповідачем встановлено, що маршрут перевезення згідно Заявки № 1/38-2 від 02.11.2020 року (Port Shanghai, China - port Chornomorsk - city Dnipro, Ukraine), у Рахунку про надання ТЕО від 25.01.2021 № L40226 наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту) маршрутом Port Shanghai, China -port Chornomorsk,UKRAINE.

У рахунку про надання ТЕО від 25.01.2021 року № L40226 термін його оплати спливає: 19.02.2021 року.

Відповідачем запропоновано декларанту, у разі здійснення оплати, надати банківські платіжні документи.

Також, вказують, що декларантом було надано трек-лист переміщення контейнеру №UETU5047363, відповідно до якого оцінювана партія товару була перевантажена в порту King Abdullah, Saudi Arabia з судна MSC ERICA на судно MSC OSCAR, в подальшому партія товару була перевантажена в порту Said East, Egypt з судна MSC OSCAR на судно SAFMARINE NUBA.

Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався та наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

Також, у коносаменті від 03.12.2020 року № UTRUST20110254В у графі «For delivery apply to» (Для доставки звертатися до) зазначено - ICS LTD, що, на думку відповідача, може свідчити про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування.

Враховуючи наведене, на думку відповідача, під час митного оформлення товару, були виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат на транспортування та перевантаження.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. З ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом № 02-27/01 від 27.01.2020 року, позивачем ТОВ «ПК «ДТЗ», додатково були надані митному органу, такі документи, а саме: прайс-лист виробника/постачальника б/н від 20.10.2020 року; акт виконаних робіт №б/н від 25.01.2021 року; комерційну пропозицію виробника / постачальника (оферту) б/н 27.10.2020 року. Також, додатково було повідомлено відповідача, про те, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані, вони, на думку товариства, підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть.

Щодо зауважень підприємства, викладених у листі від 27.01.2021 року вих. №02-27/01, декларанту проінформовано про таке.

Щодо надання копії декларації країни відправлення, відповідач зазначає про таке:

«Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Порядком заповнення вантажної експортно-імпортної декларації, затвердженим маніфестом Головного митного управління КНР № 52 від 2008 року.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 20.11.2019 №FST-1-2020.

Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів , чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. З ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій у повідомленні №1 митниці декларанта зобов`язано надати копії декларації країни відправлення.

Таким чином, враховуючи наведене вище, на думку відповідача, ненадання декларантом ТОВ "ПК "ДТЗ" експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні».

Щодо здійснення оплати, товариство було проінформовано про таке:

«Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п. 2 ст. 53 МКУ).

Відповідно до положень ч. 4,5 ст. 58 МКУ митною вартістю товарів , які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту , є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваного товару станом на 27.01.2021 декларантом не надано».

Щодо повноти включення транспортної складової до митної вартості товарів, що у повідомлення № 1 митниці зазначено, що згідно Заявки № 1/38-2 від 02.11.2020 року визначено маршрут перевезення та відповідно маршрут надання послуг Перевізником «Global Container Lines Latvija SIA»: Port Shanghai, China - port Chornomorsk - city Dnipro, Ukraine.

Однак, у рахунку про надання ТЕО від 25.01.2021 № L40226 наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту) маршрутом Port Shanghai, China - port Chornomorsk ,UKRAINE.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні (ст. 58 МКУ).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат на транспортування на визначеному у Заявці № 1/38-2 маршруті перевезення.

Декларантом не надано документального підтвердження включення додаткових витрат або спростування виявлених невідповідностей.

Враховуючи вищезазначене, в наданих документах містяться суперечні відомості щодо включення додаткових витрат та надбавок до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч. 10 ст. 58 МКУ.

Документального підтвердження договірних відносин з компанією-агентом NEW LINE LTD та транспортних перевізних документів, що підтверджують перевезення на судні MAERSK KLAIPEDA, декларантом не надано, що унеможливлює перевірку товаророзпорядчих функцій між контрагентами та включення понесених витрат на послуги перевезення додатково залучених перевізників».

Щодо наданих транспортних документів, відповідачем зазначено, що у повідомленні митниці №1 зазначалося, що партія товару була перевантажена в порту King Abdullah, Saudi Arabia з судна MSC ERICA на судно MSC OSCAR, далі партія товару була перевантажена в порту Said East, Egypt з судна MSC OSCAR на судно SAFMARINE NUBA.

Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався.

Декларант у листі №02-27/01 від 27.01.2021 зазначає, що за коносаментом від 03.12.2020 № UTRUST20110254В перевезення вантажу здійснено компанією «Global Container Lines Latvija SIA», яка видала вказаний коносамент.

Крім того, згідно коносаменту № UTRUST20110254В перевезення контейнеру №UETU5047363 здійснено на судні MSC ERICA.

Коносамент не містить відміток про здійснення перевантаження вантажу і є декларантом не надано транспортних перевізних документів, що підтверджують переміщення вантажу на суднах MSC OSCAR та SAFMARINE NUBA.

Щодо наданого прайс-листа та комерційної пропозиції, декларантом додатково надано прайс-лист від 20.10.2020 року та комерційну пропозицію від 27.10.2020 року.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Наданий до митного контролю прайс-лист від 20.10.2020 року має суб`єктивний характер в розумінні вимог ст. 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД №UA110150/2021/000975 від 26.01.2021 та конкретні умови поставки - FOB Shanghai.

За формою та змістом прайс-лист повторює надану комерційну пропозицію від 27.10.2020 року, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ.

Декларантом не надано документального підтвердження повноти включення додаткових витрат до загальної вартості наданих послуг, що є складовими митної вартості товарів.

Враховуючи наведені обставини, встановлені відповідачем під час здійснення перевірки, 27.01.2021 року митним органом було прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UА110150/2021/000026/14, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, відповідно до положень ст.64 МКУ - до 40288,28 дол.США. Також товариству було відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з Рішенням від 28.02.2020 року №UА110150/2021/000026/1, загальна сума митної вартості задекларованих товарів була збільшена митницею з 24174 дол. США. до 40288,28 дол.США., тобто на 16114,28 дол. США.

У подальшому, скориставшись правом передбаченим положеннями ст.52 МК України, підприємство задекларувало три частини з зазначеної партії товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № UА 110150/2021/001098 від 27.01.2021 року.

Судом встановлено, що загальна різниця митних платежів (ввізне мито та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 101618,89 гривень.

Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в гр. 47 "Нарахування платежів", 47 "В" "Подробиці розрахунків" ЕМД №UА110150/2021/001098 від 27.01.2021 року.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару №UА110150/2021/000026/1 від 27.01.2021 року на предмет його відповідності закону суд виходить із такого.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 МК України):

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

-якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Згідно частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

- здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

- випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право (частина п`ята статті 54 МК України): упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

-невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

-неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

-обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

-обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

- інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України):

- основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

- немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

-щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

- жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

- покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.

Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із статтею 58 МК України робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно з статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Розділом 17 Інкотермс визначено види транспорту та відповідні їм терміни Інкотермс, серед яких передбачено: FOB франко-борт (... назва порту відвантаження) виключно морський і внутрішній водний транспорт.

Термін «франко-борт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Дослідивши докази по справі, встановлено, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить такого.

Митна вартість була визначена Декларантом за ціною контракту (за першим методом).

Згідно матеріалів справи, митницею у повідомленні та Рішенні про коригування митної вартості товару, зазначено про такі обставини:

«ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" до митного контролю та оформлення 26.01.2021 року за ЕМД №UA110150/2021/000975 від 26.01.2021 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 20.11.2019 року №FST-l-2020 з "WUXI SUNSHINE MACHINERY TECHNOLOGY" CO., LTD.., за Специфікацією №2 від 02.11.2020, рахунком-фактурою № SS-20001від 18.11.2020 року. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB -Shanghai, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, Продавець зобов 'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експерта. Водночас,

відповідно до п.4.2 контракту від 20.11.2019 № FST-1-2020 - у ціну товару включена вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару».

Відповідно до Специфікації №2 сторони погодили поставку товару на умовах Правил ІНКОТЕРМС FOB Шанхай (Shanghai).

В пункті 3.1.1. Контракту сторони передбачили, що у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна на узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець зобов`язаний за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження , назву, час прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином, умовами контракту, та відповідно правилами ІНКОТЕРМС, передбачено, що вартість завантаження товару на судно включена у вартість товару.

Верховний Суд, в постановах від 02.03.2018 року по справі № 804/2997/17, від 12.03.2019 року по справі №817/604/17 висловив такий правовий висновок: «Суд апеляційної інстанції вказав, що термін FOB Інкотермс 2010 передбачає оплату продавцем витрат на завантаження вантажу на борт судна, а тому доводи позивача щодо відсутності як підстав, так і доказів сплати ним зазначених витрат є обґрунтованими».

«У розумінні "Інкотермс 2010" термін "вартість і фрахт" означає, що постачальник оплачує, всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.

Витрати на транспортування по країні продавця та завантаження па борт судна не потребують додаткового підтвердження для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов договору поставки та за інвойсом.

Враховуючи наведене, зазначені відповідачем витрати на навантаження товару на борт судна не потребують додаткового підтвердження в даних випадках.»

«Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 20.11.2019 № FST-1-2020 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експерта, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 20.11.2019 №FST-1-2020. Відповідно до ч.3 cm. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 cт.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 cт. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій у повідомленій №1 митниці декларанта зобов`язано надати копії декларації країни відправлення. Ненадання декларантом ТОВ "ПК "ДТЗ" експортної декларації свідчить

про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копію декларації країни відправлення».

Так, згідно положень ч.3 ст.53 МКУ вимога митниці про надання копії митної декларації країни відправлення с правомірною за умови якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Встановлено, що у повідомлені митниці та оскаржуваному рішенні не зазначено, в яких наданих митниці документах містяться розбіжності, які усуватиме додатково витребувана копія митної декларації країни відправлення.

Посилання на пункт 3.1.1. договору є неналежними, з огляду на те, що цей пункт не містить обов`язків для сторін вимагати та надавати документи, які підтверджують включення у вартість товару витрат, які несе Постачальник в країні відправлення.

Крім того, надання додаткових документів можливе за умови наявності таких документів у підприємства. Копія митної декларації у підприємства відсутня, а тому надання її митниці не можлива.

Враховуючі надані до митного оформлення документи, які підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, у повідомленні відповідачем не було зазначено, не конкретизовано, у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.

Товариством повідомлено, та надані відповідні пояснення про те, що копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня, в зв`язку з чим надання її є неможливим.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР.

Діючим митним законодавством, ні України ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Законодавство КНР щодо митного оформлення товарів не є міжнародним нормативно-правовим актом та розповсюджується виключно на територію КНР та китайських суб`єктів господарювання. Митницею не наведені конкретні положення національного законодавства ні КНР ні України, які зобов`язують українські підприємства вимагати від іноземних партнерів та мати у себе в наявності копії декларації країни відправлення та у обов`язковому порядку надавати такі копії митному органу.

Верховний Суд України в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив таку правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення. «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

«Відповідно п.5.2 контракту від 20.11.2019 року № FSТ-1-2020 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях до Контракту. У наданій декларантом Специфікації №2 від 02.11.2020 року зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). У разі здійснення оплати, слід надати банківські платіжні документи у відповідності до ч.2 ст.53 МКУ. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). У повідомленні №1 від митниці наголошувалось, що у наданій декларантом Специфікації №2 від 02.11.2020 зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару».

Отже, відповідачем були лише запитані банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару. Станом на 27.01.2021 банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару декларантом не надано.

Відповідно до положень ч.2 ст.53 МКУ умовою надання митниці банківських платіжних документів, які підтверджують факт оплати коштів за товар, є наявність такої оплати.

Встановлено, що у наданих товариством документах наявна печатка Дніпровської митниці про взяття товару під митний контроль з 26.01.2021 року.

Тобто, фактично, товар було доставлено у кінцевий пункт призначення саме в цей день.

Сторонами передбачено термін оплати за товар на протязі 90 днів від дати фактичного отримання товару.

Таким чином, термін оплати відраховується від 26.01.2021 року.

Враховуючи що на день декларування оплата товару не здійснювалась надання митниці банківських платіжних документів не передбачалося за можливе.

10.03.2021 року Сторони уклади додаткову угоду №1 згідно якої були змінені терміни оплати товару за Специфікацією №2 - оплата в розмірі 23324 дол.СІІІА здійснюється до 31.12.2021 року.

17.03.2021 року платіжним дорученням №356 Продавцю було перераховано 4185,30 дол.США.

Щодо умов та термінів оплати за товар Верховний Суд неодноразово висловлював наступну правову позицію:

«У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не і можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта» (Постанова від 11.04.2018 року по справі № 804/4680/16).

"Крім того, судами попередніх інстанцій доречно зауважено, що уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей." (Постанова від 20.03.2018 по справі №815/4132/17).

"Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не має будь яких підстав вважати, що дати здійснення оплати за товар впливають на ідентифікацію товару і визначення його митної вартості." (Постанова від 19.11.2019 року справа №804/911/14).

«Декларантом додатково надано прайс-лист від 20.10.2020 року та комерційну пропозицію від 27.10.2020 року. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін «прейскурант» частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг. Наданий до митного контролю прайс-лист від 20.10.2020 року має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД №UAU0150/2021/000975 від 26.01.2021 та конкретні умови поставки - FOB Shanghai. За формою та змістом повторюючи надану комерційну пропозицію від 27.10.2020р., що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ».

Така підстава митниці є неналежною, оскільки прайс-лист є . документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа.

Прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Комерційна пропозиція не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Судом встановлено, що ціна товару, зазначена у прай-листі та комерційній пропозиції підтверджується іншими наданими митниці документами- Специфікацією №2, інвонсом №SS20001 від 18.11.2020 року, Додатковою угодою №1.

Таким чином, зауваження відповідача відносно прайс-листа є неналежними та відповідно не є належною підставою для витребування додаткових документів або неврахування його, як документу, підтверджуючого вартість товару, також для коригування митної вартості.

«Надана до митного оформлення Заявка №1/38-2 від 02.11.2020 не кореспондується по дат- vрахунксм-фактурою № SS-20001 від 18.11.2020, за яким здійснено поставку оцінюваної партії товару.

Згідно відомостей ЕМД поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнері №UETU5047363 на морському судні SAFMARINE NUBA (гр.21 ЕМД) за коносаментом №UTRUST20110254В від 03.12.2020. Враховуючи визначений маршрут перевезення згідно Заявки №1/38-2 від 02.11.2020 (Port Shanghai, China - port Chornomorsk - city Dnipro, Ukraine), при цьому у Рахунку про надання ТЕО від 25.01.2021 № L40226 наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту) маршрутом Port Shanghai, China -port Chornomorsk, UKRAINE.

У повідомлення №1 митниці зазначено, що «згідно Заявки № 1/38-2 від 02:11.2020 визначено маршрут перевезення та відповідно маршрут надання послуг Перевізником «Global Container Lines Latvija SIA»: Port Shanghai, China - port Chornomorsk - city Dnipro, Ukraine. При цьому, у рахунку про надання ТЕО від 25.01.2021 року № L40226 наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту) маршрутом Port Shanghai, China-port Chornomorsk, UKRAINE. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні (ст..58 МКУ). Відповідно до ч. 2 cm.52 МКУ декларант зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат на транспортування на визначеному у Заявці № 1/38-2 маршруті перевезення. Декларантом не надано документального підтвердження включення додаткових витрат або спростування виявлених невідповідностей».

Однак, такі доводи відповідача, є неналежними оскільки, як встановлено судом, згідно з умовами договору перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 від 15.10.2019 року, пунктом 1.2. передбачено, що умови перевезення визначаються в заявках Замовника, що є невід`ємною частиною вказаного договору.

Зміст та мета Заявки (додатка до договору №1510/912/2019 від 15.10.2019 року), узгодити умови перевезення, строки готовності вантажу до відправлення, тип та кількість транспортних одиниць та вартість перевезення. Оскільки вказана заявка надається перевізнику до моменту фактичної передачі вантажу Відправником у розпорядження останнього, дата Заявки та дата рахунку фізично не можуть і не повинні кореспондуватися між собою.

Зазначення в пункті 1 Заявки маршруту прямування вантажу до кінцевого пункту доставки - м Дніпро ніяким чином не є маршрутом надання послуг згідно договору фрахту і не свідчить про наявність розбіжностей в цьому документі та інших документах , і не дає підстав для коригування митної вартості.

Предметом договору міжнародного морського перевезення (фрахту) №1510/612/19 є морське перевезення контейнера від порту Китаю до Порта в Україні. Заявка про перевезення оформлялась в рамках зазначеного договору на підставі чого в пункті 11 Заявки і зазначений маршрут фрахту і транспортні витрати саме морського перевезення.

Перевезення контейнера по Україні здійснювалось на підставі іншого договору і іншою транспортною компанією.

«У рахунку про надання ТЕО від 25.01.2021 № L40226 термін його оплати спливає: 19.02.2021. У разі здійснення оплати прошу надати банківські платіжні документів Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 cт.53 МКУ). Вказані документи до митного оформлення не надано».

Зауваження щодо ненадання банківського платіжного документу не може вважатись розбіжністю у наданих документах, яка має вплив на правильність розрахунку митної вартості.

Окрім того, у Рішенні Відповідач зазначає що на день митного оформлення товару термін оплати інвойса №L40226 не сплинув.

Згідно ч.2 ст.53 МКУ умовою надання банківського документу є факт сплати коштів.

Враховуючи, що на день декларування оплата вартості міжнародного морського перевезення не здійснювалась і термін оплати не сплинув, надання банківських платіжних документів було не можливим.

«Декларантом надано трек-лист переміщення контейнеру № UETU5047363, відповідно до якого оцінювана партія товару була перевантажена в порту King Abdullah, Saudi Arabia з судна MSC ERICA на судно MSC OSCAR далі партія товару була перевантажена в порту Said East, Egypt з судна MSC OSCAR

на судно SAFMARINE NUBA. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог cm. 335 МКУ, до митного оформлення не надавався. Також, у коносаменті від 03.12.2020 № UTRUST20110254В у графі «For delivery apply to» (Для доставки звертатися до) зазначено - ICS LTD, що може свідчити про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування».

Встановлено, що перевезення контейнерів морським транспортом здійснювалось відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення №1510/912/2019.

Перевізником за договором виступала компанія «Global Container Lines Latvija SIA», яка відповідно до пункту 2.2 договору зобов`язана видати та надати Замовнику коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення. Перевізником в рамках укладеного договору видано коносамент, зазначений у ЕМД, як основний транспортний документ, що підтверджує факт перевезення контейнерів відповідно до узгоджених сторонами заявок . Коносаменти містять інформацію щодо кількості місць, ваги брутто товару, відправника та отримувача товару, порт відправлення та доставлення вантажу, яка підтверджена іншими наданими до оформлення документами (специфікаціями, інвойсами, пакувальними листами). Договором не передбачено надання Перевізником інших транспортних документів крім коносаменту.

Відповідно до пунктів 1.2, 4.3 договору №1510/912/2019 від 15.10.2019 року детальні умови перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною Договору.

У разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт.

У заявці , інвойсі , акті виконаних робіт зазначено, що перевантаження входить у загальну вартість фрахту. Таким чином, перевантаження контейнера на інше судно в процесі перевезення у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту і не потребує окремого зазначення таких витрат в інвойсі.

Згідно матеріалів справи, для підтвердження транспортних витрат, які є складовою митної вартості товару, позивачем митниці були надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ:

-рахунок ( інвойс) №L40226 , який містить посилання на договір фрахту, номер контейнера в якому розміщено товар маршрут міжнародного морського перевезення від порту відправлення до порту призначення;

- коносамент UTRUST20110254В від 03.12.2020 року виданий Перевізником відповідно до умов укладеного договору перевезення, який містить інформацію про вагу брутто задекларованого товару, кількість місць , інформацію про відправника та отримувача товару , номер контейнера;

- додатково наданий акт виконаних робіт від 25.01.2021 року;

- заявка на перевезення № 1/38-2, яка також надана для митного оформлення містить інформацію щодо ваги брутто товару , кількість місць, загальну вартість фрахту по маршруту Шанхай-Чорноморськ.

Так, згідно положень ч.3 ст.335 МКУ митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості, зокрема, про транспортні (перевізні)документи.

Листом ДФС України від 03.02.2015 pоку №3327/7/99-99-24-02-02-17 звертається увагу на те, що згідно зі статтями 264 (ч. 2) та 335 (ч. 3) Митного кодексу України (далі - МКУ) при здійсненні митного оформлення товарів разом з митною декларацією подаються лише рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених МКУ, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені статтями 257 (ч. 8) та 335 (ч. 3) МКУ, зазначаються у встановленому порядку в митній декларації. Таким чином, митним законодавством , у т. ч. главами 6-11 МКУ, врегульовано питання щодо необхідності надання під час декларування товарів тільки тих документів, що містять відомості, необхідні для митного оформлення.

Компанія «ICS Ltd» є агентом морської лінії в порту призначення.

Господарських відносин з компанією «ICS Ltd» в рамках договору фрахту №1510/912/2019 у ТОВ «ПК «ДТЗ» встановлено не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані підприємством документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, його ціну, транспортні витрати, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Також, слід зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим.

Крім того, суд з аналогічних підстав не враховує доводи митного органу, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між Митницею та Декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Утой же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши докази по справі, встановлено, що згідно наданих до суду доказів, позивачем подані до митного оформлення імпортованого товару належні документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та відповідно до статті 49 МК України визначена митна вартість товарів базується на ціні, що фактично сплачена за ці товари.

Подані документи містили числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 статті 58 МК України, до митної вартості додані фактичні витрати, понесені на оплату перевезення транспортом.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Таким чином, з системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства слід дійти висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА110150/2021/000026/1 від 27.01.2021 року.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v.Turkey” №48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” №30985/96).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятого рішення.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” до Дніпровської митниці Держмитслужби, слід задовольнити та визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА110150/2021/000026/1 від 27.01.2021 року.

Щодо розплоду судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА110150/2021/000026/1 від 27.01.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” (49000, м. Дніпро, вул. Н. Алексеєнко, 100, прим.1, код ЄДРПОУ 42634661).

Відповідач: Дніпровська митниця Держмитслужби (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22 , код ЄДРПОУ 43350935).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 04.10.2021 року.

Суддя В.В. Ільков