Рішення № 10006785, 19.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.10 Справа № 18/110/10

Суддя

за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 7)

про стягнення 184 703,83 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Надточій О.М., довіреність № 08/0011 від 04.01.2010 р.;

від відповідача: не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 02.04.2010 року звернувся позивач –відкрите акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації “Запоріжгаз” з позовною заявою до відповідача – відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” про стягнення з відповідача 184 703,83 грн., а саме: 165034,51 грн. основного боргу, 637,53 грн. 3 % річних, 3135,66 грн. втрат від інфляцій, 11552,42 грн. штрафу, 4343,71 грн. пені., на підставі договору № 110034 від 27.04.2007 р. та ст. 526, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 07.04.2010 року порушено провадження у справі № 18/110/10, судове засідання призначено на 28.04.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні 28.04.2010 р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, надав витребувані судом документи. Відповідач у судове засідання 28.04.2010 р. не прибув, направив клопотання, просив суд відкласти розгляд справи, надавши відповідачу час для підготовки відзиву у справі та надання витребуваних документів. Представник позивача не заперечив проти відкладення розгляду справи. Судом клопотання відповідача було задоволено. Розгляд справи відклався до 19.05.2010 р.

У судовому засіданні 19.05.2010 р. представник позивача надав суду докази відправлення позивачу акту звірки взаємних розрахунків, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. 20.05.2010 р., після закінчення судового процесу, представник відповідача надав суду витребувані документи та відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач заборгованість визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначені відзив та документи залучено судом до матеріалів справи.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу, що зазначена у позові, отримана відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення 09.04.2010 р. поштового відправлення № 7071728.

Із наданих представником позивача пояснень, а також наявних у матеріалах справи доказів, вбачається, що неявка відповідача у судові засідання не перешкоджала вирішенню спору, а тому суд визнав за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2007 р. відкрите акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації “Запоріжгаз” (надалі –постачальник, позивач) і відкрите акціонерне товариство “Запорізька кондитерська фабрика” (надалі –покупець, відповідач), уклали договір на постачання природного газу № 110034 (надалі –договір).

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов’язується передати покупцю в період з 01.05.2007 р. по 31.12.2007 р. природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

На підставі п. 2.1. договору, постачальник передає покупцю в період з 01.05.2007 р. по 31.12.2007 р. газ в обсязі до 2030 тис. куб. м.

Постачальник передає покупцю газ в загальному потоці газу в пунктах виміру газу (ПВГ). Кількість газу, поставленого покупцю, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються постачальником та покупцем. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, покупець зобов’язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печатками покупця та постачальника. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків. В разі несвоєчасного надання актів приймання-передачі газу постачальник має право припинити газопостачання покупцю (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору).

На підставі п. 6.1. договору, оплата за природний газ проводиться покупцем грошовими коштами в такому порядку:

- перша оплата в розмірі 50 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- послідуюча оплата в розмірі 50 % проводиться до 13-го місяця постачання природного газу.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 7.2. договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені в п. 6.1. договору, покупець сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми прострочення платежу.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01.05.2007 р. по 31.12.2007 р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

Пунктом 1 додаткової угоди до договору від 15.12.2009 р. сторони дійшли згоди продовжити дію договору на 2010 р. і внести наступні зміни:

- пункт 1.1. викласти у наступній редакції: “Постачальник зобов’язується передати покупцю в період з 01.05.2007 р. по 31.12.2010 р. природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору”;

- пункт 2.1. викласти у наступній редакції: “Постачальник передає покупцю в період з 01.05.2007 р. по 31.12.2010 р. газ в обсязі до 1850,00 тис.м2;

Пунктом 4 додаткової угоди до договору від 15.12.2009 р., п. 11.1. договору викладено у наступній редакції: “Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє в частині поставки газу з 01.05.2007 р. по 31.12.2010 р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення”.

Дана додаткова угода є невід’ємною частиною договору і набирає чинності з 01.01.2010 р. (п. 7 додаткової угоди).

Позивач у січні 2010 р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 407036,51 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним актом приймання-передачі природного газу № 624600/01-10 від 31.01.2010 р.

За поставку природного газу відповідачем було сплачено 242002,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 4856, 29, 64, 65, 71, 74, 86 від 06.01.2010 р., 11.01.2010 р., 14.01.2010 р., 14.01.2010 р., 14.01.2010 р., 15.01.2010 р., 15.01.2010 р., відповідно; та 2,00 грн. з минулого періоду (переплата).

Таким чином, на момент звернення позивача із позовом до суду, заборгованість, за поставлений природний газ складала 165034,51 грн. та з боку відповідача залишалася несплаченою.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 165034,51 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення із відповідача 165034,51 грн. основного боргу, є обґрунтованими, а позов, в цій частині, таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 637,53 грн. за період часу з 11.02.2010 р. по 29.03.2010 р., а також 3135,66 грн. втрат від інфляції за лютий 2010 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних та втрат від інфляцій суд вважає вірним, а вимоги про стягнення цих сум із відповідача такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач не сплатив за поставлений природний газ, то позивач, на підставі п. 7.2. договору, нарахував пеню у розмірі 4343,71 грн. та штраф 7 % річних у розмірі 11552,42 грн. за період часу з 11.02.2010 р. по 29.03.2010 р. за 47 днів просрочки.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Суд зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Наданий позивачем розрахунок суми штрафу у розмірі 11552,42 грн. суд вважає обґрунтованим та вірним, а вимогу про стягнення цієї суми з відповідача такою, що підлягає задоволенню. Після перерахунку суми пені, судом отримана сума більша ніж заявлено позивачем до стягнення з відповідача (4356,46 грн.), тому суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 4343,71 грн. пені обґрунтованою та задовольняє заявлену позивачем вимогу щодо стягнення пені.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 28, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 7, код ЄДРПОУ 00382094, р/р 26008031460001 в АКБ “Індустріалбанка”, МФО 313849) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 03345716, р/р 26037301157828 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжі”, МФО 313355) 165034 (сто шістдесят п’ять тисяч тридцять чотири) грн. 51 коп. основного боргу, 637 (шістсот тридцять сім) грн. 53 коп. 3% річних, 3135 (три тисячі сто тридцять п’ять) грн. 66 коп. втрат від інфляції, 11552 (одинадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят дві) грн. 42 коп. штрафу, 4343 (чотири тисячі триста сорок три) грн. 71 коп. пені, 1847 (одну тисячу вісімсот сорок сім) грн. 04 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічних забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                                                     В.В. Носівець

Згідно з оригіналом .Секретар с/з О.О.Хрипко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 31.05.2010 р.