Рішення № 10006680, 25.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.10 Справа № 27/102/10

Суддя

За позовом: Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке регіональне управління, м. Запоріжжя

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіатранзит”, м. Запоріжжя

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіазаказ”, м. Запоріжжя

до відповідача 3: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення солідарно з відповідачів 569664,29грн.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Непочатов Р.К., дов. № 1-11-3213 від 23.02.2010 р.

Від відповідача 1: не зявився

Від відповідача 2: не зявився

Від відповідача 3: не зявився

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 25.05.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке регіональне управління, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіатранзит”, м. Запоріжжя, відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіазаказ”, м. Запоріжжя та відповідача 3: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя солідарно суму заборгованості в розмірі 569664 грн. 29 коп. за договором кредиту № 16/2008/0005/Ютф від 14.04.2008р.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2010р. порушено провадження у справі № 27/102/10, судове засідання призначене на 27.04.2010р.

Ухвалою суду від 27.04.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 25.05.2010 р. у звязку з неявкою в засідання суду представників відповідача 1, 2, 3 та для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

25.05.2010 р. продовжено розгляд справи № 27/102/10.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України, судове засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та розяснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач у судовому засіданні, відкритому 25.05.2010 р. підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 569 664 грн. 29 коп., а саме: 500 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 65 458 грн. 29 коп. заборгованість за відсотки, 2 360 грн. 32 коп. пені, 1 845 грн. 68 коп. інфляційної складової за договором кредиту № 16/2008/0005/Ютф від 14.04.2008р.

Представники відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 у судові засідання, відкриті 27.04.2010р. та 25.05.2010 р. не зявились. Про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином.

Суд вказує відповідачам 1, 2, 3, що їх неявка не є підставою для відкладення розгляду справи, так як відповідачі зобовязані були направити своїх представників в судове засідання. Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть зявитися в судове засідання та представляти інтереси відповідачів 1, 2, 3.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи містяться оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що уповноваженими представниками ТОВ “Авіатранзит”, ТОВ “Авіазаказ” та особисто ФОП ОСОБА_1 отримано ухвалу суду від 06.04.2010 р. про порушення провадження у справі.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Господарським судом ухвали суду від 06.04.2010 року та від 27.04.2010 р. було направлено за місцезнаходженням відповідачів 1, 2, 3, на адресу суду поштовим відділення не поверталися, що свідчить про належне повідомлення відповідачів 1, 2, 3 про час та місце розгляду справи.

Неявка відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3 в судове засідання не звільняє відповідачів від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідачі 1, 2, 3 свої зобовязання не виконали, не скористалися належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Господарським судом встановлено, що 14 квітня 2008 року між ВАТ комерційний банк “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке регіональне управління та ТОВ “Авіатранзит” (позичальник) було укладено кредитний договір № 16/2008/0005/Ютф про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування.

Відповідно до п. 1.1 договору, його предметом є порядок та умови надання банком позичальнику кредитних коштів в межах відкритої відновлювальної лінії на наступних умовах: банк встановлює ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 500000 грн. 00 коп. (п. 1.1.1 договору).

Згідно з п. 1.1.3 договору, відсоткова ставка за користування кредитною лінією складає 19,9 % відсотків річних в гривні.

Додатковою угодою від 30.07.08 р. № 1 до кредитного договору про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування сторони домовилися п. 1.1.3 кредитного договору викласти у наступній редакції: «відсоткова ставка за користування кредитною лінією з 15.07.08 р. складає 25,0 % відсотків річних в національній валюті».

Термін користування кредитною лінією встановлюється з 14.04.2008 р. по 13.04.2010 р. (п. 1.1.2 договору).

Зобов'язання банку з видачі кредиту були виконані повністю за кредитним договором № 16/2008/0005/Ютф.

Позичальник скористався наданим банком кредитом в повному обсязі в межах встановленого кредитного ліміту на суму 500 000 грн. 00 коп.

На день звернення позивача з позовом до суду, відповідач не сплатив суму заборгованості за кредитом у розмірі 500000 грн. 00 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 параграфа 1 глави 71 ЦК України передбачений обовязок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 65 458 грн. 29 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом. Крім та 1845 грн. 678 коп. інфляційної складової за відсотками.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок інфляційної складової за відсотками та заборгованості за відсотками, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 3 ст. 198 ГК України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 2 360 грн. 32 коп. пені за несвоєчасне повернення кредитної лінії та/або відсотків за нею.

Згідно до п. 1.1 кредитного договору, за несвоєчасне повернення кредитної лінії та/або відсотків за нею в тому числі предявлених до дострокового погашення позичальник сплачує банку пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ комерційний банк “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке регіональне управління та ТОВ “Авіазаказ”, ФОП ОСОБА_1 були укладені договори поруки № 16/2008/0005/Ютф/1 та № 16/2008/0005/Ютф/2 від 14.04.08р.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки, поручителі поручилися перед кредитором за виконання/неналежне виконання позичальником, взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору.

Згідно з п. 2.2 договору поруки, кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобовязання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобовязання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обовязкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобовязання позичальника в цілому (або в тій чи іншій частині).

Поручителі зобов'язані солідарно відповідати перед банком за неналежне виконання ТОВ «Авіатранзит»зобовязань у повному обсязі за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки поручителі зобовязуються виконати взяті на себе зобовязання, що витікають із кредитного договору, з моменту отримання повідомлення банку про невиконання позичальником своїх зобовязань по договору..

Згідно з п. 1.4 договору поруки, поручителі відповідають перед кредитором за виконання зобовязання у повному обємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Поручителі ТОВ “Авіазаказ” та ФОП ОСОБА_1 не виконали свої зобов'язання за договором поруки.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 199 ГК України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 3.1 договору поруки передбачена солідарна відповідальність боржника та поручителів.

Частиною 2 статті 196 ГК України передбачено, що у разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом."

Частиною 1 статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На день розгляду справи ТОВ “Авіатранзит”, ТОВ “Авіазаказ”, ФОП ОСОБА_1 не надали доказів сплати 500000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 65 458 грн. 29 коп. заборгованість за відсотки, 2 360 грн. 32 коп. пені, 1 845 грн. 68 коп. інфляційної складової за договором кредиту № 16/2008/0005/Ютф від 14.04.2008р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного вище, суд вважає вимоги про стягнення з відповідачів 1, 2, 3 500000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 65 458 грн. 29 коп. заборгованість за відсотки, 2 360 грн. 32 коп. пені, 1 845 грн. 68 коп. інфляційної складової за договором кредиту № 16/2008/0005/Ютф від 14.04.2008р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів 1, 2, 3, оскільки спір до суду доведений з їх вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіатранзит” (69068 м. Запоріжжя вул. Деповська, б. 85, кв. 101, код ЄДРПОУ 35553432, п/р 26001001719001 в філії ВАТ КБ «Надра», МФО 313968), Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіазаказ” (69068 м. Запоріжжя вул. Брюллова, б. 9, кв. 11, код ЄДРПОУ 32613273, п/р 26006310032101 в філії АБ «Південний», МФО 313753), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке регіональне управління (69037 м. Запоріжжя бул. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 265306175, к/р 39007750200001, МФО 313968) 500000 (пятсот тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 65458 (шістдесят пять тисяч чотириста пятдесят вісім) грн. 29 коп. заборгованість за відсотки, 2 360 (дві тисячі триста шістдесят) грн. 32 коп. пені, 1845 (одна тисяча вісімсот сорок пять) грн. 68 коп. інфляційної складової, 5696 (пять тисяч шістсот девяносто шість) грн. 64 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 26.05.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова