Рішення № 10006657, 26.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.10 Справа № 11/91/10

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Мале приватне підприємство “Віконт” (вул. К.Маркса, буд. 17, м. Авдіївка, Донецька область, 86065)

до відповідача: Дочірнє підприємство “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Українська, буд. 50 м. Запоріжжя, 69095)

за участю представників

позивача: не з’явився;

відповідача: Швец О.М. –дов. № 13/15 від 15.02.2010р.

про: стягнення 141114,85 грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява МПП “Віконт” про стягнення з ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” 141114,85 грн., які складаються з 125460 грн. основного боргу, 8076,27 грн. втрат від інфляції, 2727 грн. 3% річних та 4881,60 грн. пені. Разом з цим позивач просить судові витрати по справі покласти на відповідача.

26.02.2010 року порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання.

З метою витребування додаткових доказів, що мають істотне значення для вирішення спору, всебічного та об’єктивного розгляду справи, а також для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача наполягає на позовних вимогах з підстав, викладених у позові, зокрема зазначив, що на виконання довгострокового договору № 02/06 від 02.06.2006р. відповідачу поставлялось пальне та будівельні матеріали. Розрахунки за поставленні товарно-матеріальні цінності відповідач здійснював з простроченням встановлених умовами договору строків та не у повному обсязі, у зв’язку з чим, на час звернення до суду з даною позовною заявою за відповідачем рахується заборгованість в сумі 125430,00 грн. За порушення зобов’язань щодо своєчасної оплати товару відповідачу нараховані 8076,27 грн. втрат від інфляції, 2727 грн. 3% річних та 4881,60 грн. пені.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, в сумі 130584,78 грн., а саме: 125430,00 грн. основного боргу, 2759,96 грн. втрат від інфляції та 2394,82 грн. 3% річних. При цьому, відповідач вказує, що поставка товару здійснювалась не на підставі договору, ік зазначає позивач, а за видатковими накладними. Посилаючись на скрутне фінансове становище, викликане відсутністю розрахунків з боку замовника – служби автомобільних доріг у Запорізькій області, просить суд надати розстрочку виконання рішення строком на 6 (шість) місяців.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступні обставини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

02.06.2006 року між Куйбишевською філією дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” та малим приватним підприємством “Віконт” було укладено довгостроковий договір № 02/06, відповідно до умов якого продавець (позивач у справі) зобов’язався продати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити паливо та будівельні матеріали (п. 1.1 Договору).

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується приймати вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Протягом дії договору позивач передав відповідачу товарно-матеріальні цінності, а саме:

-          за накладною № 8 від 04.07.2008р. на суму 53350,00 грн.;

-          за накладною № 9 від 04.07.2008р. на суму 3360,00 грн.;

-          за накладною № 19 від 13.05.2009р. на суму 37926,00 грн.;

-          за накладною № 23 від 08.07.2009р. на суму 68904 грн.;

-          за накладною № 25 від 09.07.2009р. на суму 55890,00 грн.

У відповідності до п. 4.1 Договору вартість продукції зазначається у видатковій накладній, а підпис покупця свідчить про прийняття продукції, узгодження ціни та об’єму поставки.

Факт поставки підтверджується підписами працівників відповідача на видаткових накладних, податковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей:

-          ЯОХ № 963837 від 01.07.2008р.;

-          ЯОХ № 963844 від 04.07.2008р.;

-          ЯПН № 434765/65 від 13.05.2009р.;

-          № 98 від 08.07.2009р.;

Відповідно до п. 4.2 Договору відповідач взяв на себе зобов’язання оплатити вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей протягом 30 банківських днів з моменту фактичного їх отримання, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання щодо оплати продукції відповідач належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав. На підтвердження часткової оплати позивач надав банківські виписки:

-          від 01.08.2008р. на суму 10000,00 грн.;

-          від 01.09.2008р. на суму 20000,00 грн.;

-          від 04.09.2008р. на суму 10000,00 грн.;

-          від 16.09.2008р. на суму 10000,00 грн.;

-          від 06.07.2009р. на суму 10000,00 грн.;

-          від 20.07.2009р. на суму 10000,00 грн.;

-          від 11.08.2009р. на суму 14000,00 грн.;

-          від 30.09.2009р. на суму 10000,00 грн.

Таким чином, на час звернення позивача із даною позовною заявою за відповідачем рахується заборгованість в сумі 125430,00 грн. Позовні вимоги в цій частині заявлені правомірно, підтверджені зібраними у справі доказами, відповідачем визнані у повному обсязі, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6.1 Договору № 02/06 від 02ґ06ґ2006р. за прострочення платежу за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої Продукції за кожний день прострочення. Розмір штрафних санкцій не може перевищувати 3% вартості партії продукції.

За порушення строків виконання зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати продукцій відповідачу нарахована пеня в сумі 4881,60 грн. При цьому, її розмір обмежений 3% відсотками від вартості партії продукції, дотримано вимог щодо скороченої позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За порушення строків виконання грошових зобов`язань позивач нарахував відповідачу 8076,27 грн. витрат від інфляції та 2727,00 грн. 3% річних.

Із розрахунку суми втрат від інфляції вбачається, що на накладною № 8 від 04.07.2008р. борг на 05.09.2008р. складав 13350,00 грн. 16.09.2008р. була здійснена часткова оплата в сумі 10000,00 грн. Таким чином, прострочення боргу в сумі 13350,00 грн. мало місце протягом 12 днів. Не можна збільшувати суму боргу на індекс інфляції за відповідний місяць, якщо прострочення боргу в цьому місяці менше ніж 15 днів. Виходячи з цього, у задоволенні позовних вимог в сумі 146,85 грн. втрат від інфляції за вересень 2008р., нарахованих на суму боргу 13350,00 грн. слід відмовити.

Розрахунок сум пені, витрат від інфляції та 3% річних ретельно перевірені в судовому засіданні, позовні вимоги частині стягнення 4881,60 грн. пені, 7929,42 грн. втрат від інфляції та 2727,00 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України віднести на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Українська, буд. 50 м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 32025623) на користь малого приватного підприємства “Віконт” (вул. К.Маркса, буд. 17, м. Авдіївка, Донецька область, 86065, код ЄДРПОУ 31299829) 125430,00 грн. основного боргу, 4881,60 грн. пені, 7929,42 грн. втрат від інфляції, 2727,00 грн. річних,1409,68 грн. державного мита та 235,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гончаренко С.А.

В судовому засіданні 26.04.2010р. за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 05.05.2010р.