Рішення № 10006566, 09.06.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.2010                                                             Справа № 17/42

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Бичківська меблева фабрика”, смт. В. Бичків Закарпатської області до відкритого акціонерного товариства „Меблевий комбінат ”Стрий”, м. Стрий Львівської області (відповідач-1) та приватного підприємства „Воден”, м. Ужгород Закарпатської області (відповідач-2) за участю представників:

позивача –Ракущинець А.А., представник за довіреністю;

відповідача -1 - не з’явився;

відповідача -2 - не з’явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості на суму 170969, 58 грн., в т.ч.: 161511,22 грн. - основного боргу, 5714,84 грн. - пені, 2907,20 грн. - інфляційних втрат та 836,32 грн. - 3% річних

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення солідарно з відповідачів заявленої суми, оскільки ні відповідач-1 як покупець за договором купівлі-продажу від 11.12.09, ні відповідач-2 як поручитель не сплатили у повному обсязі вартість придбаного у позивача товару, в результаті чого виникла заборгованість відповідачів перед позивачем на суму 161511,22 грн., що становить позовні вимоги в частині основного боргу. Представник позивача наполягає на задоволені позову, посилаючись на долучені до матеріалів справи документи

Відповідач-1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, втретє участі уповноваженого представника у засідання суду не забезпечив, хоча у ході судового розгляду клопотав про відкладення розгляду справи, посилаючись на перебування юрисконсульта підприємства у відпустці. Письмовим відзивом по суті спору пояснень не надав, не заперечив та не спростував фактичних обставин справи, які послугували підставою виникнення спору. Заперечує проти розгляду справи господарським судом Закарпатської області, вважаючи, що позивач, посилаючись на договір поруки, штучно змінив територіальну підсудність розгляду справи. Разом з тим, не заперечує проти стягнення суми заявлених позовних вимог з відповідача-2 - поручителя.

Відповідач-2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, участі уповноваженого представника у засідання суду також не забезпечив. Письмовим відзивом заперечує проти солідарного стягнення заборгованості, оскільки позивач не звернувся відповідно до умов договору поруки та у встановлений строк з вимогою про оплату заборгованості як до поручителя про виконання зобов’язань боржника. За таких обставин вважає, що порука є припиненою.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у ході судового розгляду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог до відповідача-1 та відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача-2.

При цьому суд виходив з наступного.

11.12.2009р. сторонами укладено договір купівлі-продажу (далі - договір), за умовами якого продавець –позивач у справі –зобов’язався поставити товар - дошку букову необрізну, а покупець –відповідач-1 у справі –приймати товар та оплачувати його вартість відповідно до графіку, що є додатками №№ 1, 2 до договору, найпізніше - 27.01.10. Сторонами передбачено майнову відповідальність за порушення умов договору, зокрема, при порушенні зобов’язань покупця шляхом сплати пені в розмірі 5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Поручителем перед позивачем за належне та у повному обсязі виконання відповідачем-1 зобов’язань за договором купівлі-продажу виступив відповідач-2. Поручитель за умовами договору поруки зобов’язався здійснити виконання зобов’язання покупця на протязі 10-ти днів з дати отримання письмової вимоги кредитора –позивача у справі, а у випадку невиконання –несе солідарну відповідальність перед кредитором.

Матеріалами справи, зокрема, договором купівлі-продажу, специфікацією (додаток № 1 до договору), графіками (додатки № 2, 3), видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, довіреностями,договором поруки, вимогою про оплату, та поясненнями представника позивача у ході судового розгляду встановлено, що на протязі з 17.12.09 по 12.01.10 позивач здійснив поставку відповідачеві-1 через належно уповноважених представників останнього за накладними товару на загальну суму 224436 грн. Відповідач-1 вартість товару у визначені договором строки оплатив частково, у зв’язку з чим виникла його заборгованість перед позивачем на суму 161511,22 грн., що становить позовні вимоги в частині основного боргу. Наведене не заперечується та не спростовано відповідачем-1, тому вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми боргу правомірні та підлягають задоволенню судом на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, оскільки суб’єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Нараховані позивачем за прострочення виконання зазначених грошових зобов’язань 3% річні, інфляційні втрати, пеня за приписами ст.ст. 216-218, 229-232 цього ж кодексу підлягають задоволенню частково і становлять, з урахуванням перевірки судом правильності їх нарахування, відповідно суми 836,32 грн., 375,12 грн., 5714,84 грн., в іншій частині інфляційних втрат належить відмовити як безпідставно нарахованих за січень 2010р. - за період зазначений в позовній заяві. Таким чином, всього до стягнення з відповідача-1 на користь позивача належить 168437,41 грн., в іншій частині позовних вимог належить відмовити.

Позовні вимоги до відповідача-2 –поручителя за договором поруки - не підлягають задоволенню, оскільки позивач як кредитор не звернувся до нього у встановлений договором 10-денний строк після настання строку виконання зобов’язання відповідачем-1, тобто після 27.01.10, але не пізніше 31.01.10. За таких обставин та відповідно до приписів ч. 4 ст. 559 ЦКУ порука припинилася після закінчення встановленого в договорі поруки строку, що є підставою для відмови у позові до відповідача-2.

Заперечення відповідача-1 проти позову наведені в описовій частині даного рішення щодо територіальної підсудності даної справи спростовуються приписами ст. 15 Господарського процесуального кодексу України про те, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного із відповідачів за вибором позивача, оцінка ж доказів поданих сторонами здійснюється судом у судовому засіданні, а не на стадії порушення провадження у справі.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати позивачеві за рахунок відповідача-1 відповідно до розміру задоволених вимог, в іншій частині –покласти на позивача.

          З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 193, 216-218, 224-226, 229 Господарського кодексу України, ст.ст. 9, 526, 541, 543, 553-559, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 15, 33, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов до відповідача-1 задоволити частково.

1.1. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Меблевий комбінат „Стрий” ( Львівська область, м. Стрий, вул.Грабовецька,3 , код 00274878) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Бичківська меблева фабрика” (м. Рахівський район смт. В. Бичків ,вул. Заводська,2 код 33868772) заборгованість на суму 168437,41 грн. (сто шістдесят вісім грн. 41 коп.), включаючи основний борг, річні відсотки, інфляційні нарахування, пеню та у відшкодування судових витрат –1917,17 грн. (одну тисячу дев’ятсот сімнадцять грн. 17 коп.).

1.2. В іншій частині позовних вимог до відповідача-1 –відмовити.

2. У позові до відповідача-2 - відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

16.06.10

Суддя Ушак І.Г.