Рішення № 100065149, 29.09.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3925/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

представника позивача Підбірного М.Я.,

представника відповідача Любашевського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Підбірного Миколи Ярославовича до Львівського комунального підприємства «Старий Львів» про стягнення збитків, моральної шкоди, зобов`язання до вчинення дій,

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Підбірного Миколи Ярославовича звернулись до суду з даним позовом до Львівського комунального підприємства «Старий Львів» про стягнення збитків, моральної шкоди, зобов`язання до вчинення дій.

Обґрунтовуючи позов, покликаються на те, що є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Будинок перебуває на утриманні Львівського комунального підприємства «Старий Львів». 21.02.2021, внаслідок не забезпечення утримання будинку у належному стані та не проведення періодичного ремонту, через несправність водостоку, відбулось затоплення їх квартири, що спричинило збитки в розмірі 25816,00 грн. Розмір заподіяної шкоди встановлено висновком експерта №001/21 від 09.03.2021. За проведення експертизи позивачем ОСОБА_2 проведено оплату в сумі 6000,00 грн. Крім того, вказали, що залиттям квартири позивачам була спричинена моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, яких вони зазнали, у зв`язку із пошкодженням їх майна, відчуттям дискомфорту, порушенні звичного способу життя, необхідністю докладання додаткових зусиль для його нормалізації, яку позивач ОСОБА_1 оцінює в сумі 7000,00 грн., а ОСОБА_2 в сумі 5000,00 грн.

Відтак, звертаючись з позовом до суду просять:

-зобов`язати відповідача усунути недоліки в будинку АДРЕСА_2 , внаслідок яких у лютому 2021 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 , та привести все у відповідність до вимог ДСТУ-Н Б А.3-1-23:2013 «Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд»;

-стягнути з ЛКП «Старий Львів» на користь позивачів в рівних частинах збитки, завдані в результаті залиття їх квартири в розмірі 25 816,00 грн.;

-стягнути з ЛКП «Старий Львів» на користь ОСОБА_1 7000,00 грн. моральної шкоди;

-стягнути з ЛКП «Старий Львів» на користь ОСОБА_2 5000,00 грн. моральної шкоди;

-стягнути з відповідача витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 6000,00 грн. та судовий збір в сумі 1816,00 грн.

02.07.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого ЛКП «Старий Львів» позов заперечує повністю. У відзиві наведено, що 21.02.2021 р. внаслідок несприятливих погодних умов - значних опадів у вигляді снігу та його накопичені, на даху будинку АДРЕСА_2 були пошкоджені герметичні з`єднання дахової частини водостічної системи з водостічною трубою, прокладеній в межах горища та її вертикальної частини, з`єднання яких знаходяться в зовнішній стіні будинку. Вказані пошкодження призвели до протікання води від танення накопиченого на даху будинку снігу, що спричинило залиття кв. АДРЕСА_1 даного будинку. Відповідач належним чином виконав свої зобов`язання щодо утримання в належному технічному стані будинку, який перебуває у його управлінні по АДРЕСА_2 та вжив усіх необхідних заходів щодо його утримання. Періодичність проведення профілактичного огляду даху, покрівлі та водостоків будинку АДРЕСА_2 відповідачем, згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 №76 встановлена один раз на шість місяців. Такий огляд вказаного будинку відповідачем був проведений 25.09.2020 року. Стверджує, що причиною залиття квартири були не недоліки санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем і будинкових засобів обліку та регулювання води на них, промерзання трубопроводів, а відсутність герметичності з`єднання дахової частини водостічної системи з водостічною трубою, прокладеної в межах горища та її вертикальною частиною, з`єднання яких знаходяться в зовнішній стіні будинку і які виникли з причини розтавання скупченого на даху будинку снігу, яке утворилося внаслідок несприятливих погодних умов. Крім цього, наслідки пошкоджень, які призвели до залиття квартири позивачів 30.03.2021 р. були ліквідовані відповідачем, що підтверджується: нарядом-допуском для виконання робіт на висоті від 30.03.2021р., з якого вбачається, що в зазначену дату з 8.00 по 16.00 бригадою залученою відповідачем, по АДРЕСА_2 проведені роботи по ремонту водостічної труби; актом здачі прийняття послуг по оренді вантажного автомобіля - вишки для забезпечення робіт по АДРЕСА_2 ; службовою запискою заступника директора ЛКП «Старий Львів» Каліщука А.М. від 06.04.2021 р. на відшкодування витрат по оплаті проведених робіт у сумі 4590,00 грн. Також, відповідачем виконані вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та договору № 014 від 05.06.2019 р. про надання послуг з управління багатоквартирним будинком щодо складання акту обстеження результатів залиття кв. АДРЕСА_1 та надано відповіді на звернення позивачів щодо причин залиття належної їм житлової квартири, що підтверджується актом від 17.03.2021 р. та відповіддю від 31.03.2012 р. за № Г-114. Оскільки, наявність несприятливих погодних умов є випадком, який відповідач не міг передбачити та попередити при застосуванні обов`язкової для нього обачності, хоча ця обставина і могла б бути передбачена та попереджена, відповідач у цьому випадку не може нести відповідальність за спричинені збитки. У зв`язку з цим, просив відмовити у задоволенні позову.

Позивачі подали до суду відповідь на відзив, у яких зазначили, що після залиття квартири відповідач жодного разу не зв`язувався з позивачами з приводу огляду квартири. Жодні уповноважені особи відповідача в квартирі не перебували та ніяких актів не складали, до відзиву не надано жодних доказів його направлення позивачам. Водостічна система призначена, в тому числі, для відведення наслідків несприятливих погодних умов. У той же час, за умови, коли відповідач неналежно утримує будинок, що призводить до недоліків влаштування/відсутності герметичності з`єднань дахової частини водостічної системи, цілком логічно, що будь-які опади будуть призводити до затікання в будинок. І вина за завдані цим збитки буде лежати саме на організації, що здійснює обслуговування будинку. Не заслуговують на увагу доводи відповідача про відсутність його обов`язку відшкодовувати завдані позивачам збитки, оскільки відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. В даному випадку з боку відповідача має місце штучне застосування норми до правовідносин, які цією нормою взагалі не регулюються.

Представник в судовому засіданні позов підтримав, з мотивів наведених у ньому. Просив позов задовольнити та при визначенні причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача та спричиненою шкодою, розміру спричинених збитків врахувати наявний по справі висновок експерта №001/21 від 09.03.2021.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи наведені у відзиві та просив з цих підстав відмовити у задоволенні заявлених вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників процесу, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що стверджується копією свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 19.08.1999 р.

Квартира розташована на останньому поверсі 4-ох поверхового будинку. Над квартирою також знаходиться горище.

21.02.2021 р. відбулось затоплення вищезгаданої квартири.

01.03.2021 позивачами направлено лист-вимогу на адресу ЛКП «Старий Львів» з проханням: забезпечити присутність представників ЛКП «Старий Львів» для складання акту затоплення квартири; в найкоротші терміни усунути причини затоплення квартири; провести перевірку надання якості послуг в якості Управителя та скласти акт-претензію за участі заявника (у відповідності до п. 6.2. Договору).

25.03.2021позивачі повторно звернулися до відповідача з листом-вимогою.

22.02.2021 позивачами, за участі сусідів з інших квартир будинку АДРЕСА_2 , складено акт про затоплення квартири. Відповідно до вказаного акту, стеля житлової кімнати (18 м.кв.), дві стіни (частково) є повністю мокрі, у рудих величезних плямах, шпалери здулися, вода на підлозі; на стику стелі зі стіною іншої кімнати капала вода, добре проступили плями; зовнішня стіна будинку АДРЕСА_1 на рівні четвертого поверху (кв. АДРЕСА_1 ) та нижче є мокрою в зоні водостічної труби, на що вказує темна пляма. На горищі будинку над квартирою АДРЕСА_1 виявлено: 1) у місці стику даху із зовнішньою стіною є металевий жолоб, по якому і з якого рясно текла вода. Навколо жолоба підлога горища та частина стіни мокрі; 2) характер металевої конструкції вказує на вади монтування, негерметичність та очевидну невідповідність будівельним нормам.

Встановлені актом пошкодження підтверджуються також наданими позивачами фотоматеріалами.

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог і нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний: 1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207(далі - Правила) , балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Технічне обслуговування житлових будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків (абзаци третій, четвертий пункту 2 цих Правил).

Пунктом 2.1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 передбачено, що профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності.

Відповідно до п. 2.1.5 Правил, періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків, а саме: системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання проводиться кожні 3-6 місяців.

Згідно п. 5-3-4 Правил, під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема, регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та ін.

05.06.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та Львівським комунальним підприємством «Старий Львів» укладено договір № 014, за яким ЛКП «Старий Львів» є управителем майна та, окрім іншого, забезпечує утримання та поточний ремонт такого майна.

В ході судового розгляду жодна із сторін не оспорювала факту залиття квартири позивачів та того, що відповідач являється управителем будинку у якому позивачі проживають. Отже, наведені обставини визнані сторонами.

Відповідно до п. 1 Договору № 014 від 05.06.2019, відповідач зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління будинком АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 1.3 Договору, послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов для задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Згідно з п. 6.1. Договору, управитель несе відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання або неналежне виконання умов цього Договору; за шкоду, заподіяну спільному майну, правам та законним інтересам співвласників внаслідок невиконання чи неналежного виконання управителем своїх обов`язків.

Відповідно до висновку експерта № 011/21 від 09.03.2021 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи:

- причиною залиття в лютому 2021 року квартири АДРЕСА_1 є недоліки влаштування або відсутність герметичності з`єднань дахової частини водостічної системи з водостічною трубою, прокладеної в межах горища та її вертикальною частиною, з`єднання яких знаходиться в зовнішній стіні будинку;

-вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття в квартирі АДРЕСА_1 в лютому 2021 року, становить 27193 грн.;

-розмір матеріальних збитків, заподіяних залиттям квартири АДРЕСА_1 в лютому 2021 року її власникам, становить 25816 грн.

За змістом наведеного висновку, влаштування покрівлі та водостічної труби суперечать ДСТУ-Н Б А.3-1-23:2013 «Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд», що і стало причиною залиття квартири.

З долученого відповідачем наряду-допуску для виконання робіт на висоті від 30.03.2021р. вбачається, що 30.03.2021 з 8.00 по 16.00 бригадою з трьох осіб, по АДРЕСА_2 проведені роботи по ремонту водостічної труби. Також, відповідачем долучено акт здачі прийняття послуг по оренді вантажного автомобіля - вишки для забезпечення робіт по АДРЕСА_2 та службову записку заступника директора ЛКП «Старий Львів» Каліщука А.М. від 06.04.2021 р. на відшкодування витрат по оплаті проведених робіт у сумі 4590,00 грн., копії з журналу житлового фонду по дільниці №4.

Разом з цим, подані документи не підтверджують виконання відповідачем вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та договору № 014 від 05.06.2019 р. про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, оскільки не містяться жодних даних про повне усунення недоліків водостічної системи у відповідності до ДСТУ-Н Б А.3-1-23:2013 «Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд». Більше того, надані відповідачем вищенаведені докази не містять належних даних, що проведені роботи усунули всі недоліки та порушення, які стали причиною залиття квартири позивачів.

Таким чином, твердження відповідача про те, що наслідки пошкоджень, які призвели до залиття квартири позивачів були ліквідовані не відповідають дійсності та не спростовані в ході судового розгляду. Зокрема, відповідачем не спростовано усунення в повній мірі недоліків та порушень виявлених експертом, в тому числі невідповідність водостічної системи ДСТУ-Н Б А.3-1-23:2013.

Отже, матеріали справи свідчать, що вищенаведені законодавчі вимоги та умови Договору № 014 від 05.06.2019 відповідачем належним чином не виконувалися.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Вказані положення унормовують загальні підстави для відшкодування в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. При цьому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Таке тлумачення зазначених норм закону відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 березня 2018 року у справі №668/10548/15-ц.

У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відтак, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд вважає, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що залиття квартири позивачів є виною саме відповідача, оскільки саме ЛКП «Старий Львів», в порушення п. п. 2.1.5, 5-3-4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 та договору укладеного з позивачами, не забезпечило належного обслуговування системи водопроводу будинку.

Кожен громадянин має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю вказаних органів, їх посадових і службових осіб при здійсненні повноважень.

Досліджені судом документи доводять, що саме внаслідок бездіяльності відповідача позивачам заподіяно матеріальні збитки. Наведені докази у своїй сукупності спростовують твердження відповідача щодо безпідставності заявлених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачі надали беззаперечні докази завдання їм шкоди внаслідок бездіяльності відповідача, наявності причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю та завданням шкоди, а відповідач не надав достатніх доказів на спростування своєї вини у завданні збитків, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачів в частині зобов`язання ЛКП «Старий Львів» усунути недоліки в будинку АДРЕСА_2 , привести все у відповідність до вимог ДСТУ-Н Б А.3-1-23:2013 «Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд», а також вимоги про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди.

Наведене вище відповідає правовому висновку Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 666/213/16-ц провадження № 61-176св20.

Крім цього, статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, а також внаслідок ушкодження здоров`я.

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконним діями або бездіяльністю інших осіб». Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд приходить до переконання, що окрім матеріальної шкоди позивачам була завдана і моральна шкода, яка виразилась душевних стражданнях та переживаннях внаслідок пошкодження їх майна, незручностей, пов`язаних з необхідністю проведення ремонту квартири, що вимагають від позивачів додаткових зусиль для захисту свого права та відновлення пошкодженого житла, порушення звичайного способу життя позивачів.

При цьому суд виходить з того, що заявлений позивачами розмір компенсації спричиненої шкоди є цілком обґрунтований та адекватно співставлений із понесеними переживаннями, спричиненими незручностями та душевними стражданнями. Разом з тим, суд погоджується з доводами позивачів та їх представника, що розмір компенсації спричиненої моральної шкоди ОСОБА_1 повинен бути більшим ніж розмір компенсації спричиненої шкоди ОСОБА_2 , оскільки очевидним для суду є те, що перебування саме ОСОБА_1 в квартирі коли почалося залиття та самостійне прибирання нею води протягом ночі під час цього залиття свідчить про спричинення їй більших моральних страждань.

З урахуванням зазначених обставин, необхідністю захисту своїх прав позивачем у суді, оскільки відповідач відмовився добровільно відшкодовувати спричинену шкоду, незручностей позивачів у побуті та докладання зусиль для відновлення їх прав у судовому порядку, суд вважає обґрунтованим заявлений позивачами розмір моральної шкоди, а тому позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню та слід стягнути з ЛКП «Старий Львів» на користь ОСОБА_1 7000,00 грн. моральної шкоди., а на користь ОСОБА_2 5000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд також враховує те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Понесені позивачами судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 6000,00 гривень 00 копійок та оплатою судового збору в розмірі 1816 гривень 00 копійок, відповідно до норм ст. 141 ЦПК підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Львівське комунальне підприємство «Старий Львів» (код ЄДРПОУ 20782401) усунути недоліки в будинку АДРЕСА_2 , внаслідок яких у лютому 2021 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 , та привести все у відповідність до вимог ДСТУ-Н Б А.3-1-23:2013 «Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд».

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (код ЄДРПОУ 20782401) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в рівних долях збитки, завдані в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 в розмірі 25 816,00 грн.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (код ЄДРПОУ 20782401) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 7000,00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (код ЄДРПОУ 20782401) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 5000,00 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (код ЄДРПОУ 20782401) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 6000,00 грн.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (код ЄДРПОУ 20782401) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1816,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 04 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.