Рішення № 10006497, 09.06.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.2010 Справа №15/4

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хуст

до приватного підприємства „Авто комплекс „Старт”, м. Хуст

про розірвання договору оренди землі та нежитлового приміщення від 18.05.09, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством „Авто комплекс „Старт”,

Суддя Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача не зявився;

від відповідача Гайович К.П., представник по довіреності від 12.01.10;

СУТЬ СПОРУ: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до приватного підприємства „Авто комплекс „Старт” про розірвання договору оренди землі та нежитлового приміщення від 18.05.09, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством „Авто комплекс „Старт”.

В судових засіданнях 05.05.10 та 25.05.10 за згодою сторін (від позивача - ОСОБА_3, представник по довіреності від 20.01.10, від відповідача - Гайович К.П., представник по довіреності від 12.01.10) оголошувались перерви в порядку ст. 77 ГПК України відповідно на 25.05.10 та 09.06.10.

В судове засідання 09.06.10 представник позивача не зявився, а представник відповідача просить відмовити в позові з мотивів, викладених у письмовому відзиві. Пояснив, що фактично відповідач на даний час не користується нежитловими приміщеннями і земельною ділянкою, які є предметом спірного договору оренди. Сторони не дійшли згоди щодо добровільного врегулювання спору.

Спір розглянуто у відповідності до ч. 4 ст. 69 ГПК України у більш тривалий термін (а. с. 6).

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представника відповідача,

СУД ВСТАНОВИВ:

18 травня 2009 року сторони уклали договір оренди землі та нежитлового приміщення строком на 27 місяців, згідно якого орендодавець (позивач) надає орендарю (відповідач) в строкове платне користування земельну ділянку пл. 1000 кв. м., в тому числі 430 кв. м. під виробничими будівлями і спорудами; 450 кв. м. заасфальтованої території та обєкти нерухомого майна частина приміщення складу №3 літ. „В” пл. 300 кв. м. та бетонну автомобільну естакаду пл. 130 кв. м. в м. Хуст по вул. Івана Франка, 185.

Як встановлено матеріалами справи, вказане нерухоме майно належить орендодавцю на праві приватної власності, що підтверджено відповідними доказами (а. с. 38-43).

Що стосується земельної ділянки, то вказана земельна ділянка знаходиться у позивача в постійному користуванні (державний акт на право постійного користування №І-ЗК №002237 зареєстровано 19.06.00 за №415, а. с. 44-46).

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності - ст. 1 Закону України „Про оренду землі”.

Відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 вищезазначеного закону).

Згідно ст. 4 Закону України „Про оренду землі” орендодавцями земельної ділянки є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Позивач не є власником земельної ділянки, отже, він не може надавати її в оренду.

Крім того, ст. ст. 15, 16, 17, 18 вже зазначеного закону регламентовано форму, порядок укладення договору оренди землі, передачі обєкту оренди та чинності договору оренди.

Зокрема, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Оскільки договір оренди від 18.05.09 не зареєстровано в установленому законодавством порядку він не є вчиненим згідно ст. ст. 210 та 640 ЦК України щодо оренди земельної ділянки (є неукладеним).

Така правова позиція викладена в п. 8 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09.

Таким чином, оскільки спірний договір є неукладений в частині оренди земельної ділянки, вимоги позивача про його розірвання не можуть бути задоволені.

Що стосується позовних вимоги про розірвання договору оренди від 18.05.09 в частині оренди обєктів нерухомого майна частини приміщень складу №3 літ. „В” пл. 300 кв. м. та бетонної автомобільної естакади, то вимоги в цій частині підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

П. 8 договору оренди встановлена орендна плата за обєкти нерухомості в сумі 400,00 грн. в місяць, яка вноситься щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця (п. 10 договору оренди).

Однак відповідач порушував цю умову договору: з початку дії договору оренди до грудня 2009 року орендна плата ним не сплачувалась.

Відповідач подав копію платіжного доручення №220344 від 15.12.09 про сплату орендної плати за травень-грудень 2009 року в сумі 7034,00 грн.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 188 ГК України передбачено, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні.

Матеріалами справи встановлено, що позивач надсилав відповідачеві пропозиції про розірвання договору (листи-пропозиції від 14.12.09, 18.02.10) однак сторони не досягли згоди щодо розірвання вказаного договору.

У відповідності до п. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Як зазначено вище відповідач істотно порушував умови договору від 18.05.09, не сплачував орендну плату протягом шести місяців поспіль, що є підставою для розірвання договору оренди нежитлового приміщення в судовому порядку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Розірвати договір оренди від 18.05.09 в частині оренди нерухомого майна - частини приміщення складу №3 літ. „В” пл. 300 кв. м. та бетонну автомобільну естакаду пл. 130 кв. м. а м. Хуст по вул. Івана Франка, 185.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з приватного підприємства „Авто комплекс „Старт”, вул. Ломоносова, 6, м. Хуст (р/р 2600201007811 в Закарпатському філії ВАТ „Кредобанк”, МФО312237, код ЄДРПОУ 32876761) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 в Хустському відділенні ВАТ „Фінанси та кредит”, МФО НОМЕР_3, код НОМЕР_1) суму 42 /Сорок дві/ грн. 50 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 /Сто вісімнадцять/ грн. 00 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Н.М. Ващиліна