Ухвала суду № 100064530, 04.10.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10925/21

Провадження № 2/750/2440/21

У Х В А Л А

04 жовтня 2021 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" про визнання неправомірним нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію,

в с т а н о в и в :

29.09.2021 до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "Енера Чернігів" про визнання неправомірним нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2019 по 30.04.2021 в розмірі 36 549,99 грн.

Параграфом 3 глави 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України) врегульовані питання територіальної юрисдикції (підсудності) позовів, що пред`являються в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з правил загальної підсудності у відповідності до частини другої статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Водночас, як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено вимоги про визнання неправомірним нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, предметом позову у цій справі є зобов`язання, які виникають з надання послуг електроенергії, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 30 ЦПК України передбачено випадки застосування правил виключної підсудності, зокрема відповідно до частини першої даної статті позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) зазначаючи, що позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності, оскільки предметом позову є зобов`язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

За наведених обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Так у своїй постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи недопустимість порушення правил виключної підсудності, матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Енера Чернігів" про визнання неправомірним нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію слід передати для розгляду до Чернігівського районного суду Чернігівської області за місцезнаходженням нерухомого майна.

На підставі викладеного, керуючись статтями 30, 31, 258-261, 352-354 ЦПК України,

у х в а л и в :

Матеріали справи № 750/10925/21 (провадження 2/750/2440/21) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" про визнання неправомірним нарахування заборгованості за спожиту електричну енергію – передати на розгляд Чернігівському районному суду Чернігівської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Суддя