Ухвала суду № 100061913, 27.09.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

27.09.2021

Справа № 331/5220/21

Провадження № 1-кп/331/590/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Стратій Є.В.

при секретарі судового засідання Мороз Н.І.

за участю

прокурора Соколовської Т.В.

захисника Карпенко Г.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши в підготовчому судовому засіданні у режимі дистанційного судового провадження в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296 КК України.

При проведенні підготовчого судового засідання прокурор просила постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, зазначивши, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, і підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається.

Обвинувачений та захисник не заперечували проти призначення судового розгляду.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали обвинувального акту з додатками, вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та провести підготовку до судового розгляду.

Вирішуючи питання про призначення судового розгляду справи, суд виходить з того, що даний обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття та зупинення кримінального провадження або для повернення обвинувального акту прокурору не встановлено, кримінальне провадження підлягає розгляду Жовтневим районним судом міста Запоріжжя.

Судовий розгляд провадити за участю прокурора, обвинуваченого та захисника та потерпілого.

Прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Соколовська Т.В. просила обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі. Обвинувачений не має стійких соціальних зв`язків, що може бути передумовою можливості його переховування від органу досудового розслідування. Крім того, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, шляхом вмовлянь або залякувань. Останній офіційно не працевлаштований, раніше засуджений за вчинення корисливих злочинів проти власності, що дає підстави органу досудового розслідування вважати, що скоєння корисливих кримінальних правопорушень є єдиним джерелом прибутку і, залишаючись на волі, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник - адвокат Карпенко Г.Є. у підготовчому судовому засіданні просила обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі,а саме у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника та просив обрати щодо нього більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Також, суд приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання саме цього запобіжного заходу під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідка, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_1 ймовірно вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів.

Перевіряючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності. Офіційно не працевлаштований, у зв`язку з чим не має стабільного та законного джерела доходу. Вказане свідчить про його схильність до вчинення корисливих кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим наявний ризик того, що перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити злочинну діяльність з метою здобуття засобів для існування.

При цьому, в судовому засіданні прокурором доведено ризик можливого переховування від суду, оскільки ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, які б могли запобігти настанню встановленого ризику, що свідчить про обґрунтованість припущень щодо можливого переховування обвинуваченого з метою уникнення можливого покарання.

Оскільки судом були встановлені ризики можливого продовження злочинної діяльності та ухилення від суду, та вони є очевидними, суд доходить висновку про доцільність обрання у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час судового розгляду даного провадження терміном дії на два місяці. При цьому, підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не вбачається з огляду на те, що вони не зможуть запобігти настанню встановлених судом ризиків.

Крім того, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає доцільним обрати альтернативний запобіжний захід у відношенні обвинуваченого у вигляді застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.184,194,314,315,316 КПК України, суд

у х в а л и в:

Прийняти до розгляду Жовтневим районним судом м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням відносно ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення передбачених ч.4 ст.296 КК України .

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням відносно ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення передбачених ч.4 ст.296 КК України на 10 годину 30 хвилин 07 жовтня 2021 року.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Обрати у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбачених ч.4 ст.296 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на час судового розгляду на два місяці терміном дії до 27 листопада 2021 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 118 950 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, реквізити для внесення застави - отримувач ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. Призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне провадження № 1-кп/331/590/2021, ЄУН № 331/5220/21.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 4 ст. 296 КПК України:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає: м. Запоріжжя, без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Стратій Є.В.