Рішення № 10006165, 26.05.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.2010                                                             Справа № 5/26

За позовом: ТОВ „Фрут Майстер Фудс” м.Берегово

До відповідача1: ТОВ „Нидан+” м.Берегово

До відповідача2: ТОВ „Нидан-Екофрукт” м.Новосибірськ, Російська

Федерація

До відповідача3: ТОВ „Бренд” м.Горно-Алтайськ, Республіка Алтай,

Російська Федерація

Про дострокове припинення дії Свідоцтв про міжнародну реєстрацію товарного знаку „Моя сім’я”

Суддя О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача: Ленько А.Ю. - представник

відповідача1: Фазекош Н.В. - представник

відповідача2: представник не з’явився

відповідача3: представник не з’явився

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрут Майстер Фудс” м.Берегово до товариства з обмеженою відповідальністю „Нидан+” м.Берегово, товариства з обмеженою відповідальністю „Нидан-Екофрукт” м.Новосибірськ та до товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ „Бренд” м.Горно-Алтайськ, Республіка Алтай, РФ про дострокове припинення дії Свідоцтв про міжнародну реєстрацію торгового знаку „Моя сім’я”,

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного позову є вимога позивача достроково припинити на території України дію Свідоцтв про міжнародну реєстрацію торгового знаку „Моя сім’я” №756176, №756176А, №756176В, №54745.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що він є виробником на Україні товарів (сокова продукція) правом позначення яких торговою маркою „Моя сім’я” на території України володіють відповідачі у справі. Зважаючи на власний інтерес до виробництва товарів під торгівельною маркою „Моя сім’я”, позивач стверджує, що відповідачі протягом більше ніж три роки не користуються на території України спірним торговим знаком, що, у відповідності до ст..18 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” є прямою підставою для припинення дії оспорених Свідоцтв, як охоронних документів, на території України.

Відповідач 1, вказав про наявність у нього прав використання торгового знаку „Моя сім’я” на території України, яке ґрунтується на Ліцензійному договорі, укладеному із власником - ТОВ „Нидан-Екофрукт 30.12.2008р., однак проти позову не заперечив та заявив, що виробництво продукції здійснювалося виключно для реалізації у Грузії, Азербайджані, Арменії та США. У зв’язку з цим, продукція позначалась торговим знаком „Моя сім’я” не на підставі Ліцензійної угоди від 30.12.2008р., а на підставі Свідоцтв національного центру інтелектуальної власності Грузії „Сакпатенті” №№М18610-М18618, Свідоцтва Державного агентства стандартизації, метрології і видачі патентів Азербайджанської республіки №2007 0127, Посвідчення Агентства інтелектуальної власності Республіки Арсенія №12096 та Свідоцтва Бюро реєстрації патентів і товарних знаків США №3602771. На підтвердження наведених вище обставин відповідачем 1 подано копії наведених охоронних документів.

Відповідач 2 проти позову не заперечив та не надав належних доказів використання знака для товарів і послуг „Моя сім’я” на території України протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу спірного свідоцтва. Окремо відповідач 2 заявив клопотання про відкладення справи та про надіслання йому позовної заяви та доданих документів у перекладі на російську мову, які були задоволені судом неодноразово. Супровідним Листом від 11.04.2010р. позивачем подано докази надіслання відповідачам копій позовних матеріалів у перекладі на російську мову.

Клопотання відповідача 2 про надіслання йому кореспонденції за правилами Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах судом відхилене на підставі ст..10 цієї Конвенції, яка не обмежує, - якщо запитувана держава не заперечує, можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою, особам, що перебувають за кордоном та можливості будь-якої заінтересованої у судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників або інших компетентних осіб запитуваної держави. Аналіз статті 10 Конвенції дає підстави для висновку що викладений у ній канал не являється єдиним доступним для використання каналом (прецедент ВС Нідерландів згідно якого документ повинен направлятися за кордон у відповідності до законодавства країни у якій розглядається справа).

Таким чином, повідомлення відповідачу 2 були здійснені у формі, яка забезпечує повідомлення, яке по розумним оцінкам і при всіх існуючих обставинах, інформували, як відповідача2, так і усіх інших сторін спору, про позов та забезпечували їм можливість надати свої пояснення. Подібна практика є міжнародною та визнана у формі Положення про дійсність вручення, що виключає застосування Конвенції (судовий прецедент Окружний суд Пенсільванія 1950р. GT 652). Такої ж думки притримується і Спеціальна комісія НССН у Рекомендаціях 2003р. №73, згідно з якими Конвенція не носить обов’язковий характер.

Додатково слід зауважити, що відправка по поштовим каналам також включає в себе вручення процесуальних документів адресату, як це вбачається із правил Конвенцій Міжнародного поштового зв’язку. Таким чином, з огляду на Правило 4 (f)(2)(с)(іі)FRSP, судом правомірно було використано установлений вид поштового зв’язку.

Матеріалами справи, зокрема міжнародними повідомленнями про вручення/одержання/оплату та поштовими квитанціями підтверджуються факти одержання відповідачем 2, як кореспонденції суду, так і листів, що надсилались позивачем. Окрім того, факт отримання судових документів поштою не заперечується самим відповідачем 2 у Листі від 23.04.2010р. №01/23-04 також надісланим поштовими каналами.

Відповідач 3 письмового відзиву на позов не подав, свого представника у засідання суду не направив та не надав належних доказів використання знака для товарів і послуг „Моя сім’я” на території України протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу спірного свідоцтва.

Судом не застосовано положення ст..15 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах з огляду на те, що відправка кореспонденції відбувалась за правилами Конвенцій міжнародного поштового зв’язку, зокрема Правила 4 (f)(2)(с)(іі)FRSP. Крім того, Законом України №2052 від 19.10.2000р. „Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах” не передбачено необхідності застосування положень ст..15 Конвенції (п.6 Закону).

Судовим розглядом справи встановлено наступне:

Згідно з довідкою ЕДРПОУ АБ №223633 видами діяльності позивача є виробництво фруктових та овочевих соків, виробництво дистильованих алкогольних напоїв, виробництво виноградних вин, виробництво пива, неспеціалізована торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до Свідоцтва про міжнародну реєстрацію торгового знаку №756176, ТОВ „Бренд” (відповідач 3 у справі) є власником торговельного знаку „Моя сім’я” з правом позначення товарів класів 09, 10, 32, 38, 39 МКТП (Ніццька класифікація). На території України дане Свідоцтво №756176 зареєстроване 30.11.2000р.

За даними міжнародної реєстрації №756176 очікуваний строк дії міжнародної реєстрації –10 років і обмежений датою 30.11.2010р.

У послідуючому, частина прав, що витікають із Свідоцтва №756176 відповідачем 3 було відчужено відповідачу 2. Таким чином, відповідач 2 набув прав на торговий знак „Моя сім’я”, що захищені Свідоцтвами №756176А та №756176Б

Відповідно до Свідоцтва про міжнародну реєстрацію торгового знаку №756176А, ТОВ „Нидан-Екофрукт” (відповідач 2 у справі) є власником торгового знаку „Моя сім’я” з правом позначення товарів класів 32 МКТП (Ніццька класифікація). На території України дане Свідоцтво №756176А зареєстроване 31.11.2000р. Запис про відчуження частки внесено 01.09.2003р. За даними міжнародної реєстрації №756176А очікуваний строк дії міжнародної реєстрації –10 років і обмежений датою 30.11.2010р.

Відповідно до Свідоцтва про міжнародну реєстрацію торгового знаку №756176Б, ТОВ „Нидан-Екофрукт” (відповідач 2 у справі) є власником торгового знаку „Моя сім’я” з правом позначення товарів класів 32 МКТП (Ніццька класифікація). На території України дане Свідоцтво №756176 зареєстроване 31.11.2000р. Запис про відчуження частки внесено 01.09.2003р. За даними міжнародної реєстрації №756176Б очікуваний строк дії міжнародної реєстрації –10 років і обмежений датою 30.11.2010р.

У відповідності до Ліцензійного договору на виняткове використання торгового знаку від 30.12.2008р. ТОВ „Нидан-Екофрукт” передало, а ТОВ „Нидан+” прийняло виняткову ліцензію на право використання торгового знаку „Моя сім’я” для подальшої використання на території України и реалізації за кордон. Отже, відповідач 1 набув майнових прав використання спірного торгового знаку „Моя сім’я” на території України.

Рішення виготовлене та підписане 04.06.10р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:

У відповідності до п.4 ст.16 Закону України „Про охорону на знак для товарів і послуг” під використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано, застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі інтернет.

При цьому знак вважається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмінності знака.

Відповідно до припису абз.1 п.4 ст.18 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, якщо знак не використовується на Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва, або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю чи частково.

Згадана вище норма права узгоджується також із нормами міжнародного права, зокрема ст..5 Паризької Конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883р.

Згідно Листа Державного підприємства „Український інститут промислової власності №1123/09 від 22.05.2007р., міжнародна реєстрація №756176 після розділу діє на території України діє з 01.09.2003р.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов’язок кожної сторони спору довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст..5 Паризької Конвенції про охорону промислової власності, реєстрація знаку може бути скасована, якщо зацікавлена особа не подасть докази, що виправдовують причини її бездіяльності.

Надіслані відповідачем 2 листи не містять документально підтверджених відомостей про використання спірного знаку на території України. Також, звернення відповідача до суду не містять будь-яких підтверджених пояснень про причини невикористання знаку.

Відповідачем 3 також не подано жодного доказу на підтвердження факту використання спірного знаку та не подано документально підтверджених обґрунтувань причин бездіяльності.

Натомість, згідно з статистичною інформацією, надісланою Державною митною службою України (Лист №11/3-10.18/4542ДСК від 13.05.2010р.) державним митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності не містить перелік імпортованих товарів групи 29,09,30,32,10,038,39 МКТП позначених торговельною маркою „Моя сім’я”, власником якої би був відповідач 2 чи відповідач 3 у період 2003-2010р.р. Також, Державною митною службою України повідомлено, що власник торгівельної марки „Моя сім’я”, чи його представник, не зверталися до Держмитслужби із заявою про сприяння захисту майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності зазначеної торгівельної марки.

Крім того, Листом від 23.04.2010р. №15.0302/198 Закарпатська ТПП повідомила про те, що із наявного архіву за період з 2006року по теперішній час сертифікати походження на сокову, консервовану, чайну, кавову продукцію під торгівельною маркою „Моя сім’я” Закарпатською ТПП видавались тільки виробником даної продукції ТОВ „Ниден+” та ТОВ „Фрут Майстер Фудс”.

Листом від 19.04.2010р. ТПП України повідомила, що за даними останніх двох років, сертифікати походження на продукцію під торгівельною маркою „Моя сім’я” не оформлялися іншими ТПП, крім Закарпатської ТПП м.Ужгород.

Докази та пояснення відповідача 1 дають суду підстави для встановлення факту виробництва ним сокової продукції під знаком „Моя сім’я” не на підставі прав, переданих Ліцензійним договором від 30.12.2008р., а, виключно на підставі належних саме йому майнових та немайнових прав на спірний знак, що підтверджуються Свідоцтвами національного центру інтелектуальної власності Грузії „Сакпатенті” №№М18610-М18618, Свідоцтвом Державного агентства стандартизації, метрології і видачі патентів Азербайджанської республіки №2007 0127, Посвідченням Агентства інтелектуальної власності Республіки Арсенія №12096 та Свідоцтвом Бюро реєстрації патентів і товарних знаків США №3602771, і виключно для реалізації у Грузії, Азербайджані, Арменії та США.

Під використанням торгового знаку, у сенсі п.4 ст.16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, розуміється нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший, прикріплений до товару, предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знаку з метою пропонування для продажу, продаж, імпорт та експорт, а також застосування знаку під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано, також застосування знака у діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Наявність Ліцензійного договору із Відповідачем1, що є резидентом України, не є достатнім доказом використання власниками (відповідач2 та відповідач 3) торгового знаку на території України, оскільки за змістом ч.4 п.4 ст.18 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” використанням знака власником свідоцтва вважається використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва. Тому, ненадання Ліцензіатом (відповідач 1) доказів використання знаку „Моя сім’я” в межах прав, переданих Ліцензійним договором від 30.12.2008р., дає підстави для висновку про невикористання відповідачем 1 знаку, права на який охороняються Свідоцтвом №756176, Свідоцтвом №756176А та Свідоцтвом №756176Б.

Тому, за результатами дослідження наявних у справі матеріалів та на підставі усних заяв учасників судового процесу суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову

Керуючись ст.ст. 33,34, 43, 49,ст..ст. 82-85, 87 ГПК України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

Достроково припинити на території України дію міжнародної реєстрації товарного знаку „Моя сім’я” згідно з Свідоцтвами №№756176, 756176А, 756176Б, 547455.

2.Стягнути з ТОВ „Нидан+” (м.Берегово, вул..Б.Хмельницького, 163 код 30953330) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фрут Майстер Фудс” (м.Берегово, вул..Б.Хмельницького, 163 код 35771408) суму 85 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Суддя О.С.Йосипчук