Рішення № 100060964, 04.10.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/4473/21

н\п 2-а/490/328/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2021 р. м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Ковальової Л.В., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волковського Тимура Олександровича, представниці відповідача Управління Державної Міграційної служби України в Миколаївській області - Долгалюк Юлії Юріївни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної Міграційної служби України в Миколаївській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого заступника начальника Управління Державної Міграційної служби України в Миколаївській області Шаталова Євгена Альбертовича про скасування постанови.

В позовній заяві представник позивача просив:

- Визнати дії першого заступника начальника Управління Державної Міграційної служби України в Миколаївській області Шаталова Євгена Альбертовича щодо складання постанови серії ПН ММК №000745 від 08.06.2020 року про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5100 гривень за порушення, передбачене ч.1 ст.203 КУпАП, незаконними;

- Визнати постанову серії ПН ММК №000745 від 08.06.2020 року про адміністративне првопорушення протиправною та скасувати її, а провадження у справі закрити.

В обгрунтування зазначив, що відповідно до постанови серії ПН ММК №000745 від 08.06.2020 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1, 3 ст. 9 ч.3 ст. 3 ст. 17 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та п.п.2 п.2, 8, 9 ПКМУ №150 від 15.02.2012 р., та відповідно до ч.1 ст. 203 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн.

Вважає, що притягнення позивача до відповідальності є незаконним та необгрунтованим, а під час розгляду адміністративної справи відповідачем було допущено процесуальні порушення.

В оскаржуваній постанові невірно зазначено місце скоєння правопорушення - АДРЕСА_1 , тоді як дійсне місце виявлення правопорушення є АДРЕСА_2 .

Також при підготовці матеріалів справи було запрошено перекладача який не має відповідної філологічної освіти та відсутні данні про перебування перекладача у відповідному реєстрі. Під час спілкування перекладача з позивачем виявилося, що вони не можуть вільно спілкуватися один з одним через суттєві відмінності в діалекті мов, якими вони володіють.

Під час складання протоколу стосовно позивача, йому не було роз`яснено зміст протоколу та не роз`яснено права позивача.

Також в протоколі зазначені невірні данні щодо часу затримання позивача - 11 година 50 хвилин, замість вірного - 08 годин 10 хвилин, та в порушення статті 261 КУпАП відповідальною посадовою особою не було вжито заходів щодо невідкладного інформування центру з наданя безоплатної вторинної правової допомоги про факт затримання позивача.

Також порушено прово позивача на захист, оскільки розгляд адміністративної справи проведено без захисника ОСОБА_1 - адвоката Волковського Т.О.

Відповідачем не було враховано, що позивач з об`єктивних причин не міг вжити заходів щодо приведення у відповідність документів, що надають право на перебування в Україні, оскільки він пербував в місцях позбавлення волі, що прешкоджало самостійно залишити територію України. Крім того, Іобідзе одружений з громадянкою України та має постійне місце проживання на території Миколаєва.

Враховуючи наведене вище, вважає оскаржувану постанову ПН ММК №000745 від 08.06.2020 року такою, що винесена з порушенням чинного законодавства України, є необгрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

10.06.2021 року матеріали справи передано для розгляду судді.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 11.06.2021 року вищезазначений адміністративний позов залишено без руху.

18.06.2021 року до канцелярії суду надійшла від представника позивача - адвоката Волковського Т.О. заява на виконання вимог ухвали судді від 11.06.2021 року.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 11.06.2021 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого заступника начальника Управління Державної Міграційної служби України в Миколаївській області Шаталова Євгена Альбертовича про скасування постанови .

Розгляд справи постановленом проводити у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 26.07.2021 року задоволено клопотання представника позивача та замінено первісного відповідача - Першого заступника начальника Управління Державної Міграційної служби України в Миколаївській області Шаталова Євгена Альбертовича на належного - Управління Державної Міграційної служби України в Миколаївській області та відкладено розгляд справи.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 04.10.2021 року прийнято заяву представника позивача про відмову від частини позовних вимог та закрито провадження в цій частині позовних вимог, а саме - щодо визнання дій першого заступника начальника Управління Державної Міграційної служби України в Миколаївській області Шаталова Євгена Альбертовича щодо складання постанови серії ПН ММК №000745 від 08.06.2020 року про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5100 гривень за порушення, передбачене ч.1 ст.203 КУпАП, незаконними.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав з підстав наведених в позові, просив визнати постанову серії ПН ММК №000745 від 08.06.2020 року про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження у справі закрити.

Додатково до аргументів наведених у відзиві зазначив, що адміністративна справа стосовно позивача розглядалася відповідчем коли позивача було доставлено в лікарню, а адвокату навмисно не дали можливості надати позовачу юридичну допомогу.

Представниця відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Надала суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що 08.06.2021 року позивач був доставлений в приміщення Управління ДМС України в Миколаївській області з метою з`ясування законності його перебування на території України.

В результаті перевірки було встановлено, що позивач ухилився від виїзду після закінчення відповідного терміну перебування в Україні - 28.06.2012 року, та з цього часу перебуває на території України незаконно.

Згідно з інформацією, яка міститься в відповідних базах данних, було встановлено, що протягом п`яти останніх років позивач державний кордон України не перетинав.

08.06.2021 року стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення ПР ММК №000746.

В той же день позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності про що винесено постанову ПН ММК №000745 від 08.06.2021 року.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу було забезпечено можливість користуватися послугами перекладача та адвоката.

При цьому, позивач сам відмовився від наданого центром надання безоплатної вторинної правової допомоги адвоката.

Таким чином вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови ПН ММК №000745 від 08.06.2021 року. відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.

Дослідивши вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору які містяться у позовній заяві та відзивах, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обстави та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що протоколом про адміністративне правопорушення ПР ММК 000746 від 08.06.2021 р., зафіксовано, що 08.06.2021 р. о 09.00 співробітниками ВОЗНМРВ УДМС України в Миколаївській області спільно із співробітниками УМП ГУНП в Миколаївській області виявлено в с.Новоданилівка Казанківського району Миколаївської області та доставлено до приміщення ВОЗНМРВ УДМС України в Миколаївській області гр. Республіки Грузія ОСОБА_1 , який порушив чинне законодавство України, а саме правила перебування в Україні, проживає без документів на право проживання в Україні та ухиляється від виїзду із України з 28.06.2012 р., чим порушив ч.1,3 ст. 9 ч.3 ст. 3 ст. 17 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та п.п.2 п.2,8,9 ПКМУ №150 від 15.02.2012 р., що підтверджується інформацією БД Аркан та штампами в паспортному документі особи.

В протоколі міститься запис про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення - 08.06.2021 о 15:00 у приміщенні територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України розташованому за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5-а.

У відповідних місцях в протоколі містяться підписи ОСОБА_1 про роз`яснення йому прав, та про отримання одного екземпляру протоколу, а також запис про незгоду з зазначеним часом затримання та про незрозумілий переклад та не вчинення позивачем порушення міграційного законодавства.

При цьому, жодних заперечень щодо місця та часу розгляду справи про адміністративне правопорушення в протоколі не зазначено.

Постановою про накладення адміністративного стягнення ПН ММК 000745 від 08.06.2021 року, на ОСОБА_1 - відповідно до ч.1 ст. 203 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн.

При цьому в постанові зазначено, що 08.06.2021 р. о 09.00 співробітниками ВОЗНМРВ УДМС України в Миколаївській області спільно із співробітниками УМП ГУНП в Миколаївській області виявлено в с.Новоданилівка Казанківського району Миколаївської області та доставлено до приміщення ВОЗНМРВ УДМС України в Миколаївській області гр. Республіки Грузія ОСОБА_1 , який порушив чинне законодавство України, а саме правила перебування в Україні, проживає без документів на право проживання в Україні та ухиляється від виїзду із України з 28.06.2012 р., чим порушив ч.1,3 ст. 9 ч.3 ст. 3 ст. 17 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та п.п.2 п.2,8,9 ПКМУ №150 від 15.02.2012 р., що підтверджується інформацією БД Аркан та штампами в паспортному документі особи. Місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_1 .

Також в постанові міститься запис про здійснення перекладу ОСОБА_2 .

Відповідно до повідомлення Консульства Грузії м. Одеса в №72/13466 від 21.05.2021 р., згідно інформацією електронної базі даних Агентства розвитку державних сервісів Міністерства юстиції Грузії, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Грузії.

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 30 вересня 2008 року, позивач 30.09.2008 року зареєстрував шлюб з громадянкою України ОСОБА_3 , актовий запис №233.

Як вбачається з паспорту громадянина Грузії ОСОБА_1 , строк дії з 04.2006 по 04.2016 - протягом 2010-2012 років (до 27.06.2012 року) він у встановленому законом порядку продовжував термін свого перебування в Україні у ВГІРФО УМВС в Миколаївській області .

З 23.03.2017 до 08.06.2021 р. громадянин Республіки Грузія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце Народження м. Цхалтубо, Грузія, відбував покарання в ДУ «Казанківська виправна колонія №93» та прямує до місця проживання, що підтверджується Довідкою про звільнення серії МИК №015964.

Згідно доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання від 8 червня 2021 року №014-0001327, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області призначає адвоката ОСОБА_4 .

Згідно з заявою від 08.06.2021 року ОСОБА_1 відмовися від послуг адвоката Безпрозванного Дмитра Олександровича, в зв`язку з тим що ним укладено договір з адвокатом Волковським Т.О. Який буде здійснювати його особистий захист. Переклад здійснено в присутності перекладача Ехвая І.В.

Згідно з довідкою від 23.07.2021 року №1131 та картою виїзду швидкої допомоги №324 А від 08.06.2021 року вбачається, що 08.06.2021 року о 15.34 на 103 надійшов виклик про необхідність надання медичної допомоги громадянину ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

З 16.26 до 16.40 хворий був прийнятий в Міській лікарні №3 м. Миколаєва з діагнозом: гіпертонічна хвороба, помірна артеріальна гіпертензія.

Згідно з копією журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених в ГУНП в Миколаївській області, на листах №11 та №12 здійснено записи за порядковими номерами №128 та №129 про відвідування громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 8 червня 2021 року в період часу з 17:35 до 18:40 та 18:30 до 18:40 годин відповідно, приміщення адміністративної будівлі ГУНП в Миколаївській області за адресою м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5-а.

Так, частиною 3 статті 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" встановлено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

При цьому, частинами 1 та 3 статті 9 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" встановлено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Можливість продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України передбачена статтею 17 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", при цьому, частинами 1-4 вказаної статті встановлено, що:

Іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).

Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.

У продовженні строку перебування іноземцю або особі без громадянства може бути відмовлено в разі відсутності для цього підстав та достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов`язаних із перебуванням іноземця або особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.

Продовження строку перебування на території України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМУ № 150 від 15.02.2012, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України; 2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС. Для продовження строку перебування на території України іноземець та особа без громадянства і приймаюча сторона разом із заявою подають вказані у п. 9 зазначеної постанові документи.

Згідно п. 8 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМУ № 150 від 15.02.2012, заяви про продовження строку перебування на території України (далі - заяви) подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання.

Перелік документів, які іноземець та особа без громадянства і приймаюча сторона подають разом із заявою про продовження строку перебування на території України зазначено в пункті 9 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМУ № 150 від 15.02.2012.

Судом встановлено, що в період з 28.06.2012 року по 08.06.2021 року, ОСОБА_1 перебував на території України без оформлених документів про продовження строку перебування в Україні.

Диспозицією частини 1 статті 203 КУпАП передбачена відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України.

При чому, частиною 3 статті 203 КУпАП встановлено, що дія цієї статті не поширюється на випадки, коли іноземці чи особи без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, під час в`їзду в Україну незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Пунктом 1 ст.9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За складом частини 1 статті 203 КУпАП вбачається, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини.

За змістом статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Судом встановлено, що перебуваючи на території України в період з 28.06.2012 року по 08.06.2021 року, ОСОБА_1 , не скористався можливістю легалізувати своє перебування. Так, судом не встановлено і матеріалами справи не підтверджується, що відповідачем подавалися відповідні заяви до органів Державної міграційної служби про продовження строку перебування в Україні, для отримання посвідки на тимчасове проживання або дозволу на імміграцію в Україну, або вчинялися інші дії з метою легалізації свого перебування.

Посилання представника позивача на наявність поважних, незалежних від позивача причин, які унеможливлювали вжиття позивачем заходів щодо легалізації перебування в Україні, а саме перебування в місцях позбавлення волі, судом не приймаються до уваги.

Так, востаннє позивач у встановленому законом порядку продовжував термін свого перебування в Україні у ВГІРФО УМВС в Миколаївській області до 27.06.2012 року. Таким чином, позивач був обізнаний з необхідністю здійснення заходів щодо продовження терміну свого перебування в Україні (легалізації перебування в Україні) та з відповідною процедурою.

При цьому, відповідно до вироку від 04 липня 2017 року Заводського районного суду міста Миколаєва у справі № 487/2405/17 , який набрав законної сили 04.01.2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального Кодексу України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. За сукупністю вироків шляхом частково призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 17.06.2015 року, остаточно призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі. Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_1 , строк тримання під вартою з 23.03.2017 до 20 червня 2017 року.

Представником позивача не зазначено про існування будь-яких перешкод позивачу для вжитття заходів щодо легалізації перебування в Україні в період з 28.06.2012 року по 23.03.2017 року, коли позивач не перебував в місцях позбавлення волі.

Крім того, представником позивача не надано суду доказів наявності обставин, які б перешкоджали вжити заходи щодо легалізації перебування в Україні, як в період з 28.06.2012 року по 23.03.2017 року так і в період з 23.03.2017 року до 08.06.2021 року.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинено адміністративне провопорушення передбачене частиною 1 статті 203 КУпАП, а саме порушення правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України порушення іноземцями та особами без громадянства.

При цьому, суд зазначає, що позивача було повідомлено про час та місце розгляду адміністративної справи, забезпечено можливість користуватися послугами перекладача та залучено на безоплатній основі адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання представника позивача щодо ненадання можливості позивачу скористатися послугами перекладача. Суд вважає вказані аргументи надуманими та такими що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення ПР ММК 000746 від 08.06.2021 р. містяться данні щодо особи перекладача - ОСОБА_2 , та записи про незгоду позивача з окремими данними зазначеними в протоколі та висловлена думка позивача щодо складеного протоколу, також містяться підписи позивача в розділах про роз`яснення прав позивачу та про отримання примірника протоколу.

Також в постанові про накладення адміністративного стягнення ПН ММК 000745 міститься запис про здійснення перекладу ОСОБА_2 .

При цьому, хоча представник позивача і зазначає про відмінність діалектів позивача та перекладача, не надав суду прийнятних пояснень, ким, яким чином та коли, позивачу все ж таки було перекладено зміст постанови, яку він оскаржив, та не надано доказів того, що позивач, за час пребування в Україні користувався послугами перекладача (з урахуванням особливого діалекту) та не зазначив особу такого перекладача, а також не надав доказів спроб позивача залучити такого перекладача під час розгляду адміністративної справи та перешкоджання цьому з боку відповідача.

В частині 5 статті 276 КУпАП, зазначено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 203, 203-1, 204-1, 204-2 і 204-4 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення.

В даному випадку, порушення позивачем правил перебування в Україні було виявлено під час перевірки відповідних електронних баз данних та наданих позивачем документів, в приміщенні Управління ДМС України в Миколаївській області (м.Миколаїв, вул Шевченка, 40), куди позивача було доставлено для з`ясування законності його перебування на території України

Відповідно до статті 222-2 КУпАП, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, про транзитний проїзд через територію України, невиконанням рішення про заборону в`їзду в Україну, а також питання щодо реєстрації місця проживання (статті 200, 201, частина перша статті 203, стаття 203-1 (крім порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в`їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204, 205, 206).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

За такого, оскільки факт вчинення правопорушення було виявлено в приміщенні Управління ДМС України в Миколаївській області (м. Миколаїв, вул Шевченка, 40), а юрисдикція Управління ДМС України в Миколаївській області поширюється всю Миколаївську область, при цьому, фактична юридична адреса відповідача - Миколаїв, вул. Декабристів, 5-а, тому, розгляд справи про адміністративне провопорушення здійснено уповноваженою особою з дотриманням приписів статті 276 КУпАП, а саме за місцем виявлення.

При цьому, зазначення в оскаржуваній постанові місця вчинення правопорушення м.Миколаїв, вул Шевченка, 40, а не місця затримання Казанківська колонія №93, с. Новоданилівка, Миколаївська область, на думку суду, не може бути підставою для скасування постанови ПН ММК №000745 від 08.06.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 , оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем було встановлено саме в приміщенні Управління ДМС України в Миколаївській області (м.Миколаїв, вул Шевченка, 40).

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята остання, зокрема розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Статтею 5 КАС України регламентовано право на судовий захист, яке передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_6 до Управління Державної Міграційної служби України в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ПН ММК №000745 від 08.06.2020 року про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, задоволенню не підлягають, постанова винесена правомірно, та існували всі підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП.

Керуючись статтями 72 - 77, 241 - 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Постанову серії ПН ММК №000745 від 08.06.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 203 КУАП, та накладення на ОСОБА_6 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 5100,00 (п`ять тисяч сто) гривень, залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Управління Державної Міграційної служби України в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5-а, код ЄДРПОУ 37844163) про скасування постанови, без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Центральний районний суд міста Миколаєва.

Суддя О.В. Саламатін