Рішення № 100056018, 22.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/26540/20

Провадження № 2/947/3726/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2021

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Абухіної Н.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Вердикт капітал» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ВАТ «Родовід Банк» та відповідачем ОСОБА_3 02.04.2007 року був укладений кредитний договір №40.3/АА-015.07.02, за яким банк надав відповідачу кредит в розмірі 73033 доларів США з умовою сплати процентів в розмірі 14 % річних. В забезпечення виконання позичальником вимог кредитного договору між ВАТ «Родовід Банк» та відповідачем ОСОБА_4 02.04.2007 року укладений договір поруки, який взяв на себе зобов`язання відповідати солідарно в повному обсязі за невиконання або несвоєчасне виконання Острик умов кредитного договору.

24.05.2019 року між ВАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений Договір про відступлення прав вимоги, за ким відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №40.3/АА-015.07.02 від 2.04.2007р. та договором поруки від 02.04.2007 року, і ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги до відповідачів за вказаними договорами.

Відповідачі не виконують належним чином взяті на себе зобов`язання та не здійснили повернення кредитних коштів, внаслідок чого позивач просив стягнути з відповідачів на його користь в солідарному порядку заборгованість станом на час подання позову до суду в сумі 302940,02 грн. та судові витрати.

Від представника відповідача Острик адвокат Козачок В.О. надійшла заява про застосування строків позовної давності у якій вказав, що позивач пропустив строк позовної давності за вимогами про стягнення боргу за кредитним договором, оскільки кредитним договором та договором поруки був визначений термін виконання зобов`язання до 02.09.2009 року та з того часу до часу звернення позивача з позовом до суду спливло більше трьох років.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позов ТОВ «Вердикт Капітал» надійшов до суду 18.09.2020 року.

30.09.2020 року відкрите провадження у справі.

12.02.2021р. у справі ухвалено заочне рішення.

За заявою відповідачів про перегляд заочного рішення від 12.02.2021р., судом 6.07.2021р. заочне рішення скасоване та справу призначено до розгляду у загальному порядку.

30.08.2021р. ухвалено судове рішення про призначення справи до розгляду по суті.

В судовому засіданні 22.09.2021р. представник позивача Земляков О.А. позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечував, просив застосувати строки позовної давності.

Відповідач Д`яченко у засідання не прибув.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ «Вердикт Капітал», суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.526 ЦК України слідує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В судовому засіданні встановлено, що ВАТ «Родовід Банк» та відповідачем ОСОБА_3 02.04.2007 року був укладений кредитний договір №40.3/АА-015.07.02, за яким банк надав відповідачу кредит в розмірі 73033 доларів США з умовою сплати процентів в розмірі 14 % річних. Позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі не пізніше 02.04.2009 року, що передбачене п.3.2 Кредитного договору. 10.09.2008р. між сторонами договору укладено додаткову угоду, за умовами якої процентна ставка збільшилася до 16%.

В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між ВАТ «Родовід Банк» та відповідачем ОСОБА_4 02.04.2007 року був укладений договір поруки, за яким поручитель взяв на себе зобов`язання відповідати солідарно в повному обсязі за невиконання або несвоєчасне виконання Острик умов кредитного договору. Строк повного погашення заборгованості за кредитом згідно п.1.2 Договору поруки – 02.04.2009р.

24.05.2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений Договір про відступлення прав вимоги, за ким відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №40.3/АА-015.07.02 від 2.04.2007р. та договором поруки від 02.04.2007 року, і ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги до відповідачів за вказаними договорами.

Відповідач ОСОБА_3 не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання та не здійснив повернення кредитних коштів у визначений кредитним договором граничний строк – до 02.04.2009 року.

Заборгованість відповідачів за розрахунком позивача станом на 28.07.2020р. становить 1163923,05 грн., із яких: 905731,07 грн. заборгованість за тілом кредиту, за відсотками – 84290,38 грн. та заборгованість за нарахованими відсотками з моменту відступлення прав вимоги – 173901,60 грн.

Натомість відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року №202/4494/16-ц провадження №14-318цс18 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 року №723/304/16-ц провадження №14-360цс19 стягнення процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах матеріального права.

За такого, після закінчення строку кредитування кредитодавець втрачає право нараховувати проценти, комісію та пеню, а має право на отримання окрім суми боргу двох видів плати: 1) компенсації втрат від інфляції за весь час прострочення, 2) трьох процентів річних від простроченої суми.

Представник відповідача Острик в письмовій заяві просив застосувати до вимог позивача про стягнення заборгованості позовну давність.

За ст. 256-257 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (при цьому, позивачем за первісним позовом не надано на розгляд суду даних щодо збільшення строків позовної давності за відповідним письмовим договором, підписаним сторонами).

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вказано вище, кредитним договором та договором поруки був визначений кінцевий строк повернення кредиту – 02.04.2009 року та саме з вказаного дня позивач повинен був дізнатись про порушення свого права, передбаченого законом та договором, на повернення кредиту та заборгованості за кредитом.

Проте до суду позов про стягнення заборгованості ВАТ «РОДОВІД БАНК» не подавав, а позивач подав 18.09.2020 року, тобто з пропуском загального трирічного строку позовної давності.

Суду не заявлено підстав, які вказували на наявність поважних причин пропуску позивачем строку позовної давності.

За такого, вся сума заборгованості за кредитним заявлена до стягнення стороною позивача є такою, за якою пропущений строк позовної давності.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Вказане є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Вердикт Капітал» про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 302940,02 грн., оскільки за вказаними вимогами сплив строк позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки судом у задоволенні позову відмовляється позивачу, то вимога відшкодування з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.