Вирок № 100055667, 29.09.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/2168/20

Номер провадження 1-кп/495/374/2021

29 вересня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого – одноособово судді Мишко В.В.

при секретарі судового засідання - Охримчук А.В.

за участю:

прокурора – Рубанової Н.О.

обвинуваченої – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальні провадженнями, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160240000451 від 12.03.2020 року та №12020160240000758 від 02.05.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Адамівка Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.1 ст.185, ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Так, обвинувачена ОСОБА_1 , 11 березня 2020 року о 21 годині 36 хвилин, зайшла до приміщення торгівельної зали магазину «Три Фонаря», розташованого по вул. Перемоги, 28-В в м. Білгород-Дністровському Одеської області, де реалізуючи свій раптово виниклий намір направлений на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, розуміючи та переконавшись, що її дії будуть не помічені працівниками та відвідувачами магазину «Три Фонаря». З торгівельної полиці взяла пляшку віскі торгової марки «Jack Daniels», об`ємом 0,7 л, вартістю 526,98 гривень, що належить на праві власності ФОП ОСОБА_2 , яку сховала під куртку, та пройшовши через касу, не розрахувавшись за вказаний товар, намагалась обернути його на свою користь та покинути приміщення торгівельної зали магазину «Три фонаря».

Однак, дії обвинуваченої ОСОБА_1 стали помічені та вона була зупинена працівниками магазину «Три Фонаря», таким чином не довела свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 вчинила незакінчений замах, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.

Крім цього, 02 травня 2020 року приблизно о 00 годині 30 хвилин, більш точну годину в ході досудового та судового розслідування встановити не надалось можливим, обвинувачена ОСОБА_1 , перебуваючи на автостоянці ТОВ «АТБ-маркету», розташованого за адресою6 Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 2 М, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, підібравши на землі склянку пляшки, умисно нанесла потерпілому ОСОБА_3 удар скляною пляшкою по голові в потилично-тім`яну область, спричинивши легкі тілесні ушкодження, що тягнуть за собою короткочасний розлад здоров`я.

У потерпілого ОСОБА_3 наявні тілесні ушкодження - забійна рана в потилично-тім`яній області, яка виникла в наслідок ударної травмуючої дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.

Забійна рана зазвичай викликає розлад здоров`я більше 6-ти і не більше 21-го, згідно до п.2.3.3, 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень , що тягнуть за собою короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 вчинила умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винною у повному обсязі.

Потерпілий – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, згідно із якою просить розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 проводити без його участі, у зв`язку із зайнятістю. Зазначив, що обвинувачення підтримує в повному обсязі.

Потерпілий – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, згідно із якою просить розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 проводити без його участі, у зв`язку із сімейними обставинами.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала свою вину у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.1 ст.185, ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України, та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченої ОСОБА_1 та дослідженням матеріалів характеризуючих її особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно із яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина обвинувачена ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, знайшла своє підтвердження і кваліфікує її дії наступним чином:

-за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками – не закінчений замах направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

-за ч.2 ст.125 КК України, за кваліфікуючими ознаками – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненених злочинів, дані про особу винної та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , згідно із ст. 66 КК України, суд визначає визнання вини та щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , згідно із ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючі сукупність вищезазначених обставин, ступінь тяжкості – не тяжкі злочини та суспільну небезпеку вчиненних кримінальних правопорушень, враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_1 (позитивну характеристику), яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, не одружена, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, здобула професійно-технічну освіту та враховуючи обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченій, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в дохід держави, так як вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею кримінальних правопорушень у майбутньому.

Суд вважає необхідним призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ч.4 ст.53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд вважає за доцільне призначити штраф із розстрочкою виплати.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченої не обирався.

Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходив з положень ст.100 КПК України.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.1 ст.185, ч.2 ст.125 КК України та призначити її покарання:

-за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави;

-за ч.2 ст.125 КК України у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.

Відповідно до ч.4 ст.53 КК України розстрочити ОСОБА_1 виплату штрафу строком на 4 (чотири) місяці зі сплатою рівними частинами по 4 250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів у сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 (чотири) копійки.

Речові докази: відео файлина лазерному DVD-R диску «Verbatim ZE6253-DVD-J47F4» та СD-диск, який містить відео з камер відео спостереження з місця вчинення кримінального правопорушення – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.В. Мишко