Рішення № 10005523, 18.05.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.2010                                                                                 Справа № 9/39

За позовом відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Закарпаттяобленерго", м. Ужгород - Оноківці

до відповідача Хустського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства, м. Хуст

про стягнення 334 204,46 грн.

                                                                                Суддя Г.Й. Бобрик

Представники:

від позивача – Перлик Я.Ю. –представник по дов. від 03.02.2010 р. № 38

від відповідача - не з"явився

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго", м. Ужгород - Оноківці заявило позов до Хустського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства, м. Хуст про стягнення 334 204,46 грн., з них 245 527,48 грн. заборгованість за активну електроенергію спожиту протягом періоду з червня 2009 р. по лютий 2010 р., 68 154,42 грн. заборгованість за реактивну електроенергію спожиту протягом періоду з червня 2009 р. по лютий 2010 р., 13 112,14 грн. пені, 5 907,95 грн. інфляційні витрати та 1 502,47 грн. три проценти річних від простроченої суми.

          Відповідач, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, не надав суду письмового відзиву на позов та інших витребуваних матеріалів, не забезпечив явку уповноваженого представника для участі в засіданні суду по розгляду справи. Таким чином, не скористався правом на судовий захист.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Вивчивши та оцінивши матеріали справи, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” в особі Хустського РЕМ (постачальник) та Хустське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства (споживач) 22.01.2008 р. уклали договір про постачання електричної енергії № Р06/15-0019, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб енергоустановок споживача з приєднаною потужністю 3182 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід’ємною частиною.

Визначення обсягів використаної відповідачем на протязі розрахункового періоду електроенергії здійснюється позивачем згідно графіку зняття показників приладів обліку електричної енергії погодженого сторонами в додатку № 8 до даного договору. Дані показів розрахункових приладів обліку електроенергії записуються в акт про використану електричну енергію (додаток №7А до договору). На підставі підписаного акту про використану електричну енергію, постачальником виписується рахунок, який вручається споживачу для оплати.

Відповідач, рахунки позивача на оплату вартості спожитої за спірний період з червня 2009 р. по лютий 2010 р. активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії належним чином та в повному обсязі не виконав.

Борг відповідача, згідно розрахунку суми позову, станом на день звернення з позовом до суду, складає 245 527,48 грн. вартості спожитої активної електроенергії та 68 154,42 грн. вартості наданих послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Неналежне виконання відповідачем зобов”язань за договором, в частині сплати коштів за спожиту електроенергію та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, призвело до виникнення заборгованості в загальній сумі 313681,90 грн. про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, вимоги позивача про стягнення з Хустського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства 245 527,48 грн. вартості активної електроенергії спожитої протягом періоду з червня 2009 р. по лютий 2010 р. та 68 154,42 грн. вартості наданих послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за спірний період є підставними та обґрунтованими матеріалами справи, відтак, підлягають задоволенню.

          Окрім стягнення суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні витрати, три проценти річних та на підставі п. 4.2.1. договору № Р06/15-0019 пеню за внесення платежів з порушенням термінів оплати встановлених договором.

          Стаття 625 (ч.2) Цивільного кодексу України, надає право позивачу вимагати від боржника стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми.

          Однак, позивач, звернувшись до суду з вимогою про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних не обґрунтував обставини, що дають право на стягнення судом, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, інфляційних витрат, трьох процентів річних від суми боргу за весь період прострочення та пені згідно п. 4.2.1 договору № Р06/15-0019.

За умовами п.п. 2.3.3, 2.3.4 договору № Р06/15-0019 та п.п. 7, 11 додатку № 7 до даного договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем напротязі не більше 5 операційних банківських днів, рахуючи від дати отримання рахунку. Рахунок має бути виписаний і вручений споживачу не пізніше ніж через два дні після 20 числа розрахункового місяця.

          З наявних матеріалів справи неможливо встановити дату вручення відповідачеві рахунку, кінцеву дату його оплати та період прострочення оплати в розрізі кожного розрахункового періоду від суми боргу враховуючи часткову сплату боргу відповідачем.

          З огляду на вимоги ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 47 цього ж Кодексу, стосовно всебічного, повного та об”єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд не вбачає за можливе перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум і відмовляє у задоволенні позову в цій частині, у зв”язку з недоведеністю цих вимог.

Враховуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню частково, в сумі 245 527,48 грн. боргу за активну електроенергію спожиту протягом періоду з червня місяця 2009 р. по лютий місяць 2010 р. та в сумі 68 154,42 грн. боргу за реактивну електроенергію спожиту за спірний період.

У задоволенні позовних вимог в сумі 13 112,14 грн. пені, 5 907,95 грн. інфляційних витрат та 1 502,47 грн. трьох процентів річних, суд відмовляє.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193, 275-277 Господарського кодексу України, Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ N 28 від 31.07.96 р. № 28, ст. ст. 22, 33, 34, 43 - 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Хустського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства, м. Хуст, вул. Маркуша, 94 (код ЄДРПОУ 0432283) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Закарпаттяобленерго", м. Ужгород - Оноківці, вул. Головна, 57 (код ЄДРПОУ 00131529) суму 313681,90 грн. боргу та суму 3578,05 грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                 Г.Й. Бобрик

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена 18.05.2010 р.

Рішення підписано 25.05.2010 р.