Рішення № 100051695, 29.09.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9927/21

Провадження № 2/234/3611/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Чернобай А.О.,

секретаря судового засідання Максимова В.В.,

справа № 234/9927/21

розглянувши у відкритому судовому в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.07.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Краматорської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, щоОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та постійно проживала одна у жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належав їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.07.1974 року нотаріусом Другої Краматорської державної нотаріальної контори Остроушко Е.П., зареєстрованого в реєстрі за №6388.

Мати позивачки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована (прописана) з 08.12.1992 року та постійно проживає у жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що на даний час належить їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 25.12.2021 року державним нотаріусом Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюковою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за №1-335.

На протязі останніх п`ятнадцяти років,позивачка, разом із моєю матір`ю ОСОБА_3 здійснювали догляд за ОСОБА_2 , яка була сусідкою її мами, та через свій похилий вік і стан здоров`я не мала можливості самостійно здійснювати догляд за собою та потребувала постійної сторонньої допомоги.

ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 26.12.2020 року складено відповідний актовий запис №3670.

Після смерті ОСОБА_2 позивачкою разом із моєю матір`ю було організовано та проведено її поховання.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина - жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належав їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.07.1974 року нотаріусом Другої Краматорської державної нотаріальної контори Остроушко Е.П., зареєстрованого в реєстрі за №6388.

Слід зазначити, що за час свого життя ОСОБА_2 29.08.2017 року склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Стародубцевою Л.В., зареєстрований в реєстрі за №2691.

Згідно даного заповіту ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все її майно, яке на день смерті буде їй належати де б воно не знаходилося та із чого б воно не складалося та все те, на що вона буде мати право на день смерті, вона заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_2 , була зареєстрована та постійно проживала на день своєї смерті одна у жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка на момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, на час відкриття спадщини позивачка не проживала постійно із спадкодавцем, ОСОБА_2 .

Протягом строку, встановленого ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивачкою не було подано до нотаріуса, у зв`язку з тим, що їй не було відомо про наявність вищезазначеного заповіту складеного за час свого життя ОСОБА_2 .

Про наявність вищезазначеного заповіту позивачці стало відомо 27 червня 2021 року. В цей день позивачка здійснювала прибирання у жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належав на праві власності ОСОБА_2 , та під час перебирання документів знайшла оригінал вищезазначеного заповіту.

Також слід зазначити, що за час свого життя ОСОБА_2 не повідомляла її, що вона склала заповіт на її ім`я.

Відтак вважає, що встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України строк для прийняття спадщини нею було пропущено з поважних причин.

03 липня 2021 року позивачка звернулась до Першої краматорської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареник О.О., від 03.07.2021 року № 1461/02-31, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з тим, що: позивачкою не надано нотаріусу заяви про прийняття спадщини в 6-ти місячний термін з дня смерті спадкодавця, не було надано документів підтверджуючих її спільне проживання разом із спадкодавцем на час її смерті.

Також, в Першій Краматорській державній нотаріальній конторі позивачці повідомили, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 та по теперішній час не відкривалась (не заводилась).

Отже, після смерті ОСОБА_2 та по теперішній час жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , ніхто не успадкував.

Просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк три місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 04 серпня 2021 року провадження у справі було відкрито в порядку загального провадження та призначено підготовче засідання на 02 вересня 2021 року о 09 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 29 вересня 2021 року.

Представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі- продажу від 26.07.1974 року, ОСОБА_2 придбала будинок АДРЕСА_1 . (а.с. 8-10)

Згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі батьки записано- ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . (а.с. 12)

14 липня 1987 року ОСОБА_9 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 , та після реєстрації шлюбу їй було присвоєно прізвище ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. (а.с. 11)

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, ОСОБА_11 зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 , та після реєстрації шлюбу їй було присвоєно прізвище Булава. (а.с. 13-14)

Згідно довідки про склад сім`ї у будинку АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_3 та ОСОБА_13 . (а.с. 15)

Згідно заповіту посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Стародубцевою Л.В. 29.08.2017 року, ОСОБА_2 заповідала все своє майно ОСОБА_1 . (а.с. 24-25)

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.20)

Як вбачається з довідки виданої СКП «Ритуальна Служба» м. Краматорськ, ОСОБА_2 була похована 29 грудня 2020 року в м. Краматорську. (а.с. 22)

Згідно довідки № 31763 щодо реєстрації місця проживання на день смерті, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На день смерті за вказаною адресою була зареєстрована одна. (а.с. 23)

Позивач ОСОБА_1 зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.07.2021 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареник О.О. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з тим, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини (а.с. 26)

Згідно даних інформаційної довідки зі спадкового реєстру спадкові справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводились, свідоцтв про право на спадщину не видавалось.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не відкривалася. Спадкова справа на спадщину за законом до майна померлої ОСОБА_2 відсутня.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат»в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, в редакції, чинній на момент відкриття спадщини, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

На пісдставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач довів наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за заповітом.

На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд приходить до висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оскільки, як встановлено судом, вона не проживала з останньою, про існування заповіту дізналася лише в червні 2021 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.

Тому суд вважає, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, за встановлених у цій справі обставин, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом від 15 квітня 2021 року у справі № 61-195св21.

За таких обставин, слід визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини строком на три місяці, з дня набрання рішення законної сили.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 - 265 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк три місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Строк для прийняття спадщини починається з моменту набрання рішення законної чинності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковане в єдиному екземплярі.

Суддя