Рішення № 10005157, 21.04.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.2010                                                             Справа № 4/3

Розглянувши матеріали за позовом Фермерського господарства „Газда”, с. Ратівці Ужгородського району

До відповідача 1 Ужгородської районної державної адміністрації, м. Ужгород

До відповідача 2 Ратівецької сільської ради, с. Ратівці Ужгородського району

За участі третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору:

Дослідного господарства агрофірми „Еліта”, с. Ратівці Ужгородського району

Про визнання недійсним розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 06.06.2007 року за № 334 та визнання права на земельну ділянку площею 5,0 га

Суддя Л. С. Журавчак

За участі представників сторін:

від позивача - Личко Л. М., представник по дов. від 01.02.2010р., Адам Є. Т., голова фермерського господарства

від відповідача 1 – не з"явився

від відповідача 2 – Андрусь Т. М., сільський голова, Горінецький В. Й., представник по дов. від 17.02.2010р., Гулаткан Ф. А., представник по дов. від 17.02.2010р.

від третьої особи на стороні відповідача –не з’явився

Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Вказують на те, що позивач є землекористувачем земельної ділянки площею 5,0 га відповідно до рішення 15-ї сесії Ратівецької сільської ради народних депутатів від 11.08.1992р. та виданого на його підставі Державного акту на право постійного володіння землею.

З моменту державної реєстрації фермерського господарства „Газда” (грудня 1992р., воно безперешкодно використовує вказану земельну ділянку відповідно до цільового призначення.

Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації від 17.03.2006р. № 181 членам ФГ „Газда” було передано безоплатно у спільну сумісну власність вказану земельну ділянку площею 5,0 га, однак при виготовленні відповідної технічної документації із землеустрою від Головного управління земельних ресурсів в Закарпатській області позивачу стало відомо про наявність розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 06.06.2007р. № 334, яким визнано недійсним пункт 1 розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 17.03.2006р. № 181 з посиланням на рішення арбітражного суду Закарпатської області від 07.08.1995р.

Вказаним рішенням суду, про яке позивачу стало лише тепер відомо, визнано недійсним рішення Ратівецької сільської ради народних депутатів від 11.08.1992р. про вилучення від агрофірми „Еліта” 67 га землі, в т. ч. 30 га в урочищі „Сіножат”, де знаходиться земельна ділянка господарства.

На час прийняття розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 17.03.2006р. № 181 земельна ділянка площею 5,0 га відносилась до земель запасу Ратівецької сільської ради на підставі розпорядження голови Ужгородської районної державної від 04.01.2003р. № 4 про вилучення із землекористування Дослідного господарства агрофірми „Еліта” земель площею 205,5 га, в т. ч. і земель в урочищі „Сіножат”.

Таким чином, розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 17.03.2006р. № 181 про безоплатну передачу членам ФГ „Газда” у спільну сумісну власність 5,0 га землі було законним та правильним, в зв’язку з чим просить задоволити позов.

Ужгородська районна державна адміністрація вважає позов безпідставним з огляду на наступне.

Рішенням Ратівецької сільської ради від 11.08.1992р. Адам Є. Т. виділено в користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства в урочищі „Сіножат”. В період 1992 –1995 р. р. ця земельна ділянка перебувала в користуванні господарства згідно з актом на право постійного користування землею.

07.08.1995р. рішенням арбітражного суду Закарпатської області визнано недійсним рішення Ратівецької сільської ради від 11.08.1992р., згідно з яким видавалися державні акти на право постійного користування земельними ділянками в урочищі „Сіножат”. Цим же рішенням визнано недійсним рішення про вилучення вказаних земель від агрофірми „Еліта”. У період 1995 – 2003 р. р. ці землі перебували в постійному користуванні агрофірми „Еліта” згідно з державним актом на право постійного користування землею. Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації від 04.01.2003р. № 4 „Про вилучення земель” ця земельна ділянка передана у землі запасу Ратівецької сільської ради.

На час прийняття розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 17.03.2006р. № 181 „Про безоплатну передачу громадянам у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства”, згідно з яким у спільну сумісну власність членам ФГ „Газда” передано земельну ділянку площею 5,0 га, райдержадміністрації не було відомо про рішення арбітражного суду Закарпатської області від 07.08.1995р. про скасування рішення Ратівецької сільської ради від 11.08.1992р.

Отримавши вказане судове рішення, голова райдержадміністрації прийняв розпорядження, яким вніс зміни в розпорядження від 17.03.2006р. № 181.

Відповідно до Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до пункту 4 роз’яснення Верховного Суду України від 29.10.2008р. № 19-3767/0/8-08 щодо вирішення судами земельних спорів, не може набуватися право власності на земельні ділянки за рішенням суду шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.

Райдержадміністрація пропонує ФГ „Газда” звернутися до неї у встановленому законодавством порядку з заявою про надання земельної ділянки у власність і, дотримуючись встановленої процедури, оформити право власності на вказану земельну ділянку.

Ратівецька сільська рада вважає позов безпідставним та необґрунтованим з наступних підстав.

Рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 07.08.1995р. по справі № 9/1 було визнано недійсним рішення Ратівецької сільської ради народних депутатів від 11.08.1992р. про вилучення від агрофірми „Еліта” 67 га землі, в т. ч. 30 га в урочищі „Сіножат”, з якої надано Адам Єлизаветі Тіборівні у постійне користування 5 га земельних угідь.

В зв’язку з визнанням недійсним рішення ради, на підставі якого видано державний акт на право постійного користування землею, відповідно немає і підстав стверджувати, що позивач є законним користувачем земельної ділянки площею 5 га в урочищі „Сіножат”.

Однак, при прийнятті головою Ужгородської районної державної адміністрації розпорядження від 17.03.2006р. № 181 не було враховано вказане судове рішення, у зв’язку з чим необхідно було внести зміни в згадане розпорядження.

Вказує на те, що відповідно до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Вважає, що вимога щодо оскарження розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації від 06.06.2007р. № 334 не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Вимога ж про визнання права на земельну ділянку не є зрозумілою, оскільки не визначено, про яке саме право йдеться: володіння, користування чи право власності.

Зазначає, що з 04.01.2005р., відколи розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації спірна земельна ділянка була вилучена від ДГФ „Еліта” та передана до земель запасу Ратівецької сільської ради, правомочною щодо прийняття рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність є Ратівецька сільська рада, а не Ужгородська районна державна адміністрація відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України.

ДПФГ Агрофірма „Еліта” у відзиві на позов повідомило, що згідно із Земельним кодексом України на підставі згоди Президії Української академії аграрних наук (протокол від 28.02.2002р. № 3) 205,5 га сільськогосподарських угідь були переведені в землі запасу Ратівецької сільської ради в 2003 році, в тому числі і площа, про яку йдеться, в урочищі „Сіножат”.

ДПФГ Агрофірма „Еліта” не має відношення до земель запасу Ратівецької сільської ради, що знаходяться за межами населеного пункту, а також не бачить підстав про відмову надання Фермерському господарству „Газда” земельної ділянки площею 5,0 га, яка на протязі більше 15 років знаходиться в обробітку, там вирощуються сільськогосподарські культури з високою урожайністю і земельна ділянка може бути прикладом ведення фермерського господарства.

В судовому засіданні відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву з 14.04.2010р. до 21.04.2010р.(до 16 год. 00хв. ).

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до рішення 15-ї сесії 21 скликання Ратівецької сільської ради народних депутатів від 11.08.1992р. жительці с. Ратівці Адам Єлизаветі Тіборівні надано в користування із земель запасу для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 5,0 га.

          На підставі вказаного рішення ради гр. Адам Є. Т. було видано Державний акт на право постійного володіння землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 4.

          Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації від 11.12.1992р. зареєстровано селянське (фермерське) господарство „Газда” в с. Ратівці, в складі 4-х чоловік, голова господарства - Адам Є. Т. (свідоцтво про держреєстрацію юридичної особи серії АОО № 386695).

          Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації від 17.03.2006р. № 181 (пункт 1) членам фермерського господарства „Газда” було передано безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 5,0 га за рахунок земель на території Ратівецької сільської ради, які знаходяться в постійному користуванні господарства.

          На замовлення позивача йому було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право спільної сумісної власності членів фермерського господарства на вказану земельну ділянку, що пройшла державну експертизу в Закарпатському обласному головному управлінні земельних ресурсів (висновок від 12.04.2007р. № 1689).

          З переписки із вказаним управлінням позивачу в червні 2008р. стало відомо про наявність розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 06.06.2007р. № 334.

          Вказаним розпорядженням визнано недійсним пункт 1 розпорядження голови райдержадміністрації від 17.03.2006р. № 181 „Про безоплатну передачу громадянам у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства” з посиланням на рішення арбітражного суду від 07.08.1995р. у справі № 9/1.

          Згідно з вказаним рішенням арбітражного суду Закарпатської області за позовом дослідного господарства „Еліта” с. Ратівці до Ужгородської районної ради народних депутатів та до Ратівецької сільської ради народних депутатів, зокрема, визнано недійсними

- п. 2 рішення Ужгородської районної ради народних депутатів від 05.04.1991р. та рішення Ратівецької сільської ради народних депутатів від 18.01.1991р. про вилучення від агрофірми „Еліта” 4,1 га землі, на якій розміщений піщаний кар’єр;

- рішення Ратівецької сільської ради народних депутатів від 11.08.1992р. про вилучення від агрофірми „Еліта” 67 га землі, в т. ч. 30 га в урочищі „Сіножат” і 37 га в урочищі „Човкаш”.

          В мотивувальній частині рішення вказано, що із вилученої землі 30 га надано фермерам в урочищі „Сіножат”.

          Фермерські господарства, в т. ч. і позивач у даній справі, до участі у справі № 9/1 не залучалися, тому про це рішення ФГ „Газда” не було відомо.

          Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації від 04.01.2003р. № 4 на підставі згоди Президії Української академії аграрних наук (протокол від 28.02.2002р. № 3) вилучено із землекористування дослідного господарства агрофірми „Еліта” Закарпатського інституту агропромислового виробництва земельну ділянку площею 205,5 га сільськогосподарських угідь та переведено її в землі запасу Ратівецької сільської ради, в т. ч. і землі в урочищі „Сіножат”.

          Спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту Ратівці.

          22.12.2006р. голова Закарпатської облдержадміністрації прийняв розпорядження „Про розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів Ратовецької сільської ради Ужгородського району та Сусківської сільської ради Свалявського району”, однак ці роботи на даний час не завершені.

          З 1992р. фермерське господарство „Газда” безперешкодно використовує вказану в Державному акті земельну ділянку, обробляє цю землю.

          З приводу повернення цієї земельної ділянки та акту, як підтверджено учасниками процесу в судовому розгляді, до позивача ніхто не звертався.

          План меж земельної ділянки площею 5,0 га, що підлягала передачі у спільну сумісну власність позивачу, погоджено начальником Ужгородського районного відділу земельних ресурсів та сільським головою с. Ратівці в 2006 році.

          18.12.2006р. погоджено сільським головою с. Ратівці також і акт погодження меж цієї земельної ділянки.

          Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову щодо визнання недійсним розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 06.06.2007 року за № 334 та відмову в іншій частині з таких підстав.

          Позивач набув права користування земельною ділянкою площею 5,0 га в урочищі „Сіножат” на території Ратівецької сільської ради відповідно до рішення 15-ї сесії 21 скликання Ратівецької сільської ради народних депутатів від 11.08.1992р. „Про надання землі для ведення фермерських господарств жителям с. Ратівці” та Державного акту на право володіння землею, виданого гр.. Адам Є. Т., завірені копії яких є у матеріалах справи.

          За клопотанням позивача вказана земельна ділянка передана безоплатно у спільну сумісну власність членам фермерського господарства „Газда” згідно з п. 1 розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 17.03.2006р. № 181.

          Розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації від 06.06.2007р. № 334 пункт 1 розпорядження голови райдержадміністрації від 17.03.2006р. № 334 визнано недійсним.

          Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

          Рішення арбітражного суду від 07.08.1995р. у справі № 9/1 в його резолютивній частині не містить жодних висновків про визнання недійсним рішення про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр.. Адам Є. Т., до того ж ФГ „Газда” не було учасником цього процесу, як третя особа на стороні відповідачів.

          Таким чином, рішення Ратівецької сільської ради народних депутатів від 11.08.1992р., на підставі якого видано державний акт голові фермерського господарства ніким не скасоване та не визнане недійсним, тому посилання голови Ужгородської районної державної адміністрації в розпорядженні від 06.06.2007р. на судове рішення від 07.08.1995р. є безпідставним.

          Статтею 152 Земельного кодексу України визначені способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, які здійснюються шляхом:

- визнання права;

- відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

- визнання угоди недійсною;

- визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

- відшкодування заподіяних збитків;

- застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, оскаржуване розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації суперечить чинному законодавству і порушує права позивача на отримання земельної ділянки у встановленому законом порядку (ст. ст. 31, 32 Земельного кодексу України).

Позовні вимоги в частині визнання права на земельну ділянку площею 5,0 га в урочищі „Сіножат” на території Ратівецької сільської ради задоволенню не підлягають, оскільки право користування підтверджено рішенням Ратівецької сільської ради народних депутатів від 11.08.1992р. і Державним актом на право постійного володіння землею, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного володіння землею за № 4.

В силу викладеного доводи відповідачів до уваги судом не прийняті.

Крім того, належить відмітити про наступне.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідно органи виконавчої влади.

Частиною 1 п. „а” ст. 31 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може належати на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.

На загальних зборах ФГ „Газда” (протокол від 20.02.2006р.) було вирішено клопотання про безоплатну передачу землі у спільну сумісну власність чотирьох членів господарства, тому розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації не суперечить вимогам ст. 32 Земельного кодексу України, а позивачем у справі правомірно виступає фермерське господарство „Газда”, права якого порушені оскаржуваним розпорядженням.

Щодо непідвідомчості даного спору в частині оскарження розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації господарським судам, то позивач звертався з таким позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду, однак ухвалою від 25.09.2008р. йому відмовлено у відкритті провадження саме з мотивів, що цю заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, прийняття вказаної заяви господарським судом відповідало вимогам роз’яснення Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004р. № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. № 04-06/15 „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” і не закривало позивачу доступу до правосуддя.

На підставі наведеного, керуючись ст. 21 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 43 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, ст. ст. 49, 82 –85, 115 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 06.06.2007 року за № 334 про визнання недійсним пункту 1 розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 17.03.2006р. № 181 „Про безоплатну передачу громадянам у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства”.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Ужгородської районної державної адміністрації (м. Ужгород, вул. Загорська, 10, код ЄДРПОУ: 04053849) на користь фермерського підприємства „Газда” (с. Ратівці Ужгородського району, вул. Ракоці, 32, код ЄДРПОУ: 04350180) 42 (сорок дві ) грн. 50 коп. на відшкодування витрат по держмиту і 118 (сто вісімнадцять) грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду виготовлено у повному обсязі і підписано 20.05.2010р. та набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                     Л. С. Журавчак