Рішення № 100051215, 01.10.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4695/21

Провадження № 2/219/2089/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 вересня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Феняка О.Р., за участю секретаря Романченко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» до ОСОБА_1 про стягнення збитків (упущеної вигоди),

В С Т А Н О В И В :

Горлівський інститут іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» (далі за текстом – ДВНЗ «ДДПУ») звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, збитків (упущеної вигоди) у розмірі 34860,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом інституту від 10.09.2020р. відповідач ОСОБА_1 був зарахований до Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» з 09 жовтня 2020 року у якості здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету романо-германських мов 1 курсу денної форми навчання (контракт). 21 вересня 2020 року відповідач уклав типову форму договору про навчання у закладі вищої освіти (вступний договір) та договір про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою від 21.09.2020р., починаючи з дня зарахування по 31.12.2021р. Відповідно до наказу від 30.12.2020р. відповідач був відрахований з 30.12.2020р. з числа здобувачів ступеня вищої освіти «магістр» за власним бажанням. Відповідач своєчасно не оплачував за освітні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 9960грн. Будучи зарахованим на платну формі на весь строк навчання, відповідач не завершив навчання в інституті, збитки (упущену вигоду) не відшкодував, займане місце залишилось не зайнятим, вигода, яку розраховував отримати позивач від відповідача у повному обсязі не отримана, чим спричинив інституту майнову шкоду, збитки (упущену вигоду), яка дорівнює не сплаченій відповідачем договірній вартості навчання та складає 34860,00грн. Просить стягнути з відповідача майнову шкоду, збитки (упущену вигоду) у розмірі 34860,00грн. та сплачений судовий збір в сумі 2270,00грн.

До судового засідання представник позивача не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялась належним чином,на адресу суду надала заяву, у якій зазначила, що просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, до судового засідання не з`явився, клопотань про розгляд справи без його участі або відкладення розгляду справи не надав. У встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання, але причин неявки суду не повідомив, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без його участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно витягу з наказу № 10/7-ст від 10.09.2020 року по ГНМ ДВНЗ «ДДПУ», ОСОБА_1 зараховано з 01 вересня 2020 року здобувачем другого (магістерського) рівня вищої освіти факультуте романо-германських мов 1 курсу денної форми навчання (контракт) з 09 жовтня 2020 року.

21 вересня 2020 року відповідач уклав типову форму договору про навчання у закладі вищої освіти (вступний договір) №77 та договір про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою від 21.09.2020р.

Відповідно до витягу з наказу № 48-ст від 30.12.2020 року по ГІІМ ДВНЗ «ДДПУ» ОСОБА_1 , здобувача ступеня вищої освіти «магістр» 1 курсу факультету романо - германських мов 1 курсу денної форми навчання (контракт) відраховано від числа здобувачів ступеня вищої освіти з 30.12.2020року за власним бажанням.

Вищенаведеними письмовими доказами підтверджується, що відповідач був здобувачем вищої освіти магістр факультету соціальної та мовної комунікації денної форми навчання (контракт) в Горлівському інституті іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет».

Як вбачається з довідки Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет», нарахована заборгованість за період навчання 9960,00грн.

13.01.2021р. укладено договір реструктуризації заборгованості за договором про надання освітніх послуг між вищим начальним закладом та фізичною (юридичною) особою, згідно якого ОСОБА_2 зобов`язалась погасити виниклу заборгованість за освітні послуги за договором про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою від 21 вересня 2020 року, укладеним з одержувачем освітньої послуги ОСОБА_1 в сумі 9960грн.

Платіжними дорученнями за № 87988558 від 13.05.2021р., за № 2039938SВ від 14.07.2021р. ОСОБА_2 сплачено за вказаним договором реструктуризації заборгованості за договором про надання освітніх послуг між вищим начальним закладом та фізичною (юридичною) особою 3000,00грн. та 1000,00грн.

Позивач звертався до відповідача з листами №109/01 від 09.03.2021р., та №142/01 від 06.04.2021р. щодо сплати заборгованості за надані освітні послуги, в листі від 09.03.2021р. за №109/01 розмір збитків (вказувати оплата за навчання) зазначена 9960,00грн., в листі від 06.04.2021р. за №142/01 – 34860,00грн.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (абзац другий частини першої, частина друга статті 77 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на підставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню підлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та інших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Згідно ст. 11 ч.2 п.1 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 ч. 1 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Враховуючи припис частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував.

Врахувавши наведені законодавчі приписи та суд встановив, що позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих розірванням Договору, оскільки позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинення відповідачем збитків, понесення збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками; позивачем не надано належних доказів на підтвердження вжиття заходів для їх одержання, що є необхідним при заявленні до стягнення упущеної вигоди; заявлена позивачем до стягнення сума коштів є наслідком невиконання зобов`язання за Договором та не свідчить про наявність збитків у розумінні норм Цивільного кодексу України і, відповідно, не є ні упущеною вигодою, ні реальними збитками, таким чином суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтею 11, 22, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 280-284, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» до ОСОБА_1 про стягнення збитків (упущеної вигоди) відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.Р. Феняк

01.10.2021