Рішення № 100050698, 01.10.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/7069/21

Справа № 760/8452/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» /далі - ТОВ «Росвен Інвест Україна»/ (код ЄДРПОУ: 37616221; адреса: 03126, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович /далі - приватний нотаріус Баршацький І.В./ (адреса: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, 6-3 літ. А, каб. 2-7), приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Євгеній Борисович /далі - приватний виконавець Горелик Є.Б./ (адреса: 84116, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Вільна, 9), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позов та його обґрунтування

06.04.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 05.04.2021, за підписом позивача, в якій позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1424 від 21.01.2020, вчинений приватним нотаріусом Баршацьким І.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості у розмірі 208 660,85 грн.

Свої вимоги заявник обґрунтовує, зокрема, тим, що 21.01.2020 приватний нотаріус Баршацький І.В. вчинив виконавчий напис № 1424 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості у розмірі 208 660,85 грн.

16.02.2020 приватним виконавцем Горелик Є.Б. відкрито виконавче провадження № 61290568 з виконання зазначеного виконавчого напису.

Підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса було те, що начебто 22.10.2008 між АТ «Дельта банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № К-5730196, за умовами якого Позичальник отримав кредитні кошти на умовах платності та графіком погашення заборгованості на умовах визначених Договором.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог необхідних для його вчинення.

Зокрема, вказує, що як вбачається з тексту оскаржуваного виконавчого напису його видано на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», та п, 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 за № 1172.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, виконавчий напис може бути вчинено лише в разі, якщо заборгованість є безспірною і за умови, що нотаріусу подано документи, які підтверджують безспірний характер такої заборгованості.

Відповідно до пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Окрім того: у зазначену Постанову Кабінетом Міністрів України своєю Постановою від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» вніс зміни. Так у п. 2 до переліку доповнені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме «пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.»

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018р. відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Зазначена постанова апеляційного суду 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови ) набула законної сили з моменту проголошення, з 22.02.2017, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, які випливає із кредитних відносин навіть у відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 21.01.2020 були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису як на підставі пункту 1 так і на підставі пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

В позові зазначається, що позивачем жодного разу не було отримано письмової вимоги (повідомлення) від Банку та його правонаступників про заборгованість. Позивач категорично не визнає заборгованості нараховану ТОВ «Росвен Інвест Україна», оскільки позбавлений будь якої інформації зі сторони кредитора щодо кредитних зобов`язань.

Також вказується, що позивача не повідомлено ні Банком ні новим кредитором ТОВ «Росвен Інвест Україна» щодо відступлення вимог за Кредитним договором № К-5730196 від 22.10.2008. У відповідності до ст.ст. 516-518 ЦК України позивач взагалі був позбавлений можливості висунути свої заперечення проти вимог нового кредитора в зв`язку з ненаданням йому доказів прав нового кредитора та неповідомленням про зміну первісного кредитора правонаступником.

Позивачем наголошується, що вказаний кредитний договір між ОСОБА_1 та АТ «Дельта Банк» взагалі не укладався і не існує.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 12.04.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).

Щодо правової позиції відповідача

19.05.2021 до суду засобами поштового зв`язку від ТОВ «Росвен Інвест Україна» надійшли письмові пояснення, в яких відповідач просить у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування таких вимог ТОВ «Росвен Інвест Україна», зокрема, зазначається наступне:

«04.03.2014 року між Публічним Акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» та ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено Договір про надання споживчого кредиту на заставу майна № К-5730196.

Відповідно до умов Кредитного договору, Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 153 877,00 грн. (Сто п`ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят вісім грн. 00 копійок) та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 1.5 та п. 1.5.1 Забезпечення Позичальником виконання своїх кредитних зобов`язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів за користування Кредитом, комісії, можливих штрафних санкцій та пені, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги за Договором виступає забезпечення, яке не суперечить вимогам Кредитора та чинного законодавства України, про що укладаються відповідні договори, а саме : договір застави транспортного засобу автомобіль марки КІА, модель RIO, 2013 року випуску, тип ЛЕГКОВИЙ СЄДАН, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

19.11.2018 року між Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено Договір № 993/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого AT «ДЕЛЬТА БАНК» відступило ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА", а ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № К-5730196 від 04 березня 2014 року, укладеним між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ОСОБА_1 .

Відповідно п. 2 укладено Договору № 993/К про відступлення прав вимоги, Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, сплати штрафних санкцій у розмірах, передбачених Основними договорами та передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.»

При цьому відповідач звертає увагу на вимоги ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), про те, що зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Щодо правомірності вчинення оскарженого виконавчого напису відповідач звертає увагу, зокрема, на те, що з огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Разом із тим, відповідач зазначає, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

За таких обставин, відповідач вважає, що надав приватному нотаріусу всі необхідні документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того вказує, що безспірність заборгованості при вчиненні нотаріусом виконавчого напису була перевірена у відповідності до пункту 3.2 Порядку, який не передбачає необхідність подання нотаріусу підтвердження отримання вимоги про добровільне виконання зобов`язання. Про те, що сума заборгованості не є безспірною позивач повинен довести в судовому порядку при оскарженні виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем порушено умови взятого на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, доказів щодо повернення боргу після цього (повністю чи частково) позивачем не надано, відповідач вважає, що саме невиконання боржником своїх зобов`язань призвело до звернення позивача до приватного нотаріуса для захисту своїх прав шляхом вчинення виконавчого напису.

При цьому відповідач акцентує, що посилання заявника на ненадання відповідачем нотаріусу документів, які підтверджують безспірність заборгованості, є безпідставними.

Від третіх осіб пояснень щодо позову до суду не надійшло.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як стверджує відповідач, що 04.03.2014 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту на заставу майна № К-5730196, згідно якого Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 153 877,00 грн з кінцевим терміном повернення кредиту до 03.03.2021 включно, на умовах, визначених цим Договором (копію відповідного договору відповідачем долучено до своїх письмових пояснень).

Відповідно до п. 1.5 та п. 1.5.1 вказаного договору забезпечення позичальником виконання своїх кредитних зобов`язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів за користування Кредитом, комісії, можливих штрафних санкцій та пені, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги за Договором виступає забезпечення, яке не суперечить вимогам Кредитора та чинного законодавства України, про що укладаються відповідні договори, а саме: договір застави транспортного засобу автомобіль марки КІА, модель RIO, 2013 року випуску, тип ЛЕГКОВИЙ СЄДАН, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

16.11.2018 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено Договір № 993/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого АТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Росвен Інвест Україна», а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № К-5730196 від 04.03.2014, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1

21.01.2020 приватний нотаріус Баршацький І.В. вчинив виконавчий напис № 1424 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості у розмірі 208 660,85 грн.

16.02.2020 приватним виконавцем Горелик Є.Б. відкрито виконавче провадження № 61290568 з виконання зазначеного виконавчого напису.

Підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса вказано те, що 22.10.2008 між АТ «Дельта банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № К-5730196, за умовами якого Позичальник отримав кредитні кошти на умовах платності та графіком погашення заборгованості на умовах визначених Договором.

Звертаючись в суд з позовом у даній справі ОСОБА_1 послалась на те, що приватним нотаріусом Баршацьким І.В. при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки він був вчинений за відсутності доказів про безспірність заборгованості та на підставі нотаріально не посвідчено договору.

Застосовані судом норми права та мотиви суду

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595).

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними, а саме:

визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 рішення суду залишено без змін.

Суд враховує в якості рекомендаційних/консультаційних роз`яснень викладене у п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» за змістом якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 (в редакції постанови КМУ від 29.11.2001).

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд враховує, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 18.03.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Відповідач, подавши письмові пояснення, доказів надання приватному нотаріусу документів, визначених вказаним Переліком та необхідних для вчинення виконавчого напису, не надав.

Таким чином, подані відповідачем для вчинення виконавчого напису документи не відповідали вказаним вимогам Переліку.

Отже, оскільки укладений між сторонами кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то наявні підстави для визнання відповідного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з зазначеним.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), де, зокрема, зазначено наступне: «укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

З огляду на наведене, вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений, з огляду на що, позов підлягає задоволенню.

Крім того, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) вказала, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений ст. 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові аналізувала інші відносини і вказувала на подібність строку зазначеного у ст. 88 Закону України «Про нотаріат» зі строком позовної давності, який визначений ст. 256 ЦК України в контексті застосування єдиного трирічного строку для захисту прав як фізичних так і юридичних осіб.

Дійсно, строк визначений у ст. 88 Закону України «Про нотаріат» відноситься до строків захисту цивільних прав, однак це не свідчить про розповсюдження на нього правил ст. 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності.

Позовну давність слід відрізняти від інших видів строків захисту цивільних прав. Так, не є позовною давністю строк для вчинення виконавчих написів та деякі інші строки. До вказаних строків правила глави 19 ЦК України про зупинення, переривання, поновлення позовної давності не застосовуються.

Таким чином, суд приходить висновку, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса вчинено поза межами трирічного строку, передбаченого ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та перериватися чи поновлюватися такий строк не може, оскільки він є присічним.

Щодо судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 908,00 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Євгеній Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 21.01.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем (адреса: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, 6-3 літ. А, каб. 2-7), зареєстрований в реєстрі за номером 1424, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ: 37616221; адреса: 03126, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованості у розмірі 208 660,85 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ: 37616221; місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич