Рішення № 100049459, 27.09.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/116/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2021 Справа № 908/2106/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2106/21

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “АРТА-ХІМГРУП”, 30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, буд. 11, офіс 24

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “ХОРТИЦЯ”, 71043, Запорізька область, Більмацький район, с. Титове(пн), вул. Центральна, буд. 1

про стягнення 14 129,87 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

19.07.21 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Арта-Хімгруп” за вих. від 13.07.21 (далі ТОВ “Арта-Хімгруп”) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “ХОРТИЦЯ” (надалі ТОВ “АТК “ХОРТИЦЯ”) 14 129,87 грн. заборгованості за договором поставки від 20.05.20 № 345, з якої: 13 321,59 грн. основний борг та 808,28 грн. пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2106/21 між суддями, 19.07.21 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 26.07.21 судом позовну заяву за вих. від 13.07.21 прийнято до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/2106/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 27.09.21 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні та сторонами не надано.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 13.07.21 зазначає, що відповідачем неналежно виконано зобов`язання щодо здійснення своєчасного та повного розрахунку за товар поставлений позивачем за договором поставки від 20.05.20 № 345. З підстав прострочення виконання відповідачем основного грошового зобов`язання по сплаті 13 321,59 грн. за вказаним договором, позивачем, окрім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача 808,28 грн. пені передбаченої п. 5.2. вказаного договору.

Викладені обставини спричинили звернення позивача до суду із зазначеною позовною заявою щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 13 321,59 грн. несплачених ТОВ “АТК “ХОРТИЦЯ” за отриманий ним товар, а також штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 808,28 грн.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України (який долучено судом до матеріалів справи № 908/2106/21), станом на день прийняття позовної заяви до розгляду, місцезнаходженням ТОВ “АГРО ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “ХОРТИЦЯ” є: 71043, Запорізька область, Більмацький район, с. Титове (пн), вул. Центральна, буд. 1

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2106/21 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 46, 120, 121, 176, 234, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 26.07.21 про відкриття провадження у справі.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.07.21, ухвала суду від 26.07.21 по справі № 908/2106/21 (вих. № 012570 від 28.07.21) отримана представником відповідача – 03.08.21.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2106/21.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/2106/21 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 27.09.21.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.20 між товариством з обмеженою відповідальністю “АРТА-ХІМГРУП” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “АГРО ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “ХОРТИЦЯ” (Покупець) укладено договір поставки № 345, за умовами якого (п. 1.1 договору), Постачальник, зобов`язався поставити і передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору мінеральні добрива (Товар).

Згідно із п. 1.2. договору, кількість, номенклатура, ціна, терміни та умови поставки кожної окремої партії Товару, що постачається за даним Договором, визначається у специфікаціях, що є додатками до Договору і з моменту підписання уповноваженими

представниками Сторін та скріплення печатками становлять його невід`ємну частину (Додатки).

Покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунка-фактури Постачальника в терміни і на умовах згідно Специфікацій/Додатків до цього Договору (п. 2.1. договору).

За умовою Специфікацій оплата вартості Товару у розмірі 100 % від загальної вартості Товару згідно з виставленого початкового рахунку Постачальника, протягом 2 банківських днів з моменту підписання даної Специфікації. Постачальник виставляє початковий рахунок Покупцю в національній валюті України, виходячі з ціни Товару в доларах США та курсу зазначеному в п. 3 даної Специфікації.

Відповідно до п. 2.2. договору, датою оплати Товару вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 2.3. договору визначено, що ціна однієї метричної тони та/або літри мінеральних добрив (включаючи упаковку) вказана в Специфікаціях/Додатках до даного Договору. Загальна сума договору визначається сукупною вартістю всіх

поставлених партій Товару відповідно до підписаних сторонами Специфікацій, що являються невід`ємними частинами даного Договору.

У відповідності до п. 2.4. договору, розмір загальної суми Договору підлягає кінцевому уточненню виходячи з фактично поставленому Покупцю кількості Товару протягом дії цього Договору, вартість якого відображається в накладних та Специфікаціях/Додатках до даного Договору, що складаються Сторонами.

Згідно із п. 3.1.1./3.2.1. договору, поставка Товару за Договором здійснюється у строки, зазначені сторонами у Специфікації/Додатках до даного Договору, залізничним/автомобільним транспортом виключно за письмовою заявкою Покупця на умовах, вказаних у Специфікації/Додатках до даного Договору (згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 у редакції 2011 року).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх печатками, і діє до 31.12.20. Договір автоматично подовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін за один місяць до закінчення строку дії договору не попередить іншу сторону письмово про його розірвання (п. 8.1. договору).

Відповідно до п. 8.2. договору, термін дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується після повного і належного виконання Сторонами всіх своїх зобов`язань згідно цього Договору.

За умовою Специфікацій, Позивач зобов`язався поставити товар протягом 10 робочих днів з моменту підписання відповідної Специфікації автомобільним транспортом.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався та не визнавався недійсним. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) … зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних та копіями рахунків на оплату (які знаходиться в матеріалах справи) на загальну суму 233 045,90 грн.

Відвантажений позивачем Товар був прийнятий відповідачем без зауважень і заперечень, а видаткові накладні підписані уповноваженою особою, підпис якої скріплено печаткою відповідача, що не заперечувалось жодною із сторін при розгляді справи по суті спору (докази зворотнього в матеріалах справи відсутні та суду у справі не надано).

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, Покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунка-фактури Постачальника в терміни і на умовах згідно Специфікацій/Додатків до цього Договору (п. 2.1. договору).

За умовою Специфікацій оплата вартості Товару у розмірі 100 % від загальної вартості Товару згідно з виставленого початкового рахунку Постачальника, протягом 2 банківських днів з моменту підписання даної Специфікації. Постачальник виставляє початковий рахунок Покупцю в національній валюті України, виходячі з ціни Товару в доларах США та курсу зазначеному в п. 3 даної Специфікації.

Відповідно до п. 2.2. договору, датою оплати Товару вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Однак, відповідач свого обов`язку щодо повної сплати позивачу за поставлений Товар не виконав, а лише здійснив платіж за поставлений товар згідно договору в сумі 219 724,31 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали цієї справи, позивач свої зобов`язання виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 233 045,90 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не заперечувалось відповідачем.

Разом з тим, відповідач (у строк визначений п. 2.1. договору) з позивачем розрахувався не в повному обсязі, сплативши лише 219 724,31 грн., що свідчить про порушенням останнім (ТОВ “АГРО ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “ХОРТИЦЯ”) своїх договірних зобов`язань.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість да договором поставки від 20.05.20 № 345 у розмірі 13 321,59 грн.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що представником відповідача не заперечувався та не оспорювався факт того, що відповідачем прийнято товар на загальну суму 233 045,90 грн., а сплачено лише 219 724,31 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 13 321,59 грн. суми основного боргу.

Як наслідок, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 13 321,59 грн. основного боргу.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 808,28 грн.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку прострочення строків платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання заявлено до стягнення пеню в сумі 808,28 грн. за період прострочки з 21.07.20 по 21.01.21 на суму заборгованості 13 321,59 грн. (розрахунок міститься в позовній заяві).

Перевіривши розрахунок розміру пені за допомогою ІПС “Законодавство”, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача загальної суми пені у розмірі 808,28 грн. за спірний період з 21.07.20 по 21.01.21 на загальну суму заборгованості 13 321,59 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “ХОРТИЦЯ” (71043, Запорізька область, Більмацький район, с. Титове(пн), вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 42515254) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АРТА-ХІМГРУП” (30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Незалежності, буд. 11, офіс 24, код ЄДРПОУ 41103649) – 13 321 (тринадцять тисяч триста двадцять одну) грн. 59 коп. основного боргу, 808 (вісімсот вісім) грн. 28 коп. пені та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.10.2021.

Суддя В.Л. Корсун