Рішення № 100049457, 27.09.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/115/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2021 Справа № 908/2092/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун Віталій Леонідович розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 908/2092/21

за позовною заявою: приватного підприємства “Екоспецприлад”, 65029, м. Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 4

до відповідача: державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133

про стягнення 50 912,76 грн.

без повідомлення (без виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява приватного підприємства “Екоспецприлад” (далі ПП “Екоспецприлад”/позивач) за вих. від 14.07.21 № 28/07-21 до державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (далі ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом”/відповідач) про стягнення 50 912,76 грн. заборгованості за договором від 29.10.19 поставки товару № 530(3)19УК/53-121-08-19-08857 від 09.12.19, з якої: 44 004,00 грн. основний борг, 5034,87 грн. інфляційних втрат та 1873,89 грн. 3 % річних.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо здійснення своєчасного розрахунку за товар поставлений позивачем за видатковою накладною від 28.12.19 № 039 по договору від 29.10.19 поставки товару № 530(3)19УК/53-121-08-19-08857 від 09.12.19 на загальну суму 44 004,00 грн. З підстав прострочення виконання відповідачем основного грошового зобов`язання за вказаним договором позивачем, окрім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрат та 3 % річних.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи № 908/2092/21 між суддями, 19.07.21 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 26.07.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2092/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

16.08.21 на адресу суду від ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЗАЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” надійшов відзив від 11.08.21 № 28-23/19795 на позовну заяву за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволені позову посилаючись на те, що відповідачем не вірно визначено строк оплати товару. Крім того, відповідач вважає, що строк оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ – 7 334,00 грн. не настав. Також відповідач зазначає, що позивачем не дотримано досудовий порядок врегулювання спору.

Згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копію ухвали про відкриття провадження у цій справі представником позивача отримано 05.08.21, а представником відповідача – 02.08.21.

Таким чином, з урахуванням викладеного та положень п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, ухвалу суду про відкриття провадження по даній справі, слід вважати врученою учасникам справи справі у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Частиною 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Аналогічний строк подання відзиву визначено відповідачу судом в ухвалі від 26.07.21 про відкриття провадження у справі № 908/2092/21.

Як встановлено судом, відповідачем відзив на позовну заяву надіслано на адресу суду 12.08.21, тобто з дотримання процесуального строку визначено ухвалою від 26.07.21 про відкриття провадження у справі № 908/2092/21 та ч. 1 ст. 251 ГПК України.

Документи, що підтверджують надіслання відзиву від 11.08.21 № 28-23/19795 і доданих до нього доказів на адресу позивача надані до суду разом із відзивом на позовну заяву.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття до розгляду відзиву від 11.08.21 № 28-23/19795 на позовну заяву та наданих разом з відзивом доказів.

Згідно із відомостями із офіційного сайту АТ «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), які отримано на запит суду по № штрихкодового ідентифікатора поштового відправлення № 7150305809664, відзив на позовну заяву вручено позивачу 07.09.21.

Таким чином, виходячи із змісту ухвали від 26.07.21 по справі № 908/2092/21 процесуальний строк для подання до суду відповіді на відзив позивачем по 17.09.21 включно.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 27.09.21 включно.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно з ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За таких обставин, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також те, що позивач не скористався своїм правом на подання до суду відповіді на відзив у встановлений судом строк, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі № 908/2092/21 за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством “Екоспецприлад” (Постачальник) та державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (Покупець) укладено договір поставки товару від 29.10.19 № 530(3)19УК/53-121-08-19-08857 від 09.12.19 (договір підписано покупцем 15.11.19) (далі договір), за умовами якого (п. 1.1 договору) Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити: гиря 20 кг F2, код УКТЗЕД 84239000000, кількістю 2 шт., за ціною 18 335,00 грн. без ПДВ за одну, на загальну суму 36 670,00 грн. без ПДВ, всього 44 004,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 1.3 договору встановлено строк поставки товару: листопад-грудень 2019 року.

Згідно із п. 3.1 договору, вартість договору складає 36 670,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 7 334,00 грн., разом 44 004,00 грн.

Пунктом 11.1 договору закріплено, що договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з моменту підписання.

Вбачається, що позивачем на виконання умов договору від 29.10.19 № 530(3)19УК/53-121-08-19-08857 від 09.12.19 (укладеного з 15.11.19) поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 44 004,00 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується видатковою накладною від 28.12.19 № 039, яку підписано уповноваженими представниками сторін та засвідчено печатками ПП “Екоспецприлад” та ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” без жодних зауважень та заперечень.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем свої грошових зобов`язань за договором поставки від 29.10.19 № 530(3)19УК/53-121-08-19-08857 від 09.12.19 позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів. А саме, позивачем заявлено вимоги про стягнення з ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” 44 004,00 грн. основного боргу, 5034,87 грн. інфляційних втрат та 1873,89 грн. 3 % річних.

Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Судом враховано, що при зазначенні в тексті цієї справи договору за № 530(3)19УК від 29.10.19 чи № 530(3)19УК/53-121-08-19-08857 від 09.12.19 мова йде про один і той самий договір. Вказане не оспорювалось сторонами ц доказів зворотнього матеріали справи не містять і суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ч. 1 та ч. 2 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Статтею 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Строк оплати поставленого товару визначено сторонами у п 3.2 договору, а саме: шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45-ти календарних днів з дати моменту його товару.

При цьому, у п. 3.2. договору передбачено, що оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі Податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Як вбачається з екземпляру видаткової накладної від 28.12.19 № 039 на суму 44 004,00 грн. по договору № 530(3)19УК/53-121-08-19-08857 від 09.12.19, 29.10.19, копію якої надано до відзиву на позовну заяву, підписом представника ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” засвідчено, що товар одержано на склад покупця 08.01.20.

Крім того, як свідчить надана до відзиву на позовну заяву претензія ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” від 03.02.20 вих. № 28-22/2321, яка отримана ПП “Екоспецприлад” 14.02.20 (що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 7150304983164), позивач поставив товар за договором № 530(3)19УК/53-121-08-19-08857 від 29.10.19 (від 09.12.19) відповідачу 08.01.20, у зв`язку із чим за порушення строку поставки товару, відповідачем нараховано до сплати позивачу 308,03 грн. пені за період 01.01.20 по 07.01.20.

Платіжним доручення від 17.02.20 №1527 позивачем перераховано на рахунок відповідача 308,03 грн. пені за порушення строку поставки товару по договору 530(3)19УК від 29.10.19, що свідчить про визнання ПП “Екоспецприлад” вимог відповідача в частині простчроення поставки товару у період з 01.01.20 по 07.01.20.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву, про те, що товар за видатковою накладною від 28.12.19 № 039 на суму 44 004,00 грн. поставлено позивачем на склад ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” 08.01.20.

Крім того, судом прийнято до уваги факт визнання відповідачем обставин, щодо надання позивачем на електрону адресу відповідача 10.01.20 податкової накладної від 28.12.19 № 6, зареєстрованої в ЄРПН (на підтвердження чого надано до матеріалів відзиву на позовну заяву скріншот сторінки електронної пошти pdv1@atom.gov.ua).

З огляду на викладене, проаналізувавши умови п. 3.2 договору та враховуючи положення ст. 253, ч. 5 ст. 254 ст. 530, ч. 1, ч. 2 ст. 692 ЦК України, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок оплатити товар поставлений 08.01.20 за видатковою накладною від 28.12.19 № 039 у сумі 44 004,00 грн. з ПДВ по 24.02.20 включно.

При цьому, судом враховано, що умова договору про те, що оплата покупцем частини вартості товару в розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі Податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку, у даному випадку, з огляду на реєстрацію податкової позивачем від 28.12.19 № 6 в ЄДРПН та надання на електрону адресу відповідача 10.01.20 (що визнано відповідачем у відзиві на позовну заяву) не змінює загального строку для оплати товару, встановленого в п. 3.2 договору, який обчислюється з моменту поставки товару та становить 45 календарних днів.

Водночас, судом прийнято до уваги, що за умовами п. 7.7. договору, лише у випадку ненадання Постачальником Покупцю у встановлений в договорі термін електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, Покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену п. 3.1 Договору на суму ПДВ.

Факт виконання позивачем зобов`язання щодо поставки відповідачу товару обумовленого п. 1.1 договору від 29.10.19 № 530(3)19УК/53-121-08-19-08857 від 09.12.19 на загальну суму 44 004,00,00 грн. (з урахуванням суми ПДВ) та щодо надання відповідачу податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не заперечувався відповідачем.

Разом з тим, відповідач, у строк визначений п. 3.2. договору, з позивачем не розрахувався, що свідчить про порушенням останнім своїх договірних зобов`язань.

За таких обставин, судом визнається доведеним факт порушення з боку відповідача своїх договірних зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору від 29.10.19 № 530(3)19УК/53-121-08-19-08857 від 09.12.19 на загальну суму 44 004,00,00 грн. з ПДВ.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідачем станом на час прийняття рішення у цій справі не надано суду доказів сплати решти спірної суми основної заборгованості, що строк виконання спірного зобов`язання настав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 44 004,00,00 грн. основного боргу по договору від 29.10.19 № 530(3)19УК/53-121-08-19-08857 від 09.12.19.

З підстав викладених вище, судом залишено поза увагою доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву про те, що строк оплати частини вартості товару по договору від 29.10.19 № 530(3)19УК/53-121-08-19-08857 від 09.12.19 в розмірі суми ПДВ – 7 334 не настав.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1873,89 грн. 3 % річних за загальний період з 11.02.20 по 13.07.21 (519 днів) та 5034,87 грн. інфляційних втрат за загальний період з лютого 2020 р. по червень 20201 р., докладний розрахунок яких викладено у позовній заяві.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як встановлено судом, і про вказане зазначено в тексті цього рішення, відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем у сумі 44 004,00 грн. по 24.02.20 (про що зазначено вище), а отже, першим днем прострочення відповідачем оплати вартості товару є 25.02.20.

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно нараховано відповідачу на суму основного боргу 3 % річних за період з 11.02.20 по 24.02.20 та інфляційні втрати за лютий 2020 року.

З урахуванням викладених обставин, здійснивши перерахунок нарахувань передбачених ст. 625 ЦК України (не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань) судом визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача:

- 1823,39 грн. 3 % річних за загальний період з 25.02.20 по 13.07.21 (505 днів) за порушення грошового зобов`язання по оплаті 44 004,00 грн.;

- 5034,87 грн. інфляційних втрат за загальний період з березня 2020 року по червень 2021 року за порушення грошового зобов`язання по оплаті 44 004,00 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення 3 % річних судом відхилено, як такі, що заявлені безпідставно. Крім того, з огляду на те, що у лютому 2020 року мала місце дефляція – відмова суду у задоволенні вимог позивача в частині стягнення інфляційних за лютий 2020 року не потягла зміну максимального розміру відповідних нарахувань заявлених позивачем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2267,75 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладається на відповідача.

Інші судові витрати учасниками справи не заявлені.

Керуючись ст. ст. 11-15, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 210, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 19355964) на користь приватного підприємства “Екоспецприлад” (65029, м. Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 4, код ЄДРПОУ 37224083) – 44 004 (сорок чотири тисячі чотири) грн. 00 коп., 1823 (одну тисячу вісімсот двадцять три) грн. 39 коп. 3 % річних, 5 034 (п`ять тисяч тридцять чотири) грн. 87 коп. інфляційних втрат та 2 267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) грн. 75 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.

З огляду на розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення.

Повне рішення складено 01.10.21.

Суддя В.Л. Корсун