Рішення № 10004852, 12.05.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

12.05.2010 р.                                                                                 Справа № 19/29

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал – М”, м. Ужгород

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Машинобудівний завод „Тиса”, м. Ужгород

про стягнення 12 323 грн. 29 коп., в тому числі 8 774 грн. 33 коп. заборгованості за надані транспортні послуги, 3 013 грн. 45 коп. інфляційних нарахувань та 535 грн. 51 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Жулинська О.А., довіреність № 05/10 від 29.03.2010 року

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Універсал – М”, м. Ужгород заявлено позов до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Машинобудівний завод „Тиса”, м. Ужгород про стягнення 12 323 грн. 29 коп., в тому числі 8 774 грн. 33 коп. заборгованості за надані транспортні послуги, 3 013 грн. 45 коп. інфляційних нарахувань та 535 грн. 51 коп. три проценти річних.

Представник позивача просить задоволити позов у повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання, а саме несплатою заборгованості за надані транспортні послуги в розмірі 8 774 грн. 33 коп.

          Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 18.03.2010 року, 01.04.2010 року та 21.04.2010 року, надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 03130768 від 24.03.2010 року та повідомлення – судова повістка № 3191171 від 09.04.2010 року) у судові засідання 1 квітня 2010 року, 21 квітня 2010 року та 12 травня 2010 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Згідно до заявок на перевезення б/н від 21.09.2007 року та від 16.01.2008 року, які підписані представниками Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал – М” та Відкритого акціонерного товариства „Машинобудівний завод „Тиса” та скріплені печатками підприємств, відповідач замовив перевезення з м. Ужгород до м. Стрий та з України до Австрії. Вказані заявки містять всі істотні умови.

Відповідно до заявок на перевезення б/н від 21.09.2007 року та від 16.01.2008 року, рахунків № УН-0000704 від 28.09.2007 року та № УН-0000143 від 29.02.2008 року, міжнародних товарно – транспортних накладних CMR А № 267372 від 23.01.2008 року та № SK 4275925, а також актів здачі – прийняття робіт (надання послуг) № УН-0000468 від 27.09.2007 року та № УН-0000067 від 29.02.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Універсал – М” було надано транспортні послуги Відкритому акціонерному товариству „Машинобудівний завод „Тиса” на загальну суму 8774 грн. 33 коп. Однак, відповідач оплату наданих йому транспортних послуг не провів.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно –правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії № 536 та № 538 від 22.10.2009 року з вимогою про проведення повного розрахунку за надані послуги, однак відповідач на дані претензії не відреагував, заборгованість за твердженням позивача не погашена.

Матеріалами справи підтверджено факт надання транспортних послуг відповідачу та невиконанням останнім зобов’язань щодо оплати отриманих транспортних послуг.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У зв’язку з вищевикладеним за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 8 774 грн. 33 коп., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 24.03.2010 року підписаним сторонами та скріпленим печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив вартість наданих йому транспортних послуг в розмірі 8 774 грн. 33 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 8 774 грн. 33 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 8 774 грн. 33 коп. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 3 013 грн. 45 коп., три проценти річних – 535 грн. 51 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 123 грн. 23 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Машинобудівний завод „Тиса”, м. Ужгород, вул. Паризької комуни, 4 (код ЄДРПОУ 14313211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал – М”, м. Ужгород, вул. Грушевського, 47/10 (код ЄДРПОУ 22083669) суму 12 323 (Дванадцять тисяч триста двадцять три гривень) грн. 29 коп., в тому числі 8 774 (Вісім тисяч сімсот сімдесят чотири гривень) грн. 33 коп. заборгованості за надані транспортні послуги, 3 013 (Три тисячі тринадцять гривень) грн. 45 коп. інфляційних нарахувань та 535 (П’ятсот тридцять п’ять гривень) грн. 51 коп. три проценти річних, а також суму 123 (Сто двадцять три гривень) грн. 23 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І