Рішення № 100044808, 30.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Київ № 640/6870/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними, та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код - 42098368, ел. пошта - kiev_gu@kv.pfu.gov.ua) (надалі - відповідач або ГУ ПФУ в м. Києві), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України і місті Києві щодо зменшення з 01.01.2018 розміру пенсії ОСОБА_1 суми, розрахованої на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2018 № 826/2144/18, в порушення вимог ч. 4 ст. 63 Закону України № 2262-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок з 01.01.2018 розміру пенсії ОСОБА_1 у сумі, розрахованій на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2018 № 826/2144/18, та сплатити різницю між фактично виплаченою та перерахованою сумою.

В якості підстав позову позивач зазначає, що на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2018 № 826/2144/18 відповідачем було перераховано пенсію і встановлено до сплати 9505,55 грн довічно. В подальшому, за твердженням позивача, відповідачем було перераховано пенсію на підставі довідки Київського міського військового комісаріату, виданої на виконання Постанови № 103, та з 01.01.2018 встановлено розмір пенсії у сумі 6933,30 грн. Таким чином, позивач вважає дії пенсійного органу щодо зменшення розміру пенсії з 01.01.2018 протиправними та вчиненими всупереч вимог Конституції та Законів України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/6870/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач у відзиві зазначив, що у лютому 2019 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2018 у справі № 826/2144/18 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 04.08.2017 (дати призначення пенсії), з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороду за тривалу безперервну військову службу та премії на підставі довідки від № 305/774.

Різницю пенсії на виконання вищевказаного рішення суду за період з 04.08.2017 по 10.12.2018 в сумі 57738,91 грн було нараховано відповідно до порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018. З 01.03.2019 позивачу було встановлено для щомісячної виплати визначений судом розмір пенсійної виплати в сумі 9505,55 грн. Проте, у випадках, коли в рішенні суду не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплати за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача (постанова Верховного Суду України від 05.11.2013 у справі № 21-293а13, постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 № 8).

Враховуючи вищевикладене, у липні 2020 року Головним управлінням переглянуто розмір пенсії позивача та суму доплати пенсії, яка підлягала виплаті відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018. Розмір пенсії на виконання судового рішення обчислюється до 01.01.2018 - дати проведення перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». На виконання постанови КМУ № 103 Головним управлінням позивачу з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі наданої уповноваженим підрозділом довідки про розмір грошового забезпечення.

Отже, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити, вказавши його на безпідставність.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі в Збройних Силах України.

Після звільнення з військової служби у відставку ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення в зв`язку зі звільненням у запас.

Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 16.08.2017 та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до перерахунку пенсії з 01.01.2018 пенсію позивача розраховано на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ФА15615 від 09.03.2018, виданої Київським міським військовим комісаріатом, з таких складових:

посадовий оклад - 5920,00 грн;

оклад за військовим званням - 1480,00 грн;

процентна надбавка за вислугу років (50%) - 3700,00 грн.

Всього - 11100,00 грн.

Розмір пенсії позивача з урахуванням 68% грошового забезпечення склав 7548,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2018 задоволено позов ОСОБА_1 , вирішено:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані та виплачені за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням в період з серпня 2015 року по липень 2017 року, у тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, премія згідно ст.27 ДС ЗСУ, винагорода за тривалу безперервну військову службу), які вказані в Довідці № 305/774 від 06.11.2017 p., та з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з моменту її призначення з урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані та виплачені за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням в період з серпня 2015 року по липень 2017 року, у тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, премія згідно ст. 27 ДС ЗСУ, винагорода за тривалу безперервну військову службу), які вказані в довідці № 305/774 від 06.11.2017 p., та з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, - та провести виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсії.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2018 у справі № 826/2144/18 набрало законної сили 11.12.2018.

На виконання рішення суду 08.02.2019 пенсійним органом проведено розрахунок на доплату пенсії з вересня 2017 року у розмірі 9505,55 грн.

Відповідно до перерахунку пенсії з 01.03.2019 пенсію позивача розраховано з таких складових:

посадовий оклад - 5920,00 грн;

оклад за військовим званням - 1480,00 грн;

процентна надбавка за вислугу років (50%) - 3700,00 грн.

Всього - 11100,00 грн.

Розмір пенсії позивача з урахуванням 68% грошового забезпечення склав 7548,00 грн.

Підсумок пенсії - 9505,55 грн (на виконання рішення суду).

Позивач зазначає, що згідно розрахунків відповідача від 05.03.2019 та від 01.04.2019, проведених ймовірно у зв`язку з визнанням в судовому порядку постанови Кабінету Міністрів України № 103 нечинною, підсумок пенсії позивача склав 6 933,30 грн/місяць, що є значно меншим від попередньо призначеного розміру пенсії у сумі 9 505,55 грн/місяць.

Наведене стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ).

Вказаним законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обов`язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.

За приписом ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Водночас, ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року набрала чинності з 01 березня 2018 року.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, (у редакції чинній на момент проведення перерахунку пенсії позивача), пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

На виконання вимог Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ФА15615 від 09.03.2018, виданої Київським міським військовим комісаріатом, Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 у розмірі 7548,00 грн.

Разом з тим, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2018 у справі № 826/2144/18, набрало законної сили 11.12.2018, 08.02.2019 пенсійним органом проведено розрахунок на доплату пенсії з вересня 2017 року по лютий 2019 року у розмірі 9505,55 грн.

Відповідно до перерахунку пенсії з 01.03.2019 підсумок пенсії позивача склав - 9505,55 грн, що відповідає сумі пенсії, розрахованій на виконання рішення суду у справі № 826/2144/18.

Суд відмічає, що у разі перерахунку пенсії позивача після 01.03.2019 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 розмір пенсії позивача склав би 7548,00 грн, тобто, у меншій сумі від розміру пенсії, призначеної до здійснення перерахунку.

Таким чином, відповідачем дотримано вимогу ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно з якою, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

При цьому у матеріалах справи відсутні докази призначення позивачу пенсії у розмірі меншому від 9505,55 грн, а висновки позивача щодо зменшення пенсії з 01.01.2018 до 6933,30 грн ґрунтуються на припущеннях та документально не підтверджуються.

Враховуючи, що судом не встановлено вчинення відповідачем протиправним дій щодо зменшення розміру пенсії позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача судового збору у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.С. Пащенко