Рішення № 10004475, 06.05.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.05.2010                                                             Справа № 14/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтех", м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лонкир", м. Ужгород

про стягнення боргу у загальній сумі 66 661,35грн. (в тому числі сума 56225,87грн. - основний борг, сума 4099,48грн. - пеня та сума 6 336грн. - штраф),

           Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Карташов С.О. - директор ТОВ "Оллтех"

від відповідача: Козак В.І. - представник за дов. від 08.04.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оллтех", м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лонкир", м. Ужгород (далі - відповідач), з урахуванням клопотання ТОВ "Оллтех" від 08.04.2010р. про уточнення розміру позовних вимог (а.с.42,46) про стягнення боргу у загальній сумі 65394,15грн. (в тому числі сума 56225,87грн. - основний борг, сума 4099,48грн. - пеня та сума 5068,80грн. - штраф).

          У розгляду справи оголошувались перерви у судовому засіданні 08.04.2010р. на 27.04.2010р. та у судовому засіданні 27.04.2010р. на 06.05.2010р. для надання можливості відповідачеві за клопотанням його представника врегулювати з позивачем спір у добровільному порядку, шляхом погашення заявленої до стягнення суми в уточненому розмірі.

          Оскільки у сторін відсутні докази щодо врегулювання спору в уточненому розмірі позовних вимог у повному обсязі, про що зазначено представниками сторін, судом у даному судовому засіданні спір вирішується по суті відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

          Керівником позивача зазначено про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у сумі 54249,87грн. по основному боргу, з урахуванням суми 1976грн. сплаченої відповідачем на підставі банківської квитанції №135 від 23.04.2010р., у сумі 4099,48грн. –нарахованої пені та у сумі 5068,80грн. –нарахованого штрафу, які належним чином підтверджені матеріалами справи та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вищезазначені суми у примусовому порядку.

          Представником відповідача позовні вимоги позивача у вищезазначених сумах не заперечено та зазначено про неможливість на даний час виконати в добровільному порядку зобов”язання перед позивачем у вищезазначених сумах, що пов”язано з ненадходженням на рахунки відповідача на даний час відповідних коштів від контрагентів.

          Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України (а.с.39-40).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення керівника

позивача та представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного договору поставки №1/7 від 01.07.2009р. (далі –Договір поставки, а.с.21-23) ТОВ "Оллтех" (далі - Постачальником) було передано ТОВ „Лонкир" (далі - Покупцеві) товар (труби П100Д90х5,4ПН10 та муфти ПЕ Д90) на загальну суму 63731,99грн., що підтверджується видатковими накладними №ОЛ-0001241 та №ОЛ-0001242 від 03.07.2009р. (а.с.11-12), видатковою накладною №ОЛ-0001323 від 27.07.2009р. (а.с.13), видатковою накладною №ОЛ-0001378 від 06.08.2009р. (а.с.15) та видатковою накладною №ОЛ-0001407 від 13.08.2009р. (а.с.16) та їх прийняття відповідачем, що підтверджується довіреністю відповідача б/н від 03.07.2009р. (а.с.14) та довіреністю відповідача б/н від 06.08.2009р. (а.с.17).

          Також за видатковою накладною №ОЛ-0001408 від 13.08.2009р. (а.с.18) та видатковою накладною №ОЛ-0001426 від 20.08.2009р. (а.с.19) позивачем було відпущено відповідачеві товар (муфти ПЕ Д90 та тройники ПЕ Д90) на загальну суму 5165,88грн. та їх прийняття відповідачем, що підтверджується довіреністю відповідача б/н від 06.08.2009р. (а.с.17) та довіреністю відповідача б/н від 20.08.2009р. (а.с.20).

Відповідачем було проведено 10.07.2009р. часткову оплату отриманого товару на виконання умов Договору поставки на суму 12672грн., що підтверджується витягом по рахунку позивача від 10.07.2009р. (а.с.24), інша сума 51059,99грн. залишилась несплаченою та заборгованістю відповідача перед позивачем.

Також залишилась неоплаченою та заборгованістю відповідача перед позивачем сума 5165,88грн. з отриманого товару за видатковою накладною №ОЛ-0001408 від 13.08.2009р. та видатковою накладною №ОЛ-0001426 від 20.08.2009р., про необхідність оплати яких позивачем виставлялись відповідачеві рахунок –фактура №ОЛ -0001287 від 13.08.2009р. з терміном оплати до 19.08.2009р. (а.с.44) та рахунок – фактура №ОЛ -0001310 від 20.08.2009р. з терміном оплати до 31.08.2009р.(а.с.45).

Загальна сума 56225,87грн. заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджується підписаним у двохсторонньому порядку актом звірки взаєморозрахунків станом на 17.01.2010р. (а.с.10).

Також позивачем про необхідність погашення відповідачем заборгованості було пред”явлено відповідачеві претензію від 18.01.2010р. (а.с.7,8).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, як було зазначено вище, відповідач не оплатив в установленому, як Договором поставки порядку та строки в повному обсязі вартість отриманого товару на загальну суму 51059,99грн., так і отриманого товару за видатковою накладною №ОЛ-0001408 від 13.08.2009р. та видатковою накладною №ОЛ-0001426 від 20.08.2009р. та неоплаченого на підставі рахунку –фактури №ОЛ -0001287 від 13.08.2009р. з терміном оплати до 19.08.2009р. та рахунку – фактури №ОЛ -0001310 від 20.08.2009р. з терміном оплати до 31.08.2009р., тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 56225,87грн. по основному боргу, є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами та не спростовані і визнані представником відповідача.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується погашення відповідачем перед позивачем заборгованості у сумі 1976грн. на підставі банківської квитанції №135 від 23.04.2010р., після порушення провадження у даній справі, тому у даній частині позовних вимог у сумі 1976грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню відповідно до вимог п.1-1. ст.80 ГПК України.

Інша сума 54249,87грн. по основному боргу є несплаченою, тому позов в даній частині підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача в примусовому порядку суми 54249,87грн. по основному боргу.

Відповідно до вимог п.1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком та у ст.549 цього ж Кодексу (п.1 та п.2) наведено поняття неустойки (штрафу, пені) та штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          За допущену відповідачем несплату на користь позивача, у встановлений строк і в повному обсязі, суми 50688грн. за отриманий товар відповідно до Договору поставки, позивачем було нараховано відповідачу відповідно до вимог п.3.3 р.3 укладеного Договору поставки №1/7 від 01.07.2009р., пеню у сумі 4099,48грн., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, з урахуванням вимог ст.258 ЦК України та ст. 232 ГК України, та яка також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

          Також, відповідно до вимог п.3.3 р.3 укладеного Договору поставки№1/7 від 01.07.2009р. на підставі поданого уточнюючого розрахунку (а.с.46) до письмового клопотання від 08.04.2010р. (а.с.42), є правомірним нарахування позивачем відповідачеві суми 5068,80грн. неустойки у вигляді штрафу у розмірі 10 % від суми 50688грн. заборгованості по зобов”язанням за вищезазначеним Договором поставки по періоду з 28.08.2009р. по 18.01.2010р., а тому також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача у повному обсязі відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті держмита в розмірі 666,61грн. та в розмірі 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193 та 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 та 546 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 80 п.1.1, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі припинити в частині заявленої до стягнення суми 1976грн. основного боргу, за відсутністю предмета спору.

2. Позов задоволити частково в уточненому розмірі позовних вимог .

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лонкир" /м. Ужгород, вул. Острівна, 9а, код ЄДРПОУ 35045862, р/р 26003000114345 у ВАТ „СЕБ банк”, МФО 300175/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтех" /м. Ужгород, вул. Льва Толстого, 33/44, код ЄДРПОУ 33614498, р/р 26006012236100 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005/ заборгованість у загальній сумі 63418,15грн. (в тому числі сума 54249,87грн. - основний борг, сума 4099,48грн. - пеня та сума 5068,80грн. - штраф), суму 666,61грн. витрат по сплаченому держмиту та суму 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.          

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець