Рішення № 100044012, 29.09.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/6059/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови, викладеної в рішенні від 22.04.2021 №2500-0307-5/22533, в задоволенні заяви ОСОБА_1 стосовно призначення пенсії за вислугу років та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на пільгових умовах з 02.03.2021.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії за вислугою років, з мотивів відсутності спеціального трудового стажу.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Лобана Д.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем до суду надано відзив, в якому зазначив, що діяв на підставі та у відповідності до норм законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Щодо клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін за правилами загального провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

При відкритті провадження, суд дійшов саме того висновку, що дану справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін за правилами загального провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що наказом державної установи «Чернігівська виправна колонія (№44)» від 11.02.2021 №322/0021 лейтенанта внутрішньої служби Омеляненко Світлану Михайлівну, інспектора відділу нагляду і безпеки державної установи «Чернігівська виправна колонія №44» було звільнено за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів . Дата звільнення (виключення із списків військової частини ) 01 січня 2021 року.

З наказу вбачається, що вислуга на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 03 місяці 23 дні, вислуга років на пільгових умовах 25 років 09 місяців 00 днів.

Окрім того, дані щодо трудового стажу позивача підтверджуються копією трудової книжки, довідками та поданням про призначення пенсії, які додані позивачем до матеріалів справи, де встановлено, що вислуга на день звільнення позивача в календарному обчисленні становить 19 років 03 місяці 23 дні, вислуга років на пільгових умовах 25 років 09 місяців 00 днів.

Департаментом виконання покарань було підготовлено подання про призначення пенсії від 29.03.2021 №8/1-6160/ГР та подані всі необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для вирішення питання та прийняття відповідного рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Листом від 22.04.2021 за № 2500-0307-5/22633 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії.

Вважаючи таку відмову протиправною та такою що порушує її права та інтереси, позивач звернулась до суду зданим позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.

Так, за змістом ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно абз. 8 п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних роки і більше; до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Отже, законом чітко визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних роки і більше.

Водночас, статтею 171 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеного імперативного обов`язку, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (надалі - Порядок № 393).

Згідно з п.1 Порядку № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу Органів внутрішніх Справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в Органах Внутрішніх Справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду.

Вислуга на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 03 місяці 23 дні, вислуга років на пільгових умовах 25 років 09 місяців 00 днів, на підставі ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, як звільненого зі служби в період з 01 жовтня 2020 або після цієї дати.

Зміст викладених вище правових норм, зокрема, п. 1 Порядку № 393, свідчать про те, що вказаний нормативно-правовий акт, який визначає обчислення вислуги років на пільгових умовах, підлягає застосуванню саме при призначенні пенсій згідно з п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.

З наведеного виходить, що право на пенсію за вислугою років не ставиться в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги.

Оскільки до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, це дає мені право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

При цьому, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що правовою підставою для набуття особою, яка проходила службу, зокрема в Органах Внутрішніх Справ України, права на призначення пенсії за вислугою років є наявність в неї відповідного стажу роботи, набутого у відповідності до норм законодавства, регулюючих засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення.

Аналогічний висновок надано Верховним Судом України у постанові від 27.06.2018 року у справі № 750/9775/16-а при розгляді справи з аналогічних спірних відносин із посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 27.05.2008 року (21-2438во17), яким зазначив про необхідність врахування норм Порядку № 393 до спірних правовідносин, який за приписом частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягає врахуванню іншими судами.

А тому, безпідставними є твердження відповідача про необхідність врахування лише календарної вислуги років при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, оскільки такі суперечать вказаним вище нормативно-правовим актам.

Водночас Верховний Суд у своїй постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 360/3326/18.

У вищезазначеній постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393».

Як вбачається з матеріалів справи, вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше 25 календарних років (а саме, 25 років 09 місяців 00 днів, з яких: 19 років 03 місяців 23 дні - вислуга в календарному обчисленні, 06 років 05 місяців 07 днів - вислуга років на пільгових умовах).

Отже, Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою Кабміну №393 від 17 лютого 1992 року визначено порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно- правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служба для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII.

Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави та може визначатись іншими підзаконними нормативно- правовими актами, зокрема, Постановою КМУ №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується насамперед зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Таким чином, враховуючи правові висновки, наведені у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, суд дійшов висновку про протиправність дій дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови позивачу у призначенні призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з підстав, що зазначені в тексті листа від 22.04.2021 №2500-0307-5/22533.

Крім того, враховуючи повне задоволення позову, у відповідності до ст. 139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача судовий збір у сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 стосовно призначення пенсії за вислугу років, викладеної в рішенні від 22.04.2021 № 2500-0307-5/22533.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на пільгових умовах з 02.03.2021.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області сплачений судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

Повний текст рішення виготовлено 29 вересня 2021 року.

Суддя Д.В. Лобан