Рішення № 10004393, 29.04.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.2010                                                             Справа № 18/15

За позовом Приватного підприємства „Полив”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-американське підприємство”Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія ”Берег-Фудс”, с. Мужієво Берегівський район

про стягнення 66528 грн. 98 коп.,

Суддя господарського суду –Кривка В.П.

представники:

Позивача –Ланець А.М., представник за довіреністю №7 від 10.03.2010 року;

Відповідача –Островська Д.В., довіреність №01/02/10 від 01.02.2010р.;

СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством „Полив”, м. Київ заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-американське підприємство” Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія ”Берег-Фудс”, с. Мужієво Берегівський район про стягнення 66528 грн. 98 коп.

У судовому засіданні 13.04.2010 року за клопотанням сторін судом оголошувалась перерва до 29.04.2010 року відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позовні вимоги, підтримані під час судового розгляду уповноваженим представником позивача, вмотивовано тим, що на підставі укладеного між Приватним підприємством „Полив” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-американське підприємство” Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія” Берег-Фудс” договору №14/3-1 від 24.03.2009 року, позивачем було виконано роботи з комплектації та монтажу системи краплинного зрошення овочевих культур, а відповідачем їх було прийнято, що підтверджено узгодженим актом здачі –прийняття робіт (надання послуг). Однак, відповідач не повністю виконав взяті на себе зобов’язання обумовлені договором, щодо оплати виконаних робіт у встановлений договором строк, тому позивач просить стягнути 57 442,07 грн. заборгованості за виконані роботи. Поряд з цим, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань, відповідно до закону та умов договору заявник також просить стягнути з відповідача суму 3 167,62 грн. –інфляційних нарахувань, 835,66 грн. –трьох відсотків річних , 5083,62 грн. –пені.

У ході судового розгляду уповноважений представник відповідача наявність заборгованості та проведених нарахувань визнала повністю та клопотала про зменшення нарахованої пені до суми 1300 грн. в порядку ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 83 ГПК України у зв’язку з важким фінансовим становищем викликаного кризовими явищами в економіці країни, що безпосередньо вплинули на діяльність підприємства, при цьому просила суд врахувати ступінь виконання зобов’язання щодо оплати наданих послуг. Уповноважений представник позивача проти задоволення клопотання відповідача про судом розміру зменшення суми пені до 1300 грн. не заперечив, про що письмово зазначив у поданому суду клопотанні.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 29.04.2010 року у справі № 18/15

суд встановив:

24 березня 2009 року між Приватним підприємством „Полив” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-американське підприємство” Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія” Берег-Фудс” (Замовник) було укладено договір №14/3-1. Відповідно до умов зазначеного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе проведення робіт з комплектації та монтажу системи краплинного зрошення овочевих культур. Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість робіт на дату укладення договору згідно протоколу узгодження договірної ціни, який є невід’ємною частиною договору складає 327442,07 грн. Замовник зобов’язується протягом 5 днів з дати підписання договору перерахувати виконавцю аванс в розмірі 150 00 грн. Наступний авансовий платіж за матеріали замовник здійснює через три неділі з моменту першої проплати і складає решту вартості матеріалів 146186,42 грн. Остаточну частину вартості договору замовник перераховує виконавцю на його розрахунковий рахунок після підписання акту здачі –приймання робіт (п.п. 2.2, 2.3, 2.4).

Як вбачається з долученого до матеріалів справи узгодженого сторонами акту здачі –приймання робіт від 31.08.2009 року позивач виконав свої зобов’язання належним чином та у повному обсязі, а відповідач прийняв обумовлені роботи без жодних зауважень на загальну суму 327442,07 грн. (а.с. 19, 20). Між тим, в порушення умов Договору, відповідач свої зобов’язання щодо проведення в повному обсязі оплати за виконані роботи в обумовлений строк не виконав та допустив прострочення оплати виконаних робіт на суму 57442,07 грн. З огляду на наявність заборгованості 02.02.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення суми 57442,07 грн. боргу за виконані роботи (а.с. 21,22), проте відповідачем належним чином на вказану вимогу не відреаговано, борг не погашено. Вказані обставини та наявність зазначеної заборгованості за договором підтверджено узгодженим сторонами актом звірки від 02.02.2010 року (а.с. 23) та визнано уповноваженим представником відповідача під час судового розгляду.

Таким чином, сума непогашеної заборгованості за виконані роботи складає 57442,07 грн. належним чином доведена матеріалами справи та визнана відповідачем.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 57442,07 грн. основного боргу за виконані роботи.

Зважаючи на те, що відповідач прострочив виконання грошових зобов’язань за договором, заявником проведено інфляційні нарахування та 3% річних, і просить стягнути суму 835,66 грн. трьох відсотків річних (заявлений період нарахування з 01.09.2009 року по 25.02.2010 року) та 3167,62 грн. інфляційних нарахувань (заявлений період нарахування вересень 2009 року по січень 2010 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 29.04.2010 року у справі № 18/15

Заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних збитків за прострочення грошових зобов’язань, яка складає 3 167,62 грн. та 835,66 грн. трьох відсотків річних належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок а.с.), обумовлені вище коментованою нормою закону, тому підлягають до задоволення повністю.

Поряд з цим, відповідно до п. 4.2 Договору за прострочення виконання грошових зобов’язань позивачем проведено нарахування 5083,62 грн. пені (заявлений період прострочення 01.09.2009 року по 25.02.2010 року).

У ході судового розгляду уповноважений представник відповідача клопотала про зменшення нарахованої пені до суми 1300 грн. в порядку ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 83 ГПК України у зв’язку з важким фінансовим становищем викликаного кризовими явищами в економіці країни, що безпосередньо вплинули на діяльність підприємства, при цьому просила суд врахувати ступінь виконання зобов’язання щодо оплати наданих послуг, виконаних робіт. Уповноважений представник позивача проти задоволення судом клопотання відповідача про зменшення розміру суми пені до 1300 грн. не заперечив, про що письмово зазначив у поданому суду клопотанні.

Приймаючи до уваги вищезазначене, наведені відповідачем обставини виникнення заборгованості (письмові пояснення відповідача по суті спору з доданням підтверджуючих документів), важкий фінансовий стан підприємства –боржника, ступінь виконання зобов’язання боржником за даним договором, заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій (нараховані до стягнення штрафні та фінансові санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора), керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість у винятковому порядку зменшити розмір штрафних санкцій –пені до 1 300 грн. У задоволенні решти заявленої до стягнення суми пені відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 526, 551, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, 193, 233 ГК України ст. ст. 49, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-американське підприємство” Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія ”Берег-Фудс”, вул. Ракоці Ференца ІІ, буд. 239, с. Мужієво, Берегівський район (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33698164) на користь Приватного підприємства „Полив”, м. Київ, вул. Лятошинського, буд. 26/б, кв.68 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31484140) суму 62745 (Шістдесят дві тисячі сімсот сорок п’ять) грн. 35 коп., а також суму 665 (Шістсот шістдесят п’ять) грн. 28 коп. держмита та 236 (Двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти суми позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя В. Кривка